МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
МІСЦЕВІ ГНІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ, ПІДШКІРНОЇ ОСНОВИ, СУДИН, КІСТОК І СУГЛОБІВФУРУНКУЛ - гостре гнійне запалення волосячного фолікула і оточуючих тканин. Викликається як правило стафілококом. Виникає в результаті забруднення шкіри, саден. Множинні фурункули носять назву фурункульоз. Клініка: - навколо волосу формується невелика пустула з інфільтрацією тканин, - біль, свербіння, - протягом другої доби формується конусоподібний інфільтрат, який виступає над здоровою шкірою, шкіра над інфільтратом червона і болюча, - на верхівці інфільтрата скопичується гній з буро-чорною точкою некрозу по центру, - з 3-7 дня видно білуватий сформований гнійно-некротичний стержень, - проявляються місцеві ознаки запалення, - стержень відходить з гноєм і залишком волосини, - рана очищається, гранулюється, - формується втягнутий зірчатий рубець. Тактика лікування: - у фазі інфільтрації місцево призначається УВЧ, солюкс; всередину призначають сульфаніламіди; сам інфільтрат обробляємо діамантовим зеленим, йодопіроном; - у фазі нагноєння розкривають гнійник, дренують турундами з гіпертонічним розчином, гумовими випускниками.
КАРБУНКУЛ - це гостре гнійно-некротичне запалення багатьох волосяних фолікулів, сальних залоз з утворенням обширного вогнища некрозу шкіри і підшкірної клітковини в зоні запалення. Часто виникає при цукровому діабеті, у ослаблених людей. Локалізується найчастіше по задній поверхні шиї, потилиці, в міжлопатковій ділянці, на сідницях і обличчі. Клініка: - спочатку з’являється інфільтрат навколо декількох волосяних фолікул, - виникає місцево болючість, - інфільтрат збільшується в розмірах, стає багряно-синюшного кольору, - наростають ознаки інтоксикації організму, - утворюються множинні пустули, через які, як через сито, виділяється з багатьох отворів гній, - розвивається некроз шкіри і підшкірної клітковини, - некроз поступово відмежовується, а дефект тканин виповнюється грануляціями, - при загоєнні утворюється грубий рубець, іноді при великому дефекті шкіри прибігають до пересадки шкіри. Тактика лікування: - при цукровому діабеті слід відразу провести корекцію лікування, - при інтоксикації організму - дезінтоксикаційна терапія, - антибактеріальна терапія, - в початкових стадіях - УВЧ, - при погіршенні стану хворого якомога раніше проводиться розкриття інфільтрату з широким дренуванням, пов’язками з гіпертонічним розчином, ферментами, некректомії, - після очищення рани - мазі на водорозчинній основі, жировій основі.
ГІДРАДЕНІТ - це гнійне запалення потових залоз. Локалізується переважно в пахвинних ділянках у людей, які часто потіють і порушують правила догляду за тілом. Клініка: - в глибині тканин утворюється щільний інфільтрат, який швидко збільшується, - начвні всі ознаки запального процесу, - інфільтрат набирає вигляду висячого конуса багряно-синюшного кольору, - при утворенні гною можна спостерігати симптом флюктуації, - характерним є те, що гній білого кольору, - процес триває як правило до двох тижнів. Тактика лікування: - гігієнічні заходи, - в початкових стадіях - антибактеріальна терапія, УВЧ, солюкс, - у фазі нагноєння - розкриття гнійника, дренування і лікування як гнійної рани.
АБСЦЕС - це обмежене скопичення гною в тканинах чи органах Навколо гнійника формується сполучнотканинна капсула. З метою діагностики іноді вдаються до пункції абсцесу. Клініка: - проявляються всі ознаки місцевого запального процесу, - завжди наявні ознаки інтоксикації організму, - характерним є вираженість фаз інфільтрації і нагноєння, причому у фазі нагноєння стан хворого погіршується, температура стає гектичною, наявний симптом флюктуації, наростає лейкоцитоз, - абсцес може розкриватись назовні (через шкіру, в бронх) і в порожнини (в суглоб з розвитком гнійного артриту, в плевральну порожнину з розвитком емпіеми плеври, в черевну з розвитком гнійного перитоніту)
Тактика лікування: - масивна антибактеріальна терапія, - масивна дезінтоксикаційна терапія, - в фазі інфільтрації -місцево призначається тепло, обколювання інфільтрату антибіотиками, - в фазі нагноєння - розкриття гнійника, дренування і лікування як гнійної рани, - загальноукріплююча терапія.
фЛЕГМОНА - це гостре необмежене, розлите запалення клітковини (підшкірної, міжм’язової, заочеревинної). Клініка: - захворювання починається утворенням болючого небмеженого інфільтрату з поступовим наростанням усіх ознак запального процесу, - важка інтоксикація організму, - процес швидко розповсюджується, спостерігається симптом флюктуації. Тактика лікування: - у стаціонарі проводиться масивна дезінтоксикаційна терапія, - масивна антибактеріальна терапія, - в початкових стадіях - місцево тепло, - при погіршенні стану якнайшвидше розкриття і дренування гнійника, лікування як гнійної рани, - загальноукріплююча терапія, - стимуляція імунних сил організму.
БЕШИХА - гостре серозне запалення власне шкіри, викликане стрептококом. Локалізується найчастіше на нижніх кінцівках і обличчі. Клініка: - починається захворювання з високої інтоксикації організму (температура тіла сягає 40-41 градус, нудота, блювота, галюцинації, марення, може бути збільшеною печінка і селезінка, в сечі виявляється білок), - місцеві ознаки проявляються трьома формами бешихи: еритематозна - з’являються червоні плями над рівнем здорової шкіри, гарячі, болючі; ці плями мають чіткі нерівні контури у вигляді «язиків полум’я», кінцівка набрякла; бульозна - при погіршенні стану хворого на червоних плямах з’являються різного розміру міхурі з серозним чи геморагічним вмістом; гнійно-некротична - коли приєднується інша гноєрідна флора, стан хворих надзвичайно важкий. Для бешихи характерні рецидиви захворювання. Тактика лікування: - строгий постільний режим, - масивна дезінтоксикаційна терапія, - призначаються антибіотики і сульфаніламідні преперати, які діють на стрептокок (стрептоцид, етазол, сульфадіметоксин, еритроміцин, стрептоміцин, пеніцилін), - підвищене положення кінцівки, у важких випадках гіпсова лонгета, - бешиха не любить вологих пов’язок, тому призначається сухе тепло, кварц, синтоміцинова емульсія.
ЕРИЗИПЕЛОЇД - це бешихоподібне захворювання, яке викликається паличкою свинячої бешихи. Уражає як правило шкіру пальців рук. Зараження проходить контактним способом. Клініка: - характерним є те, що червоні плями чешуться, може виникнути лімфангіт і лімфаденіт. Тактика лікуванняяк і при бешисі.
ЛІМФАНГІТ - це гостре запалення лімфатичних судин. Захворювання вторинного характеру, завжди слід шукати первинне вогнище інфекції. Клініка: - важкий стан хворого, виражена інтоксикація організму, - місцево проявляється рівними червоними, болючими смугами від вхідних воріт інфекції до лімфовузла Тактика лікування: - дії, спрямовані на первинне джерело інфекції, - іммобілізація кінцівки, підвищене положення, - масивна антибактеріальна терапія, - дезінтоксикаційна терапія, - місцево - мазь Вишневського, гепариновмістимі мазі.
ЛІМФАДЕНІТ - це гостре запальне захворювання лімфатичних вузлів. Захворювання вторинного характеру, виникає на фоні первинного захворювання (стоматиту, каріозних зубів, гнійної рани, фурункула тощо). Клініка: - загальна інтоксикація організму (підвищена температура тіла, знобіння, блювота, головний біль, загальна слабість), - лімфовузли збільшені в розмірі, болючі, шкіра над ними гаряча, може бути гіперемованою. Слід обов’язково пам’ятати, що лімфаденіт запального характеру необхідно відрізняти від метастазів при злоякісних пухлинах (вони збільшені, неболючі, нема запальної реакції з боку оточуючих тканин). При будь-якому сумніві необхідно направити пацієнта до хірурга поліклініки. Тактика лікування: - в початковій стадії призначається місцево тепло, УВЧ, антибактеріальна терапія, дезінтоксикаційна терапія, - при гнійному лімфаденіті - гнійника слід розкрити, дренувати, рану лікувати як гнійну.
ТРОМБОФЛЕБІТ (поверхневих вен) - це запальне захворювання стінки вен, яке виникає часто на фоні варикозного розширення вен при переохолодженні, травмах із схильністю до тромбоутворення. Клініка: - при обстеженні кінцівки виявляються звивисті, болючі, червоні тяжі з вузлоутворенням, - набряк кінцівки, - можливі кровотечі з варикозно розширених вузлів, - небезпеку чинять тромби по ходу вени кінцівки, які можуть відірватись і призвести до тромбоемболії легеневої артерії, - тромбофлебіт на обличчі небезпечний близькістю до синусів головного мозку з розвитком синустромбозу, - можлива інтоксикація організму. Тактика лікування: - постільний режим, - підвищене положення кінцівки, - протизапальна терапія (антибактеріальна, аспірин, бутадіон, реопірин), - місцево призначається гірудотерапія, мазі з вмістом гепарину (гепаринова, гепатромбін, гепароїд), мазь троксевазин, - еластичне бинтування кінцівки.
ТРОМБОФЛЕБІТ (глибоких вен) Клініка: - має важкий перебіг, - виражений біль і набряк всієї нижньої кінцівки, - шкіра кінцівки блискуча, восковидна і холодна на дотик, - виражена інтоксикація організму з високою температурою тіла.
Тактика лікування: - повний спокій, - антикоагулянтна і фібрилітична терапія (гепарин, фібринолізин, стрептокіназа), - покращення реології крові (реополіглюкін, трентал, нікотинова кислота), - дезінтоксикаційна терапія, - тромбектомія.
ФЛЕБІТ - захворювання, спричинене травмуванням стінки вени при неправильному внутрішньовенному введенні ліків, при недотриманні правил користування венозними катетерами. Клініка: - біль по ходу вени, пальпується ущільнена вена, - шкіра над веною гаряча, болюча, червона, - погіршення загального стану, можливий розвиток сепсису. Тактика лікування як при тромбофлебіті.
БУРСИТ - запалення синовіальної сумки суглоба. Найчастіше локалізується в ділянці ліктевого і колінного суглобів і виникає після тривалого травмування їх. З діагностичною метою проводиться пункція бурси. Клініка: - пальпується м’яке еластичне утворення округлої форми, - при серозному бурситі шкіра над утворенням без запальних змін, болючість незначна, - при гнійному бурситі проявляються всі ознаки запального процесу, лейкоцитоз, може піднятись температура тіла. Тактика лікування: - при серозному бурситі рекомендований спокій ураженій ділянці, зігрівальні компреси, УВЧ, бутадіон всередину. Іноді проводиться пункція з введенням антибіотика, - при гнійному бурситі робиться розкриття гнійника, дренування сумки, призначення антибактеріальної терапії, - коли бурсит приймає хронічний перебіг, то рекомендована операція видалення бурси.
ТЕНДОВАГІНІТ - запалення синовіальних піхв сухожилків. Клініка: - набряк пальців, передпліччя, - різка болючість при рухах пальцями, - може спостерігатися крепітація, - при гнійному тендовагініті з’являються ознаки запалення та інтоксикації організму. Тактика лікування: - іммобілізація сегмента, - компреси з бутадіоновою маззю, - всередину реопірин, бутадіон, - фонофорез з гідрокортизоном, - при гнійному тендовагініті - розкриття піхв, дренування і лікування як гнійної рани.
ГНІЙНИЙ АРТРИТ - гостре гнійне запалення суглоба. Буває первинним (після травми суглоба) і вторинним (при перенесенні інфекції з первинного вогнища інфекції). З метою діагностики часто користуються пункцією суглоба. Клініка: - важкий загальний стан, інтоксикація організму, - лейкоцитоз, підвищена ШОЕ, - різкий біль в суглобі, - згладженість контурів суглоба, - шкіра над суглобом гаряча, пізніше стає гіперемованою, - з’являється випіт в суглобі, - пасивні і активні рухи в суглобі різко обмежені і болючі. Тактика лікування: - лікувальна іммобілізація суглоба, - розкриття суглоба з двох сторін з промиванням і введенням антибіотика згідно антибіотикограми, - антибактеріальна терапія (антибіотики, сульфаніламідні препарати), - дезінтоксикаційна терапія, - при стиханні запальних явищ - масаж, ЛФК, бальнеопроцедури.
ОСТЕОМІЕЛІТ - це гнійне запалення кісткового мозку, кістки і окістя. Розрізняють: 1) гематогенний остеоміеліт, коли інфекція в кістку потрапляє з первинного вогнища інфекції (каріез, стоматит інше) через кров; 2) травматичний, який є ускладненням раневого процесу. Клініка гострого гематогенного остеоміеліту: - найчастіше хворіють діти, - починається захворювання з важкої інтоксикації організму (підвищується температура тіла до 39-40 градусів, виникає блювота, дитина в’яла, перестає бігати, марення, галюцинації, язик сухий, обличчя бліде, падає АТ, причащується пульс, серцеві тони глухі, збільшена печінка і селезінка), - місцеві ознаки захворювання з’являються через декілька днів, біль при перкусії по ходу кістки, підвищення температури шкіри над патологічним вогнищем, В цей час гнійний процес розповсюджується тільки по кісковомозковому каналу. - в кінці першого тижня від початку захворювання можна виявити флюктуацію в м’яких тканинах і деяке полегшення загального стану дитини, В цей період гній проривається через окістя в м’які тканини, утворюючи міжм’язеву флегмону. - через певний час на шкірі з’являється нориця, через яку виділяється гній з часточками зруйнованої кістки (секвестрами), стан дитини після цього покращується. Велике значення для діагностики має рентгенографія кістки, хоча перші ознаки остеоміеліту з’являються на 12-14 день. Тактика лікування: - масивна антибактеріальна терапія (остеотропні антибіотики лінкоміцин, морфоциклін, гентаміцин), - масивна дезінтоксикаційна терапія, - лікувальна іммобілізація сегмента, - якнайшвидша трапанація кістки, декомпресивне дренування, - підвищення імунних сил організму, - боротьба з анемією і порушеннями обмінних процесів.
Читайте також:
|
||||||||
|