• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття світового господарства і його характерні риси

Тема 5.1.1 Світове господарство

В результаті вивчення теми студенти повинні:

знати: сутність і основні етапи розвитку світового господарства; особливості міжнародної економічної інтеграції;

вміти:надавати характеристику поняття та основних етапів розвитку світового господарства; аналізувати особливості міжнародної економічної інтеграції

План:

1. Поняття світового господарства і його характерні риси.

2. Процес глобалізації світового господарства.

3. Міжнародний поділ праці.

Перелік використаної літератури:

[1,с.404-410]

[2,с.583-611]

[3,с.436-453]

Світове господарство- сукупність національних економік, взаємозв'я­заних і взаємодіючих між собою на основі міжнародного поділу праці.

Основою розвитку світового господарства був світовий ринок, що зародився у XVI ст. у період Великих географічних відкриттів. Процес утворення світового ринку триває.

Світове господарство в своєму розвитку, починаючи з торгового обміну десь близько 10 тисяч років тому, пройшло такі основні етапи:

- кінець XIX - початок XX ст. - завершилось формування світової системи господарства;

- середина XX ст. - починається процес якісних змін системи світового господарства. Світова ринкова економіка поступово трансформується у напрямі соціального господарювання, активно утверджується змішана економіка;

- друга половина XX ст. - розвиток міжнародної економічної інтеграції, що виступає головною визначального рисою цього етапу;

- кінець XX - початок XXI ст. - світове господарство, незважаючи на про­тиріччя, стає більш динамічним, інтегрованим і цілісним, набуває гло­бального характеру.

Для того, щоб національна економіка стала часткою світового господар­ства, вона повинна бути відкритою.

Відкрита економіка- це економіка, яка бере участь у економічних відносинах між країнами, тобто яка має експорт та імпорт (товарів, послуг, ка­піталу, робочої сили, інформації та технології).

Закрита економіка- це економіка, усі товари якої виробляються і продаються всередині країни.

Характерними рисами світового господарства є:

- активний процес переміщення факторів виробництва, насамперед у фор­мах вивозу-ввозу підприємницького капіталу, робочої сили, природних ресурсів, технологій;

- розвиток міжнародних форм виробництва на підприємствах, які розміщені у декількох країнах, зокрема в рамках транснаціональних корпорацій;

- перехід до економіки відкритого типу у різних державах і створення між­державних об'єднань;

- формування міжнародної валютної та кредитно-банківської системи;

- розвиток всесвітньої інфраструктури;

- створення міжнародних та національних Інститутів, які координують міжнародні економічні відносини.

Розрізняють наступні ознаки відкритості економіки:

- відношення зовнішньоторговельного обороту на душу населення, є при­близно:

- у маленьких країнах 55-70% (Голландія, Бельгія, Австрія);

- у середніх країнах 40-45% (Франція, Англія);

- у великих 20-25% (США, Китай, Індія, Росія).

- частка зовнішнього торговельного обороту у загальному обсязі вироб­ництва;

- частка експорту в загальному обсязі виробництва;

- частка імпорту в загальному обсязі споживання (не більше 30%);

- частка закордонних інвестицій стосовно внутрішніх інвестицій.

Поступово формується структура світового господарства, яка відображає найінтенсивніші сектори міжнародних економічних відносин.

До суб'єктів цієї структури можна віднести міжнародні економічні орга­нізації та інститути, інтеграційні об'єднання, держави, підприємства, фірми, транснаціональні корпорації, транснаціональні банки тощо. До рівнів струк­тури відносять - світовий, регіональний, міжнародний та рівень підприємств.

До головних елементів структури світового господарства можна віднести:

- науково-технічну сферу - включає інтернаціональні науково-технічні системи, в їх межах об'єднуються науково-технічні потенціали ряду країн, спільно використовуються інтелектуальні, фінансові, матеріальні, природні, інформаційні ресурси за рахунок спеціалізації та поділу праці в пріоритетних галузях економіки, науки й техніки;

- виробничо-інвестиційну сферу - становить розгалужену сукупність виробничо-інвестиційних зв'язків, що складаються між фірмами, державами та регіонами у процесі вивозу капіталу, діяльності транснаці­ональних корпорацій (ТНК), розвитку міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва, створення спільних підприємств і вільних зон;

- міжнародну торгівлю - її обсяги, динаміка, структура визначається характером і змістом міжнародного науково-технічного та виробничого співробітництва;

- валютно-фінансову та кредитну сфери - у процесі поглиблення міжнародного поділу праці та активізації обміну результатами діяльності національних господарств та їх окремих суб'єктів між країнами стали все час­тіше виникати розрахунки й платежі, що опосередковувалися світовими грошима, а також здійснюватися на основі міжнародного кредиту.

Читайте також:

1. II. Поняття соціального процесу.
2. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
3. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
4. А/. Поняття про судовий процес.
5. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
6. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
7. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
8. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
9. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
10. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання
11. Багатомірність системи світового господарства
12. Базове поняття земле оціночної діяльності.

Переглядів: 1355