• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

МІСЦЕВІ ГНІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ, ПІДШКІРНОЇ ОСНОВИ, СУДИН, КІСТОК І СУГЛОБІВ

ФУРУНКУЛ - гостре гнійне запалення волосячного фолікула і оточуючих тканин. Викликається як правило стафілококом. Виникає в результаті забруднення шкіри, саден.

Множинні фурункули носять назву фурункульоз.

Клініка:

- навколо волосу формується невелика пустула з інфільтрацією тканин,

- біль, свербіння,

- протягом другої доби формується конусоподібний інфільтрат, який виступає над здоровою шкірою, шкіра над інфільтратом червона і болюча,

- на верхівці інфільтрата скопичується гній з буро-чорною точкою некрозу по центру,

- з 3-7 дня видно білуватий сформований гнійно-некротичний стержень,

- проявляються місцеві ознаки запалення,

- стержень відходить з гноєм і залишком волосини,

- рана очищається, гранулюється,

- формується втягнутий зірчатий рубець.

Тактика лікування:

- у фазі інфільтрації місцево призначається УВЧ, солюкс; всередину призначають сульфаніламіди; сам інфільтрат обробляємо діамантовим зеленим, йодопіроном;

- у фазі нагноєння розкривають гнійник, дренують турундами з гіпертонічним розчином, гумовими випускниками.

КАРБУНКУЛ - це гостре гнійно-некротичне запалення багатьох волосяних фолікулів, сальних залоз з утворенням обширного вогнища некрозу шкіри і підшкірної клітковини в зоні запалення.

Часто виникає при цукровому діабеті, у ослаблених людей. Локалізується найчастіше по задній поверхні шиї, потилиці, в міжлопатковій ділянці, на сідницях і обличчі.

Клініка:

- спочатку з’являється інфільтрат навколо декількох волосяних фолікул,

- виникає місцево болючість,

- інфільтрат збільшується в розмірах, стає багряно-синюшного кольору,

- наростають ознаки інтоксикації організму,

- утворюються множинні пустули, через які, як через сито, виділяється з багатьох отворів гній,

- розвивається некроз шкіри і підшкірної клітковини,

- некроз поступово відмежовується, а дефект тканин виповнюється грануляціями,

- при загоєнні утворюється грубий рубець, іноді при великому дефекті шкіри прибігають до пересадки шкіри.

Тактика лікування:

- при цукровому діабеті слід відразу провести корекцію лікування,

- при інтоксикації організму - дезінтоксикаційна терапія,

- антибактеріальна терапія,

- в початкових стадіях - УВЧ,

- при погіршенні стану хворого якомога раніше проводиться розкриття інфільтрату з широким дренуванням, пов’язками з гіпертонічним розчином, ферментами, некректомії,

- після очищення рани - мазі на водорозчинній основі, жировій основі.

ГІДРАДЕНІТ - це гнійне запалення потових залоз.

Локалізується переважно в пахвинних ділянках у людей, які часто потіють і порушують правила догляду за тілом.

Клініка:

- в глибині тканин утворюється щільний інфільтрат, який швидко збільшується,

- начвні всі ознаки запального процесу,

- інфільтрат набирає вигляду висячого конуса багряно-синюшного кольору,

- при утворенні гною можна спостерігати симптом флюктуації,

- характерним є те, що гній білого кольору,

- процес триває як правило до двох тижнів.

Тактика лікування:

- гігієнічні заходи,

- в початкових стадіях - антибактеріальна терапія, УВЧ, солюкс,

- у фазі нагноєння - розкриття гнійника, дренування і лікування як гнійної рани.

АБСЦЕС - це обмежене скопичення гною в тканинах чи органах Навколо гнійника формується сполучнотканинна капсула. З метою діагностики іноді вдаються до пункції абсцесу.

Клініка:

- проявляються всі ознаки місцевого запального процесу,

- завжди наявні ознаки інтоксикації організму,

- характерним є вираженість фаз інфільтрації і нагноєння, причому у фазі нагноєння стан хворого погіршується, температура стає гектичною, наявний симптом флюктуації, наростає лейкоцитоз,

- абсцес може розкриватись назовні (через шкіру, в бронх) і в порожнини (в суглоб з розвитком гнійного артриту, в плевральну порожнину з розвитком емпіеми плеври, в черевну з розвитком гнійного перитоніту)

Тактика лікування:

- масивна антибактеріальна терапія,

- масивна дезінтоксикаційна терапія,

- в фазі інфільтрації -місцево призначається тепло, обколювання інфільтрату антибіотиками,

- в фазі нагноєння - розкриття гнійника, дренування і лікування як гнійної рани,

- загальноукріплююча терапія.

фЛЕГМОНА - це гостре необмежене, розлите запалення клітковини (підшкірної, міжм’язової, заочеревинної).

Клініка:

- захворювання починається утворенням болючого небмеженого інфільтрату з поступовим наростанням усіх ознак запального процесу,

- важка інтоксикація організму,

- процес швидко розповсюджується, спостерігається симптом флюктуації.

Тактика лікування:

- у стаціонарі проводиться масивна дезінтоксикаційна терапія,

- масивна антибактеріальна терапія,

- в початкових стадіях - місцево тепло,

- при погіршенні стану якнайшвидше розкриття і дренування гнійника, лікування як гнійної рани,

- загальноукріплююча терапія,

- стимуляція імунних сил організму.

БЕШИХА - гостре серозне запалення власне шкіри, викликане стрептококом.

Локалізується найчастіше на нижніх кінцівках і обличчі.

Клініка:

- починається захворювання з високої інтоксикації організму (температура тіла сягає 40-41 градус, нудота, блювота, галюцинації, марення, може бути збільшеною печінка і селезінка, в сечі виявляється білок),

- місцеві ознаки проявляються трьома формами бешихи:

еритематозна - з’являються червоні плями над рівнем здорової шкіри, гарячі, болючі; ці плями мають чіткі нерівні контури у вигляді «язиків полум’я», кінцівка набрякла;

бульозна - при погіршенні стану хворого на червоних плямах з’являються різного розміру міхурі з серозним чи геморагічним вмістом;

гнійно-некротична - коли приєднується інша гноєрідна флора, стан хворих надзвичайно важкий.

Для бешихи характерні рецидиви захворювання.

Тактика лікування:

- строгий постільний режим,

- масивна дезінтоксикаційна терапія,

- призначаються антибіотики і сульфаніламідні преперати, які діють на стрептокок (стрептоцид, етазол, сульфадіметоксин, еритроміцин, стрептоміцин, пеніцилін),

- підвищене положення кінцівки, у важких випадках гіпсова лонгета,

- бешиха не любить вологих пов’язок, тому призначається сухе тепло, кварц, синтоміцинова емульсія.

ЕРИЗИПЕЛОЇД - це бешихоподібне захворювання, яке викликається паличкою свинячої бешихи.

Уражає як правило шкіру пальців рук. Зараження проходить контактним способом.

Клініка:

- характерним є те, що червоні плями чешуться, може виникнути лімфангіт і лімфаденіт.

Тактика лікуванняяк і при бешисі.

ЛІМФАНГІТ - це гостре запалення лімфатичних судин.

Захворювання вторинного характеру, завжди слід шукати первинне вогнище інфекції.

Клініка:

- важкий стан хворого, виражена інтоксикація організму,

- місцево проявляється рівними червоними, болючими смугами від вхідних воріт інфекції до лімфовузла

Тактика лікування:

- дії, спрямовані на первинне джерело інфекції,

- іммобілізація кінцівки, підвищене положення,

- масивна антибактеріальна терапія,

- дезінтоксикаційна терапія,

- місцево - мазь Вишневського, гепариновмістимі мазі.

ЛІМФАДЕНІТ - це гостре запальне захворювання лімфатичних вузлів.

Захворювання вторинного характеру, виникає на фоні первинного захворювання (стоматиту, каріозних зубів, гнійної рани, фурункула тощо).

Клініка:

- загальна інтоксикація організму (підвищена температура тіла, знобіння, блювота, головний біль, загальна слабість),

- лімфовузли збільшені в розмірі, болючі, шкіра над ними гаряча, може бути гіперемованою.

Слід обов’язково пам’ятати, що лімфаденіт запального характеру необхідно відрізняти від метастазів при злоякісних пухлинах (вони збільшені, неболючі, нема запальної реакції з боку оточуючих тканин). При будь-якому сумніві необхідно направити пацієнта до хірурга поліклініки.

Тактика лікування:

- в початковій стадії призначається місцево тепло, УВЧ, антибактеріальна терапія, дезінтоксикаційна терапія,

- при гнійному лімфаденіті - гнійника слід розкрити, дренувати, рану лікувати як гнійну.

ТРОМБОФЛЕБІТ (поверхневих вен) - це запальне захворювання стінки вен, яке виникає часто на фоні варикозного розширення вен при переохолодженні, травмах із схильністю до тромбоутворення.

Клініка:

- при обстеженні кінцівки виявляються звивисті, болючі, червоні тяжі з вузлоутворенням,

- набряк кінцівки,

- можливі кровотечі з варикозно розширених вузлів,

- небезпеку чинять тромби по ходу вени кінцівки, які можуть відірватись і призвести до тромбоемболії легеневої артерії,

- тромбофлебіт на обличчі небезпечний близькістю до синусів головного мозку з розвитком синустромбозу,

- можлива інтоксикація організму.

Тактика лікування:

- постільний режим,

- підвищене положення кінцівки,

- протизапальна терапія (антибактеріальна, аспірин, бутадіон, реопірин),

- місцево призначається гірудотерапія, мазі з вмістом гепарину (гепаринова, гепатромбін, гепароїд), мазь троксевазин,

- еластичне бинтування кінцівки.

ТРОМБОФЛЕБІТ (глибоких вен)

Клініка:

- має важкий перебіг,

- виражений біль і набряк всієї нижньої кінцівки,

- шкіра кінцівки блискуча, восковидна і холодна на дотик,

- виражена інтоксикація організму з високою температурою тіла.

Тактика лікування:

- повний спокій,

- антикоагулянтна і фібрилітична терапія (гепарин, фібринолізин, стрептокіназа),

- покращення реології крові (реополіглюкін, трентал, нікотинова кислота),

- дезінтоксикаційна терапія,

- тромбектомія.

ФЛЕБІТ - захворювання, спричинене травмуванням стінки вени при неправильному внутрішньовенному введенні ліків, при недотриманні правил користування венозними катетерами.

Клініка:

- біль по ходу вени, пальпується ущільнена вена,

- шкіра над веною гаряча, болюча, червона,

- погіршення загального стану, можливий розвиток сепсису.

Тактика лікування як при тромбофлебіті.

БУРСИТ - запалення синовіальної сумки суглоба.

Найчастіше локалізується в ділянці ліктевого і колінного суглобів і виникає після тривалого травмування їх. З діагностичною метою проводиться пункція бурси.

Клініка:

- пальпується м’яке еластичне утворення округлої форми,

- при серозному бурситі шкіра над утворенням без запальних змін, болючість незначна,

- при гнійному бурситі проявляються всі ознаки запального процесу, лейкоцитоз, може піднятись температура тіла.

Тактика лікування:

- при серозному бурситі рекомендований спокій ураженій ділянці, зігрівальні компреси, УВЧ, бутадіон всередину. Іноді проводиться пункція з введенням антибіотика,

- при гнійному бурситі робиться розкриття гнійника, дренування сумки, призначення антибактеріальної терапії,

- коли бурсит приймає хронічний перебіг, то рекомендована операція видалення бурси.

ТЕНДОВАГІНІТ - запалення синовіальних піхв сухожилків.

Клініка:

- набряк пальців, передпліччя,

- різка болючість при рухах пальцями,

- може спостерігатися крепітація,

- при гнійному тендовагініті з’являються ознаки запалення та інтоксикації організму.

Тактика лікування:

- іммобілізація сегмента,

- компреси з бутадіоновою маззю,

- всередину реопірин, бутадіон,

- фонофорез з гідрокортизоном,

- при гнійному тендовагініті - розкриття піхв, дренування і лікування як гнійної рани.

ГНІЙНИЙ АРТРИТ - гостре гнійне запалення суглоба.

Буває первинним (після травми суглоба) і вторинним (при перенесенні інфекції з первинного вогнища інфекції). З метою діагностики часто користуються пункцією суглоба.

Клініка:

- важкий загальний стан, інтоксикація організму,

- лейкоцитоз, підвищена ШОЕ,

- різкий біль в суглобі,

- згладженість контурів суглоба,

- шкіра над суглобом гаряча, пізніше стає гіперемованою,

- з’являється випіт в суглобі,

- пасивні і активні рухи в суглобі різко обмежені і болючі.

Тактика лікування:

- лікувальна іммобілізація суглоба,

- розкриття суглоба з двох сторін з промиванням і введенням антибіотика згідно антибіотикограми,

- антибактеріальна терапія (антибіотики, сульфаніламідні препарати),

- дезінтоксикаційна терапія,

- при стиханні запальних явищ - масаж, ЛФК, бальнеопроцедури.

ОСТЕОМІЕЛІТ - це гнійне запалення кісткового мозку, кістки і окістя.

Розрізняють: 1) гематогенний остеоміеліт, коли інфекція в кістку потрапляє з первинного вогнища інфекції (каріез, стоматит інше) через кров; 2) травматичний, який є ускладненням раневого процесу.

Клініка гострого гематогенного остеоміеліту:

- найчастіше хворіють діти,

- починається захворювання з важкої інтоксикації організму (підвищується температура тіла до 39-40 градусів, виникає блювота, дитина в’яла, перестає бігати, марення, галюцинації, язик сухий, обличчя бліде, падає АТ, причащується пульс, серцеві тони глухі, збільшена печінка і селезінка),

- місцеві ознаки захворювання з’являються через декілька днів, біль при перкусії по ходу кістки, підвищення температури шкіри над патологічним вогнищем,

В цей час гнійний процес розповсюджується тільки по кісковомозковому каналу.

- в кінці першого тижня від початку захворювання можна виявити флюктуацію в м’яких тканинах і деяке полегшення загального стану дитини,

В цей період гній проривається через окістя в м’які тканини, утворюючи міжм’язеву флегмону.

- через певний час на шкірі з’являється нориця, через яку виділяється гній з часточками зруйнованої кістки (секвестрами), стан дитини після цього покращується.

Велике значення для діагностики має рентгенографія кістки, хоча перші ознаки остеоміеліту з’являються на 12-14 день.

Тактика лікування:

- масивна антибактеріальна терапія (остеотропні антибіотики лінкоміцин, морфоциклін, гентаміцин),

- масивна дезінтоксикаційна терапія,

- лікувальна іммобілізація сегмента,

- якнайшвидша трапанація кістки, декомпресивне дренування,

- підвищення імунних сил організму,

- боротьба з анемією і порушеннями обмінних процесів.

Читайте також:

1. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
2. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
3. Анамнез захворювання
4. Анатомічна будова кісток вільної нижньої кінцівки
5. Анатомія кісток верхньої і нижньої кінцівок та їх з’єднання
6. Безпека при експлуатації посудин, що працюють під тиском.
7. Біомеханіка суглобів
8. Венеричні захворювання
9. Виробничі травми та профзахворювання
10. Виробничі травми та профзахворювання
11. Виробничі травми, профзахворювання, нещасні випадки виробничого характеру.
12. Відкриті пошкодження кісток і суглобів

Переглядів: 4784