Оскільки, як зазначалося, графіки передування набули в останні десятиліття більш широкого використання, розгляньмо порядок їх побудови і обчислення необхідних параметрів. Побудова й обчислення параметрів сіткового графіка здійснюється у декілька кроків.
1-й крок. Визначення переліку й послідовності виконання робіт. Безпосередньо перелік робіт можна отримати з робочої структури проекту, проте WBS не показує, у якій послідовності мають виконуватися зазначені у ній роботи. Тому логічні зв’язки між ними повинен встановити сам менеджер.
2-й крок. Графічна побудова сіткового графіка.
Якщо виходити з таблиці, то на виконання проекту потрібно 52 тижні. Проте ми бачимо, що деякі роботи (наприклад 811, 812, 813) виконуються водночас, тобто паралельно. То скільки ж потрібно часу для виконання усього проекту? Поки що неможливо відповісти на це запитання.
Необхідно накреслити сітковий графік із зображенням робіт і логічних зв’язків між ними. Розміщення на графіку умовних позначок може бути різним у різних програмах, проте завжди наводиться так званий ключ, який визначає місця параметрів.
3-й крок. Означення тривалості робіт.
Якщо позначити тривалість роботи як t, то графік матиме вигляд, як це подано на рис. 4.1.
Рис. 4.1. Сітковий графік проекту з обчисленими ранніми термінами початку і завершення робіт
4-й крок.Визначення ранніх термінів початку і закінчення проектних робіт шляхом «прямого проходження».
Шлях — це послідовність взаємопов’язаних робіт від початку до завершення виконання проекту. У нашому прикладі можна назвати таких принаймні три:
ІІІ. 811 — 831 — 832;
ІІІ. 821 — 823 — 832;
ІІІ. 822 — 823 — 832.
Обчислюють так звані ранні терміни початку і завершення робіт прямим проходженням від першої до останньої роботи проекту.
Ранній початок (ES — Early Start) — найбільш ранній можливий термін початку роботи.
Раннє закінчення (EF — Early Finish) — найбільш ранній можливий термін завершення роботи.