• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 5. Соціальний захист людини як система

Соціальний захист - це комплекс організаційно-правових і економічних мерів, направлених на забезпечення збереження життя, здоров'я та добробуту населення в конкретних економічних умовах.

Метою соціального захисту є забезпечення рівня життя громадян, не нижче від прожиткового мінімуму, встановленого державою, а також попередження соціальної напруженості в суспільстві.

Головне завдання соціального захисту - гарантування соціальної безпеки кожній людині та суспільству в цілому.

Соціальна безпека – це стан захищеності інтересів особи, суспільства і держави від впливу загроз національної безпеки.

Забезпечення соціальної безпеки – це створення умов для нормального функціонування систем соціального життєзабезпечення населення, регулювання соціальних процесів з урахуванням соціальних пріоритетів, збалансування соціальних пропорцій і недопущення соціальних деформацій, які можуть послужити причиною соціальної нестабільності та загальмувати соціально-економічний розвиток держави.

Об'єктами соціальної безпеки є: людина, суспільство та держава.

Соціальна безпека людини забезпечується високим рівнем якості життя, реалізацією його прав і свобод.

Соціальна безпека суспільства залежить від:

- стану соціального середовища;

- розвиненості системи соціального страхування;

- ефективності боротьби з бідністю;

- якості вирішення трудових конфліктів;

- рівня охорони здоров'я і освіти.

Соціальна безпека держави забезпечується високим рівнем соціального захисту суспільства в цілому і кожного її члена, а також територіальною цілісністю, суверенітетом і конституційним порядком.

Елементами соціального захисту є:

державні гарантії у сфері зайнятості, освіти, охорони здоров'я;

індексація та компенсація втрат доходів, введення мінімальної заробітної плати, пенсії, стипендії, мінімального розміру соціальної допомоги тощо;

захист інтересів і прав споживача;

система державного обов'язкового соціального страхування;

система соціального забезпечення.

Соціальний захист виконує дві основні функції:

1. Компенсаційна. Є методом пасивної підтримки незахищених шарів суспільства, шляхом надання ним короткостроковій адресній допомозі.

2. Превентивна. Є методом активної політики у сфері соціального захисту населення: застосування стимулюючих інструментів, впровадження соціального страхування, використання податкових і кредитних важелів, цілеспрямована бюджетна політика.

В умовах економічної нестабільності виникає проблема знаходження оптимального балансу між методами і інструментами, що реалізовуються для виконання функцій, направлених на пом'якшення або запобігання негативним екстерналіям в системі соціальної безпеки.

Використовувана модель соціального захисту повинна бути цілісною, структурованою (враховувати стратифікацію суспільства та диференціацію регіонів), динамічною, мобільною, ефективною.

Відповідно до правових актів Міжнародної організації праці (МОП) основою сучасного соціального захисту є дев'ять основних видів соціальної допомоги:

- медичне обслуговування;

- допомога внаслідок хвороби, безробіття, старості, травми на виробництві та профзахворювання;

- сімейна допомога;

- допомога по вагітності та пологам;

- допомога по інвалідності;

- допомога по втраті годувальника.

Соціальний захист в Україні сполучає в собі комплекс законодавчих, економічних, соціальних і соціально-психологічних гарантій, спрямованих на надання:

працездатному населенню рівних можливостей для поліпшення свого добробуту за рахунок особистого трудового внеску;

непрацездатному населенню та соціально незахищеним категоріям населення (дітям, молоді, що вчиться, інвалідам, пенсіонерам, неповним і багатодітним сім'ям) переваг в користуванні суспільними фондами споживання, прямій матеріальній допомозі, зниженні податків.

Принципи формування системи соціального захисту населення України:

пріоритетність соціального захисту в суспільстві та державі;

правова регламентація основних соціальних гарантій;

гарантованість соціального захисту;

доступність соціального захисту для тих, хто має потребу, та відкритість інформації про види, розміри та механізми реалізації соціального захисту;

відповідальність сторін при наданні соціального захисту;

відповідність основ соціального захисту рівню соціально-економічного розвитку.

Основні складові соціального захисту населення України забезпечується соціальною допомогою, соціальним забезпеченням і соціальним страхуванням.

Соціальне забезпечення – це надання визначеним категорія громадян соціальних виплат за рахунок бюджетних коштів. Це соціальні виплати малозабезпеченим сім'ям, сім'ям з дітьми, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС, жертвам війни і політичних репресій, щомісячна компенсація непрацюючим працездатним громадянам, які наглядають за немічними людьми літнього віку; щомісячна цільова допомога немічним громадянам, які мають мінімальний дохід, і так далі

Вперше поняття «Соціальне забезпечення» було введене в законодавстві США в 1935 р., а потім узято в постійне користування МОП. В даний час ряд учених-економістів в поняття соціальне забезпечення включає страхування, забезпечення і допомогу.

Соціальна допомога - це підвищення рівня добробуту окремих категорій громадян на основі принципу соціальної солідарності: зростання споживання економічно слабких сімей (бенефіціарів) здійснюється за рахунок зниження рівня споживання економічно сильніших сімей (донорів). При цьому також використовуються бюджетні кошти. Проте вони прямують не фізичним особам, а підприємствам і організаціям у вигляді компенсації недоотриманого доходу. Це житлові субсидії, пільги на проїзд в транспорті, придбання медикаментів тощо.

Соціальне страхування – економічні відносини, що виникають в процесі розподілу та перерозподілу ВВП шляхом формування фондів грошових коштів і їх використання для забезпечення громадян в старості, на випадок тимчасової або стійкої втрати працездатності, безробіття, підтримки материнства і охорони здоров'я. Система соціального страхування направлена на часткове або повне фінансове відшкодування фізичним особам реалізації певних життєвих ризиків.

Соціальне страхування виконує дві функції:

1. Розподільна. Реалізовується у вигляді руху грошових коштів:

- між окремими державними соціальними фондами;

- між бюджетами і соціальними фондами;

- шляхом виплати пенсій, соціальної допомоги фізичним особам;

- шляхом напряму коштів на утримання органів управління;

- шляхом інвестиції в цінні папери і інше.

Суб'єкти розподілу – держава, підприємства (організації), фізичні особи.

Цільові фонди як самостійні фінансові системи створені для кожного виду страхування. Розміри соціальних виплат залежать від розміру страхових внесків застрахованого, а в деяких випадках від розміру його заробітку. Одночасно з орієнтацією на індивідуальні внески в системі соціального страхування мають місце елементи солідарного перерозподілу відповідальності.

2. Контрольна. Здійснюється у формі фінансового контролю за рухом грошових коштів. Вона забезпечує повне і своєчасне надходження засобів до соціальних фондів і цільове використання згідно планових завдань.

Управління засобами соціального страхування здійснюють правління і виконавчі дирекції. Фінансовий контроль – Державна податкова інспекція, Контрольно-ревізійне управління, Державне казначейство, Наглядові ради.

В Україні визнано такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

пенсійне страхування;

страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

медичне страхування;

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

страхування на випадок безробіття.

Види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням:

1) пенсійне страхування:

пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті;

медичні профілактично-реабілітаційні заходи;

допомога на поховання пенсіонерів;

2) медичне страхування:

діагностика та амбулаторне лікування;

стаціонарне лікування;

надання готових лікарських засобів та виробів медичного призначення;

профілактичні та освітні заходи;

забезпечення медичної реабілітації осіб, які перенесли особливо важкі операції або мають хронічні захворювання.

3) страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням:

допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

допомога по вагітності та пологах;

допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

забезпечення оздоровчих заходів;

4) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання:

профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;

відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;

допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків;

пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

5) страхування від безробіття:

допомога по безробіттю;

відшкодування витрат, пов'язаних із професійною підготовкою або перепідготовкою та профорієнтацією;

матеріальна допомога безробітному та членам його сім'ї;

дотація роботодавцю для працевлаштування безробітних, в тому числі молоді на перше робоче місце;

допомога на поховання безробітного.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
3. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
4. III. Захист інтересів клієнта
5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
6. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
7. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
8. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
9. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
10. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
11. VI. Узагальнення та систематизація знань
12. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.

Переглядів: 1356