ПОШИРЕННЯ У ПРИРОДІ

ЛУЖНІ МЕТАЛИ

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ МЕТАЛІВ

У атомів металів на зовнішньому енергетичному рівні міститься невелика кількість валентних електронів (1,2 чи – дуже рідко – 3), слабко сполучених із ядром завдяки великим атомним радіусам і екранувальній дії внутрішніх електронних шарів. Атоми, що знаходяться у вузлах металічної кристалічної решітки, неспроможні утримати свої зовнішні електрони, тому перетворюються у позитивно заряджені йони. У свою чергу валентні електрони, відриваючись від атомів, достатньо вільно переміщуются по всьому кристалу і утворюють електронний газ.

Загальна сума зарядів електронів відповідає загальній сумі позитивних зарядів вузлових частинок. Отже, електронна конфігурація атомів металів зумовлює такі найважливіші властивості металічного зв’язку: 1) багатоцентровість (забезпечує високу теплопровідність металів); 2) багатоелектронність 3) ненапрямленість 4) ненасиченість (можливість утворювання хімічних зв’язків між невизначеною кількістю атомів).

Металічний зв’язок

а) б)

в)

Рисунок 1 – Основні типи кристалічних решіток металів:

а – кубічна об’ємноцентрована; б – кубічна

гранецентрована; в – гексагональна

Загальна електронна формула лужних металів ns¹, де n – номер періоду і, одночасно, номер зовнішнього енергетичного рівня атома. Попередній електронний шар містить 8 електронів за винятком атомів літію, у яких є тільки два електрони на передзовнішньому шарі. Починаючи з четвертого періоду, атоми калію, рубідію, цезію мають вільні d-, f- і g-підрівні, які заповнються лише у наступних періодах.

При переході від Li до Fr послідовно зменшуються такі властивості:

а) температури плавлення і теплоти сублімації;

б) енергії утворення кристалічних решіток усіх солей (за винятком солей з аніонами, що мають дуже невеликі радіуси);

в) легкість термічного розкладання нітратів і карбонатів (збільшується їх міцність);

г) ефективні радіуси гідратованих йонів і енергії гідратації;

д) міцність ковалентних зв’язків у молекулах типу M₂;

е) теплоти утворення фторидів, гідридів, оксидів і карбідів – внаслідок великих енергій кристалічних решіток сполук, утворених невеликими за розміром аніонами.

Вміст літію у земній корі становить усього 5^.10^-3% (мас.). Літій утворює власні рідкі мінерали: сподумен LiAl(Si₂O₆), амблігонит LiF^.AlРО₄, але найчастіше він зустрічається у природі як домішка до сполук натрію та калію. Натрій становить 2,6 % від маси земної кори і знаходиться у вигляді NaCl у твердому мінералі – кам’яній солі – і в морській воді, а також у мінералах: тенардит Na₂SO₄, глауберова сіль Na₂SO₄^.10H₂O; глауберит Na₂SO₄^.CаSO₄; чилійська селитра NaNO₃; сода Na₂CO₃^.10H₂O; бура Na₂B₄O₇^.10H₂O. Калій, кількість якого у земній корі дорівнює 2,4 %, утворює мінерали: сильвін KCl, карналіт KCl^.MgCl^.6H₂O, каїнит KCl^.MgSO₄, селітра KNO₃. Рубідій і цезій у невеликих кількостях знаходяться, як правило, разом із натрієм і калієм в їх сполуках.

ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ\

Лужні метали – сріблясто-білі речовини, крім цезію, у якого золотаве забарвлення. На свіжому повітрі s-метали у розрізі мають блискучу поверхню, але при контакті з киснем повятря дуже швидко тускніє, тому їх зберігають під шаром гасу. Більшість складних сполук лужних металів безбарвні, оскільки електронна оболонка Ме⁺ (оболонка інертного газу) є дуже стійкою, а йони не деформані (якщо йони не деформовані, то сполука безбарвна).

Температури плавлення і кипіння для лужних металів низькі, вони зменшуються по групі згори униз, а густини, навпаки, збільшуються. Хімічний аналіз лужних металів проводять за допомогою метода пламеневої фотометрії, оскільки їх пари інтенсивно забарвлені: літію – у червоний колір, натрію – у жовтий, калію – у фіолетовий, рубідію – у фіолетово-рожевий, цезію – у блакитний. В атмосфері водню пари натрію мають фіолетове забарвлення, калію – блакитнувато-зелене, а у рубідію та цезію, навпаки, – зеленувато-блакитне.

Лужні метали дуже м’які, пластичні, легко ріжуться ножем, тому їх неможливо використовувати як конструкційні матеріали, але літій і натрій застосовуються у сплавах з іншими металами.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТАЛІВ	\|	ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.