Наприкінці 80-х – поч. 90-х років ХХ ст. Німеччина мала таку соціально-економічну модель розвитку, якій заздрили практично в усьому світі, а за асортиментом та якістю надання соціальних послуг вона поступалася тільки скандинавським країнам. Характерними рисами цієї системи були:
n Сучасна модель:
• значна питома вага держсектору (енергетика, металургія, інфраструктура; 10% зайнятих; зараз частка знижується; приватизація пошти)
• високий рівень зарплати;
• соціальні пріоритети (допомога по безробіттю 32 місяці 2/3 попередньої з/п)
• суворі екологічні вимоги (покращення стану довкілля, але відплив ПІІ посилився після 2004)
• демографічна проблема (20% населення > 65 років, природній приріст населення -0.033%)
Причини високого рівня безробіття у ФРН протягом останнього десятиліття:
§ Стагнація економіки
§ Зменшення рівня інвестування в основні фонди
§ Реструктуризація компаній
§ Інертність внутрішнього споживання
§ Структурні диспропорції на ринку праці
§ Нестача конкуренції у сфері послуг
§ Високі відсоткові ставки
Дороговартісною справою залишається модернізація та інтеграція економіки Східної Німеччини, щорічні траснферти Західної Німеччини складають 80 млрд. дол. США. Старіюче населення ФРН разом із хронічно високим безробіттям призвели до перевищення соціальних виплат над соціальними внесками.Дефіцит бюджету вдалося втримати у межах Маастрихтських критеріїв (нижче 3% ВВП) завдяки збільшенню державних доходів у результаті економічного підйому та 3% зростанню ПДВ
Уряд А. Меркель ініціював ряд соціальних реформ:
- збільшення пенсійного віку з 65 до 67 років
- заходи щодо збільшення зайнятості жінок
- зменшення соціальних нарахувань із 42 до 40%
- реформування системи страхування по безробіттю у напрямку стимулювання зайнятості
- планується: полегшити процедуру звільнення найманих працівників для підприємців
- розширити можливості працевлаштування для низькокваліфікованої робочої сили