ЛЕКЦІЯ №3

ФЕРУМ

Ферум – металічний елемент побічної підгрупи VІІІ групи 4 періоду періодичної системи хімічних елементів. Він є представником d-елементів. На зовнішньому енергетичному рівні атома Феруму знаходиться два s-електрони, а на передзовнішньому енергетичному рівні відбувається заповнення d-підрівня. У своїх сполуках Ферум здатен проявляти ступені окиснення +2 та +3.

Масова частка Феруму в земній корі становить 5 %. Він займає четверте місце по розповсюдженості в природі. Найважливішими залізними рудами є: магнетит Fе₃О₄, гематит Fe₂О₃, лімоніт — Fe₂O₃ · nH₂O, сидерит FеСО₃, пірит FеS₂.

Ферум є біологічно важливим елементом. Він міститься в організмах усіх тварин і в рослинах. Ферум входить до складу цитоплазми рослин, бере участь у процесі фотосинтезу. В організмі дорослої людини міститься десь 4 г Феруму. Він накопичується здебільшого в печінці, кістковому мозку, селезінці. Але основна частина Феруму входить до складу гемоглобіну – червоного пігменту крові, який виконує функцію переносу кисню від легень до тканин, а в зворотному напрямку — вуглекислого газу. Нестача Феруму призводить до небезпечної хвороби — недокрів’я. Тому обов’язково треба вживати харчові продукти, багаті на Ферум: петрушку, печінку, телятину, гречку, курагу тощо.

Чисте залізо — сріблясто-білий блискучий метал з температурою плавлення 1535 ºС і густиною 7,87 г/см³. Від інших металів залізо відрізняється магнітними властивостями. Залізо є дуже пластичним металом і легко піддається обробці.

Залізо належить до металів середньої активності. Хімічно чисте залізо стійке до корозії. Однак незначні частки домішок позбавляють його цієї властивості.

Залізо згоряє в кисні. Продукт цієї реакції – залізна ожарина:

3Fe + 2O₂ = Fe₃O₄.

Залізо реагує і з іншими неметалами — галогенами, сіркою, вуглецем. При взаємодії з сильними окисниками, наприклад, хлором утворюються сполуки Феруму з ступенем окиснення +3:

2Fe + 3Сl₂ = 2FeCl₃,

а при взаємодії з менш активними окисниками утворюються сполуки зі ступенем окиснення Феруму +2:

Fe + S = FeS.

За високої температури залізо реагує з водяною парою. У результаті реакції утворюються залізна ожарина і водень:

3Fe + 4H₂O Fe₃O₄ + 4H₂↑.

Залізо реагує з розчинами кислот з утворенням солей і виділенням газуватого водню:

Fe + H₂SO₄ = FeSO₄ +H₂↑.

Під дією концентрованих сульфатної та нітратної кислот на поверхні заліза утворюється щільна оксидна плівка; тому ці концентровані кислоти можна зберігати і транспортувати у сталевих цистернах.

Залізо заміщує менш активні метали при взаємодії з розчинами їх солей:

Fe + CuSO₄ = FeSO₄ +Cu.

На вологому повітрі залізо зазнає корозії. Її продуктом є іржа. Унаслідок своєї пористості іржа не перешкоджає доступу кисню й вологи до металу, що призводить до подальшого руйнування металу.

Залізо — найважливіший метал сучасної техніки. У чистому вигляді залізо майже не використовується, але приблизно 90 % металів, що використовуються людством — це сплави на основі заліза. Заліза виплавляється у світі дуже багато, приблизно в 50 разів більше, ніж алюмінію, не говорячи вже про інші метали. На основі заліза створюють сплави, які здатні витримувати вплив високих і низьких температур, вакууму і високих тисків, агресивних середовищ тощо. Сплави заліза широко застосовують як конструкційні та художні матеріали

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
АЛЮМІНІЙ	\|	ТЕМА: МЕТОДИ КІЛЬКІСНОГО АНАЛІЗУ. ТИТРИМЕТРИЧНИЙ МЕТОД АНАЛІЗУ. МЕТОД КИСЛОТНО-ОСНОВНОГО ТИТРУВАННЯ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.