• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методи визначення витрат та параметрів пари

Визначення витрат пари за допомогою діафрагми (рис.1), що предсталяє собою тонкий диск з отвором круглого перерізу, центр якого співпадає з віссю труби. Найбільше застосування в практиці випробувань та експлуатації хлібопекарських печей отримала так звана нормальна діафрагма. Вона має найбільш просту конструкцію і представляє собою диск з потовщеними краями, в центрі якого канал зі сторони входу циліндричний , а зі сторони виходу – конічний з розширенням до виходу. Конструктивні розміри діафрагми приймаються в залежності від діаметрів трубопроводів.

Рис.1. Діафрагма

Метод вимірювання витрати пари по перепаду тисків до та після діафрагми заснований на зміні потенціальної енергії потоку при проходженні через звужену частину трубопроводу. Швидкість потоку в звуженій частині збільшується, відповідно, частина потенціальної енергії переходить в кінетичну і тиск зменшується за дросельним пристроєм. Вимірявши тиск потоку, визначаємо витрати пари за формулою [2]:

0,044

G=λ∙ε∙Kt∙(1000d)²√h∙γ, (1)

G ­– витрата пари, кг/с;

λ – коефіцієнт витрати, (визначається в залежності від співвідношення діаметрів;

ε – поправний коефіцієнт (для умов вимірювання в печах ε=1);

Kt – поправний коефіцієнт, який враховує теплове розширення діафрагми;

d - діаметр отвору діафрагми, м;

h – перепад тисків на діафрагмі, Н/м²;

γ - об′ємна маса середовища перед діафрагмою.

Розподіл тиску поблизу діафрагми показано на мал.2.

Для визначення тиску в магістралі пари за діафрагмою встановлюємо манометр на відстані, яка дорівнює п”яти внутрішнім діаметрам труби.

Температуру пари вимірюють датчиком температури в місці подавання пари в піч.

Рис.2. Розподіл тисків в області вимірювання

Визначення витрат пари за витратою води, яка подається в котел використовується на виробництві де є можливість постачання пари від одного парогенератора для забезпечення потреб даної печі витрату пари в якій необхідно визначити .

При цьому визначаємо кількість води, яка витрачається на забезпечення роботи парогенератора за значний проміжок часу, наприклад , доба і вираховуємо витрати пари.

При визначенні витрат та параметрів вологої насиченої пари конденсаційним (калориметричним) методом пропускають (барботують) пару в посудину з водою визначеної температури та маси певний проміжок часу. За приростом маси конденсату визначимо витрату пари за формулою:

Gгод. =3600 G/τ, (2)

де Gгод. – витрата пари , кг/год;

G – маса вологої насиченої пари , яка сконденсувалась у воді при барботуванні;

τ - тривалість барботування. с.

Зміна температури і маси пари відбувається внаслідок конденсації пари та охолодження води, що міститься в вологій парі від температури пари до температури води в ємності. За результатами вимірювань складають рівняння теплового балансу та визначають параметри пари.

Читайте також:

1. A) Оцінка захисних споруд за ємністю – визначення коефіцієнта Квм.
2. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
3. CMM. Визначення моделі зрілості.
4. Demo 11: Access Methods (методи доступу)
5. I визначення впливу окремих факторів
6. I. Доповнення до параграфу про точкову оцінку параметрів розподілу
7. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
8. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
9. II. Елементи операційних витрат
10. II. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
11. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
12. II. УЧЕБНЫЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОСОБИЯ, ПРАКТИКУМЫ

Переглядів: 1281