• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Склад СУБД

Питання для самоконтролю

Утворення таблиць

Формулювання основних задач

Проектування бази даних

Під час роботи з БД відокремлюють три стадії:

- проектування;

- створення;

- експлуатація.

Стадії створення та експлуатації здійснюються безпосередньо на комп'ютері, а стадія проектування – в основному без його використання. Саме стадія проектування вимагає від розробника БД найбільшої творчої роботи.

БД створюється, як правило, для спільної експлуатації групою кінцевих користувачів і для заповнення БД вимагаються значні людські ресурси. Тому практична результативність експлуатації бази багато в чому залежить від того, наскільки добре вона була спроектована.

Проектування БД складається з наступних основних етапів:

1 Формулювання основних задач, що повинні розроблятись на підставі даних, що містяться в базі.

2 Складання переліку необхідних даних (полів БД) та завдання їхніх властивостей.

3 Розподіл полів по таблицях та визначення ключів та індексів.

4 Встановлення зв'язків між таблицями.

Розглянемо більш докладно перераховані вище етапи.

На цьому етапі визначаються потенційні користувачі БД та задачі, які вони будуть вирішувати. Властивість БД забезпечувати інформаційні потреби всіх потенційних користувачів називається функціональною повнотою. До переліку задач слід включати задачі, що будуть вирішуватися як у сьогоденні, так і в майбутньому. При цьому бажано забезпечити максимальну розширюваність або відкритість БД – це властивості БД, що, зокрема, дозволяють додавання нових задач у майбутньому.

На цьому етапі необхідно також визначити послідовність рішення задач. Це важливо для взаємозалежних задач, коли результати рішення одних є початковими даними для наступних.

Складання переліку полів БД

У базі зберігаються дані, тобто значення полів. При рішенні задачі дані вибираються з бази в потрібному виді. Таке представлення даних називається інформацією.

На основі аналізу задач, сформульованих на попередньому етапі, визначаються початкові дані, що необхідні для їхнього рішення. Стосовно задач поля поділяються на вхідні, вихідні, змінювані, що видаляються та ті що обчислюються. Поля, що обчислюються, як правило, у БД не зберігаються.

При складанні переліку полів кожному полю вказується тип даних, що зберігаються в ньому.

Якщо всі поля БД помістити в одну таблицю, то виявиться, що ті самі дані повторюються кілька разів. Наприклад, у замовленнях на товар адреса одного замовника буде повторюватися стільки разів, скільки він зробив замовлень. Крім того, що пам'ять на диску витрачається неекономно, виникають проблеми під час модифікації даних. Наприклад, якщо потрібно змінити адресу замовника, то такі зміни потрібно зробити у всіх його замовленнях. А якщо замовлення було одне і воно анульоване, то під час видалення інформації про це замовлення буде також загублена вся інформація про замовника (адреса, телефон тощо).

Для рішення такого роду проблем поля БД розподіляються по таблицях. Під час угруповання полів у таблицях використовують наступні принципи – правила нормалізації:

1 Кожне поле будь-якої таблиці повинно бути унікальним, тобто поля, значення яких повторюються, повинні бути винесені в окремі таблиці.

2 Кожна таблиця повинна мати первинний ключ, що складається з одного або кількох полів таблиці, тобто кожен запис у таблиці повинний бути унікальним.

3 Для кожного значення первинного ключа значення полів запису повинні відноситися до об'єкта таблиці та цілком його описувати. Це означає, що, по-перше, у таблиці не повинно бути даних, що не стосуються об'єкта, визначеного первинним ключем, а, по-друге, дані в таблиці повинні цілком описувати об'єкт.

4 Поля таблиці повинні бути незалежні, тобто можна змінювати значення кожного поля запису, не змінюючи значень інших полів. Це означає, зокрема , що в таблиці не повинно бути полів, що обчислюються через інші поля цього запису.

5 Крім ключів, що однозначно визначають запис, у таблиці також вказують індекси, тобто поля, за якими надалі може відбуватися сортування або встановлюватися зв'язки з іншими таблицями.

Підходи до проектування БД

Для того, щоб спроектувати БД можуть застосовуватись два підходи: зверху внизабознизу вгору. Під час реалізації підходу зверху вниз спочатку визначаються основні задачі, для розв’язку яких будується БД, та потреби цих задач у певних даних. А вже потім ці дані розподіляються по таблицях та зв’язуються між собою. Під час проектування БД за підходом знизу вгору спочатку визначається предметна область, реквізити всіх документів, проводиться аналіз даних та встановлюються типові об’єкти цієї області. Після того будуються таблиці та зв’язки між ними. Тобто перший підхід з точки зору проблем та задач, що стоять перед користувачами БД, а другий – предметної області та вихідних документів, що циркулюють у ній.

1 Що таке БД?

2 Трьохрівнева структура БД.

3 Ступінь та потужність таблиці.

4 Основні задачі БД.

5 Склад БД.

6 Етапи проектування БД.

7 Підходи до проектування БД.

8 Що таке інформаційна база?

9 Основні підходи до побудови інформаційної бази.

10 Проектування файлу як відображення змісту окремого документа. Недоліки та переваги.

11 Проектування файлів для окремих задач. Недоліки та переваги.

12 Проектування файлів для комплексів задач. Недоліки та переваги.

13 Проектування бази даних за допомогою концепції АБД. Недоліки та переваги.

14 Реляційна модель даних.

15 Що таке реляційна база даних?

16 Чим визначається структура реляційної бази даних?

17 Що визначається стовпчиками та рядками таблиці БД?

13 СИСИТЕМИ УПРАВЛІННЯ БАЗАМИ ДАНИХ

Для виконання різних операцій із БД використовується система управління базою даних (СУБД), до основних задач якої належать:

1 Створення БД (опис даних, їхня підготовка, введення в БД, контроль, збереження даних та їхня структуризація).

2 Забезпечення незалежності прикладних програм користувача від організації даних у базі.

3 Підтримка актуальності даних у БД (додавання, видалення, зміна даних у базі).

4 Модифікація та розширення БД, реорганізація структур даних.

5 Забезпечення схоронності даних у базі, захист та відновлення у випадку машинних та програмних збоях, помилках персоналу та користувачів.

6 Реалізація захисту даних від неправомірного доступу, дотримання секретності даних.

7 Збереження цілісності даних у базі.

8 Здійснення діагностичних робіт системи та видача не відповідних повідомлень.

9 Створення доступу до даних для широкого кола користувачів.

10 Ппошук даних у базі за запитами користувачів, виконання різних розрахунків з ними та вивід результатів на зовнішні пристрої системи.

Виконання цих задач здійснюється програмами СУБД, до складу яких входять наступні компоненти:

1 Середовище користувача, що дає можливість безпосереднього управління даними з клавіатури.

2 Алгоритмічна мова призначена для програмування прикладних систем обробки даних, реалізована як інтерпретатор (інтерпретатор дозволяє швидко створювати та налагоджувати програми).

3 Компілятор – для перетворення налагодженої програми у виконуваний ехе-файл, що дозволяє надалі виконувати специфічні операції з БД без використання СУБД.

4 Програми-утиліти – для швидкого програмування рутинних операцій (генератори звітів, екранних форм, меню та інших елементів додатків).

За допомогою першого компонента можна виконувати порівняно прості операції з БД. Для виконання більш складних операцій необхідно створювати спеціальні програми.

Перший компонент, як правило, використовується кінцевими користувачами (економістами, менеджерами, брокерами тощо), а інші компоненти – програмістами, що розробляють програми для кінцевих користувачів.

Візуальні засоби сучасних СУБД дозволяють кінцевим користувачам створювати досить наочні та привабливі закінчені додатки із застосуванням останнього компонента без необхідності безпосереднього програмування. До таких СУБД зокрема, належить Mіcrosoft Access.

Читайте також:

1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
2. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
5. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
7. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
8. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
9. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
10. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
11. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
12. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.

Переглядів: 961