Макроекономічних показників ВВП, ВНП, НД

Для оцінки економічного становища держави використовують показники, прийняті в міжнародній практиці, які визначають загальний обсяг товарів і послуг, створених протягом року. До них відносять валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), національний дохід (НД).

ВВП – це вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених всередині країни (резидентами і нерезидентами) протягом певного періоду часу, як правило року. Сюди входить вартість товарів матеріальної і нематеріальної сфери (будинки, одяг), вартість послуг (послуги брокера та економіста), Обсяги виробництва такого товару і послуг оцінюють за ринковою вартістю. Сума цих цін і становить ВВП.

ВВП, обчислений у поточних ринкових цінах (не скоригований з урахуванням інфляції), називається номінальним ВВП. Номінальний ВВП одночасно віддзеркалює як кількість вироблених товарів і послуг, так і рівень цін.

ВВП, обчислений у постійних цінах (з урахуванням інфляції, тобто виражений у цінах якогось базового року), називається реальним ВВП. Саме цей показник дає змогу судити про зміни у фізичному обсязі продукції, а отже, й про стан справ в економіці країни.

Реальний ВВП = Номінальний ВВП / Індекс цін.

ВВП обчислюється за трьома методами:

1) як суму видатків покупців на придбання товарів і послуг (за видатками- метод кінцевого використання);

2) як суму грошових доходів, отриманих від виробництва продукції у цьому році (за доходами – розподільний метод);

3) як суму доданої вартості, створеної на всіх стадіях виробництва товарів і послуг (за галузями – виробничий метод).

При обрахунку ВВП за сумою видатків до ВВП включають – споживчі видатки населення, інвестиційні видатки фірм, державні закупівлі товарів і послуг та чистий експорт.

ВВП = СВ +ІВ+ДВ+ЧЕ.

Особисті споживчі видатки (СВ) охоплюють видатки домашніх господарств на товари тривалого користування (холодильники, телевізори, легкові автомобілі), видатки на предмети поточного вжитку (хліб, олівці, сорочки тощо) і видатки споживачів на послуги (юристів, перукарів тощо).

Інвестиційні видатки (ІВ) – кошти, які підприємці вкладають у придбання устаткування, машин, сировини, будівництво нових споруд тощо.

Державні закупівлі товарів і послуг (ДВ) охоплюють усі державні видатки ( уряду, місцевих органів влади) на кінцеві продукти підприємств і на наймання в державний сектор працівників (витрати на утримання освітніх, культурних установ, закладів охорони здоров’я).

Чистий експорт (ЧЕ)– це сума, на яку іноземні видатки на вітчизняні товари і послуги (експорт) перевищують вітчизняні видатки на іноземні товари і послуги (імпорт).

ЧЕ= експорт – імпорт.

При обрахунку ВВП за сумою доходівсюди включають:

ВВП=ЗП+РП+ВІ+ПБ+А+НП

1) заробітна плата найманих працівників, яку фірми та уряд виплачують тим, хто пропонує працю; враховують також низку доповнень до заробітної плати, які підприємства вносять у різні фонди;

2) рента, тобто доходи, які отримують господарства і фірми від нерухомого майна, включаючи приписану ренту за проживання у власному житлі;

3) відсоток, що являє собою виплати грошового доходу постачальникам грошового капіталу (виплата відсотків домогосподарствам за вклади, за облігації підприємств);

4) прибуток. Він має два різновиди – доходи некорпоративного сектора (доходи підприємств, що перебувають в одноосібній власності) та прибуток акціонерних підприємств.

ВВП як сума доходів містить іще два види виплат, що неє доходами:

- непрямі податки на бізнес (податок на додану вартість, акцизний збір, ліцензійні платежі, мито та ін.);

- амортизаційні відрахування (показують обсяг капіталу, спожитого в процесі виробництва протягом року). Амортизація не є доходом, адже ці кошти витрачаються на придбання машин та обладнання для заміни вже використаних. Проте вони все ж витрачаються на відновлення виробництва, а тому їх відносять до прибутків.

Додана вартість – різниця між виторгом фірми і вартістю сировини і матеріалів, які отримали від постачальника. Якщо додати всі додані вартості, то отримаємо показник ВВП. Цей спосіб обчислення називається виробничим методом.

Найпоширенішим з наведених методів обчислення ВВП є метод кінцевого використання та виробничий метод.

Для правильного визначення ВВП необхідно, щоб всі товари і послуги враховувалися лише один раз. Більшість товарів проходять кілька виробничих стадій і можуть продаватися на ринку у вигляді напівфабрикатів кілька разів. Щоб уникнути багатократного обліку враховуються лише кінцеві товари і послуги.

Під кінцевими розуміють товари, призначені для споживання, а не для подальшого перепродажу і переробки.

Для правильного визначення ВВП не враховуються наступні операції:

- державні трансферні платежі – виплата допомоги по безробіттю, пенсій, видатки на соціальне страхування;

- купівля-продаж цінних паперів (акції чи облігації);

- купівля-продаж уживаних речей.

Поряд із ВВП у статистиці використовують і такий показник, як валовий національний продукт (ВНП) – це ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за певний проміжок часу, як правило, за рік, за допомогою факторів виробництва, що належать резидентам певної країни, наприклад України, незалежно від того, де використовувались ці фактори – в Україні чи за кордоном.

Відмінність між ВВП і ВНП полягає у так званих факторних доходах. Щоб отримати ВНП, потрібно до ВВП додати надходження за фактори виробництва від решті світу (прибутки, зарплата, зароблені резидентами за кордоном) і відняти платежі за фактори виробництва решті світу ( прибутки, зарплата, зароблені іноземцями в даній країні):

ВНП = ВВП + Надходження за фактори з-за - Платежі за фактори решті

кордону світу

На основі ВВП можна розрахувати й цілу низку інших показників:

- чистий внутрішній продукт (ЧВП). Він визначається шляхом віднімання від ВВП відрахувань на споживання капіталу або амортизації.

ЧВП = ВВП – А

У системі національних рахунків особливу значущість має національний дохід (НД).

НД– це весь дохід, зароблений упродовж року власниками ресурсів, що є резидентами певної держави, незалежно від того, де ці ресурси використовуються – у власній країні чи за кордоном. Для визначення національного доходу з ВНП необхідно вирахувати амортизацію та непрямі податки на бізнес:

НД = ВНП – Амортизація – Непрямі податки.

У вітчизняній практиці національний дохід поділяють на фонд споживання та фонд нагромадження.

Фонд споживання – це та частина національного доходу, яка забезпечує задоволення матеріальних та культурних потреб людей і потреб суспільства загалом (на освіту, оборону і т.д.).

Фонд нагромадження – це та частина національного доходу, яка забезпечує розвиток виробництва.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Відповіді на тести	\|	Основні поняття і терміни

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.