• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Створення форми за допомогою автомайстра

Форми

Створення таблиць

Під час роботи з таблицею розрізняють її структуру та дані. Структура таблиці відображає інформацію про те, з яких полів складається таблиця та які властивості має кожне з полів. Дії зі зміни структури здійснюються за допомогою конструктора. Безпосередня робота з даними (заповнення таблиці записами, видалення записів, сортування тощо) відбувається в режимі таблиці та здійснюється після створення структури.

Структура таблиць БД МОНТАЖНІ РОБОТИ може бути представлена у вигляді таблиць (таблиці 14.1 – 14.4).

Таблиця 14.1 – Структура таблиці ОДИНИЦІ

Ключ: ОД.

Таблиця 14.2 – Структура таблиці ДОВРОБ (Довідник Робот)

Ключ: КОД_РОБОТИ.

Таблиця 14.3 – Структура таблиці ДОВЗАМ (Довідник Замовників)

Ключ: КОД_ЗАМОВНИКА.

Таблиця 14.4 – Структура таблиці КОШТОРИС

Ключ: КОД_ЗАМОВНИКА + КОД_РОБОТИ.

Індекси: КОД_ЗАМОВНИКА, КОД_РОБОТИ.

Вікно конструктора Таблиць

Вікно складається з двох частин (рис. 14.2). Верхня частина називається бланком. В кожному рядку бланку розміщується наступна інформація про одне поле:

- Ім’я поля – водиться з клавіатури;

- Тип даних – обирається з переліку;

- Опис – водиться з клавіатури.

Ліворуч від імені поля у бланку вказується чи є це полем ключовим (біля імені ключових полів є позначка у вигляді ключа).

Рисунок 14.2 – Екранна форма вікна конструктора таблиць

У нижній частині вікна розміщуються дві вкладники – Загальні та Підстановка. В них містяться властивості того поля, в рядку якого в бланку в даний момент знаходиться курсор.

Створити таблицю можна одним з трьох способів:

1-й спосіб: шляхом вводу даних в стандартний шаблон таблиці, для цього треба обрати посилання Створення таблиці шляхом вводу даних;

2-й спосіб: використовуючи шаблони та підказки майстра – Створення таблиці за допомогою майстра;

3-й спосіб: створити таблицю самостійно у режимі конструктора – Створення таблиці у режимі конструктора.

За наявності чіткої структури таблиць (див. таблиці 14.1 – 14.4) найраціональнішим способом створення таблиць є останній.

Створення таблиці у режимі конструктора розглянемо детальніше на прикладі таблиці ДОВРОБ, структура якої наведена у таблиці 14.2, а саме розглянемо завдання типів даних полів таблиці та їх властивостей.

1 Поле КОД РОБОТИ:

– Ім’я поля: КОД_РОБОТИ (вводиться з клавіатури у стовбці бланку Ім’я поля);

– Тип даних: Числовий (обирається з переліку у стовпці бланку Тип даних);

– Розмір: 5 (вводиться з клавіатури у рядку Розмір на вкладниці Загальні);

– Підпис: Код роботи (вводиться з клавіатури у рядку Підпис на вкладниці Загальні, Текст, який вводиться у цей рядок відображатиметься в заголовку поля у режимі таблиці, якщо ім’я поля співпадає з його назвою у заголовку, то заповнювати цей рядок не потрібно).

2 Поле НАЙМЕНУВАННЯ РОБОТИ:

– Ім’я поля: НАЙМЕНУВАННЯ_РОБОТИ;

– Тип даних: Текстовий (вказано за умовчанням);

– Розмір: 25;

– Підпис: Найменування роботи.

– Обов’язкове поле: Так (обираємо з переліку Обов’язкове поле на вкладниці Загальні).

3 Поле ОД:

– Ім’я поля: ОД;

– Тип даних: Текстовий;

– Розмір поля: 5;

– Підпис: Одиниці виміру;

– Значення за умовчанням: кв.м (значення поля, що використовується найчастіше, вводиться з клавіатури у рядку Значення за умовчанням на вкладниці Загальні);

– Обов’язкове поле: Так.

– Тип елементів управління: Поле з переліком (значення обирається на вкладинці Підстановказ відповідного переліку);

– Тип джерела рядків: Таблиця або запит (значення обирається на вкладинці Підстановказ відповідного переліку);

– Джерело рядків: ОДИНИЦІ (обираємо назву таблиці, в якій містяться значення для варіантів переліку, значення обирається на вкладинці Підстановказ відповідного переліку);

– Обмежитися переліком: Так.

4 Поле ЦІНА

– Ім’я поля: ЦІНА;

– Тип даних: Грошовий;

– Підпис: Ціна;

– Формат поля: Фіксований (значення обирається на вкладинці Загальніз відповідного переліку);

– Кількість десяткових знаків: 2;

– Значення за умовчанням: порожньо (у відповідному рядку на вкладинці Загальні видалити нуль);

– Умова на значення: <200 (вводиться з клавіатури або за допомогою будівника виразів натисканням кнопки () у правій частині рядку властивостей на вкладинці Загальні, завдання цієї властивості поля не дозволить користувачеві ввести у відповідний стовпчик таблиці значення, яке не вдовольняє умові);

– Повідомлення про помилку: Занадто дорого (вводиться з клавіатури у відповідному рядку властивостей на вкладинці Загальні).

14.6 Встановлення зв'язків між таблицями

Після утворення окремих таблиць необхідно встановити зв'язки між ними. Це дозволить надалі вибирати дані з декількох таблиць для одержання потрібної інформації. Наприклад, під час оформлення картки-замовлення фірмою-посередником, дані про постачальника беруться з однієї таблиці, про замовника – з іншої, видах та кількостях товарів – із третьої, а їхніх цін – з четвертої.

Схема даних є зручним та наочним способом графічного відображення логічних зв’язків таблиць бази даних. Використовується для об’єднання записів пов’язаних таблиць при будь-якій обробці. Зв’язки бувають наступних типів:

- одно-однозначні (1:1), або один-до-одного;

- одно-багатозначні (1:М), або один-до-багатьох;

- багато-багатозначні (М:М), або багато-до-багатьох.

Одно-однозначні відношення (1:1) мають місце в тому випадку, коли кожному екземпляру об’єкта А відповідає тільки один екземпляр об’єкта В і, навпаки, кожному екземпляру об’єкта В відповідає тільки один екземпляр об’єкта А.

Наприклад, технічну інформацію про бізнес-партнерів доцільно зберігати в одній таблиці, а економічну – в іншій, в цьому випадку записи обох таблиць однозначно відповідатимуть одон одному та описуватимуть один екземпляр об’єкту (певного партнера).

Одно-багатозначні відношення (1:М) – це такі відношення, за яких кожному екземпляру об’єкта (А) може відповідати декілька екземплярів другого об’єкта В, а кожному екземпляру об’єкта В – лише один екземпляр першого об’єкта А.

На практиці найчастіше використовуються зв'язки один-до-багатьох і один-до-одного. Наприклад, один клієнт може зробити кілька покупок, але кожен куплений товар належить тільки даному клієнту.

Таблиця, розташована на боці один називається батьківською, а на боці багато – дочірньою.

Багато-багатозначні відношення (М:М) – це такі відношення, за яких кожному екземпляру об’єкта А можуть відповідати кілька екземплярів другого об’єкта В, а кожному екземпляру об’єкта В також може відповідати кілька екземплярів першого об’єкта А.

Якщо виявляється, що дві таблиці пов'язані співвідношенням багато-до-багатьох, то варто ввести додаткову таблицю перетинання, за допомогою якої один зв'язок багато-до-багатьох заміняється двома зв'язками типу один-до-багатьох. Такі таблиці перетинання зберігають, як правило, тільки поля кодів записів з обох первинних таблиць. Наприклад, таблиці ПОСТАЧАЛЬНИКИ та ЗАМОВНИКИ ТОВАРІВ можуть бути зв'язані проміжною таблицею, що містить тільки 2 поля – КОД ЗАМОВНИКА та КОД ПОСТАЧАЛЬНИКА. В результаті цього виходить, що між таблицею постачальників та таблицею перетинання, а також між таблицею замовників та таблицею перетинання встановлюється зв'язок один-до-багатьох.

Для забезпечення зв'язків у деякі таблиці додають поля. Наприклад, у таблиці ПРОДАЖІ дані про покупця представляються тільки полем КОД ПОКУПЦЯ, а відомості про нього (адреса, телефон тощо) вибираються з таблиці ДОВІДНИК ПОКУПЦІВ, де поле КОД ПОКУПЦЯ однозначно визначає кожного покупця (первинний ключ). У таблиці ПРОДАЖІ значення поля КОД ПОКУПЦЯ може повторюватися (покупець зробив кілька покупок). Тому тут воно не є первинним ключем, а додано в таблицю тільки для зв'язку з довідником. Поле, додане для зв'язку з іншою таблицею, називається зовнішнім ключем. За типом даних таке поле збігається з полем первинного ключа, але може мати повторювані (співпадаючі) значення. Це поле повинне бути індексованим.

Зауваження: Зв’язки між таблицями (інформаційними об’єктами) та їхні типи повинні відбивати логічнч зв’язки між відповідними сутностями реального світу.

Встановлення зв’язків між таблицями

Після визначення ключів та індексів будується схема даних, на якій відбиваються зв'язки між таблицями: поля та тип зв'язку. При цьому прийняті наступні позначення: якщо поле бере участь у зв'язку на боці один, те біля нього ставиться цифра "1", а якщо на боці багато – символ "¥".

Схема даних для БД МОНТАЖНІ РОБОТИ наведена на рис. 14.3.

Рисунок 14.3 – Екранна форма схеми даних БД МОНТАЖНІ РОБОТИ

Розглянемо створення зв’язків між таблицями на прикладі представленої вище схеми (див. рис. 14.3).

Для встановлення зв’язків між створеними таблицями необхідно:

1 Відкрити вікно Схема даних, натиснувши на панелі інструментів однойменну кнопку .

2 У вікні, що з’явилося – Додання таблиці (у випадку, якщо воно відсутнє, натиснути кнопку Додати таблицю на панелі інструментів), вибрати всі таблиці та закрити це вікно.

3 Встановити зв’язки між таблицями у вікні Схема даних, для цього:.

– З таблиці ОДИНИЦІ перетягнути поле ОД на поле ОД_ВИМ в таблиці ДОВРОБ.

– У вікні Зв’язки задати властивості цілісності даних встановивши прапорці Забезпечення цілісності даних, Каскадне оновлення зв’язаних полів та Каскадне видалення зв’язаних записів, а потім натиснути кнопку Створити.

– Таким самим чином встановити зв’язок між парами:

ДОВРОБ та КОШТОРИС (за полем КОД_РОБОТИ),

ДОВЗАМта КОШТОРИС(за полем КОД_ЗАМОВНИКА).

4 Зберегти схему даних на диску, натиснувши на панелі інструментів кнопку Зберегти.

Якщо прапорець Забезпечення цілісності данихустановлений, то будь-яка спроба виконати дію, що порушує одне з перерахованих нижче правил, призведе до виводу на екран попередження, а сама дія виконана не буде:

1 Неможливо ввести в поле зовнішнього ключа зв'язаної таблиці значення, що не міститься в ключовому полі головної таблиці. Наприклад, не можна зберегти запис, що реєструє замовлення, зроблене неіснуючим клієнтом.

2 Не допускається видалення запису з головної таблиці, якщо існують зв'язані з нею записи в підпорядкованій таблиці. Наприклад, неможливо видалити запис з таблиці СПІВРОБІТНИКИ, якщо в таблиці ЗАМОВЛЕННЯ є замовлення, що відносяться до даного співробітника.

3 Неможливо змінити значення первинного ключа в головній таблиці, якщо існують записи, зв'язані з даним записом. Наприклад, неможливо змінити код співробітника в таблиці СПІВРОБІТНИКИ, якщо в таблиці ЗАМОВЛЕННЯ є замовлення, що відносяться до цього співробітника.

Щоб подолати обмеження на видалення або зміну зв'язаних записів, зберігаючи при цьому цілісність даних, треба установити прапорці Каскадне оновлення зв’язаних полів та Каскадне видалення зв’язаних записів.

Якщо під час визначення відносин встановити прапорець Каскадне оновлення зв’язаних полів, будь-яка зміна значення первинного ключа головної таблиці призведе до автоматичного відновлення відповідних значень у всіх зв'язаних записах. Наприклад, під час зміни коду клієнта в таблиці КЛІЄНТИ буде автоматично оновлене поле КОД_КЛІЄНТА у всіх записах таблиці ЗАМОВЛЕННЯ для замовлень цього клієнта, тому цілісність даних не буде порушена. Microsoft Access виконає каскадне оновлення без попереджуючих повідомлень.

Зауваження: Якщо в головній таблиці ключовим полем є поле лічильника, то встановлення прапорця Каскадне оновлення зв’язаних полівне призведе до будь-яких результатів, тому що змінити значення поля лічильника неможливо.

Якщо під час визначення відносин встановити прапорець Каскадне видалення зв’язаних записів, будь-яке видалення запису в головній таблиці призведе до автоматичного видалення зв'язаних записів у підлеглій таблиці. Наприклад, при видаленні з таблиці КЛІЄНТИ запису конкретного клієнта будуть автоматично вилучені всі зв'язані записи в таблиці ЗАМОВЛЕННЯ. Якщо записи видаляються з форми або таблиці за встановленого прапорця Каскадне видалення зв’язаних записів, Microsoft Access виводить попередження про можливість видалення зв'язаних записів.

Форми є основою розробки діалогових прикладних додатків. За допомогою форм можна вводити дані у взаємопов’язані таблиці бази даних з документів-джерел, переглядати дані, а також їх корегувати. Форми дозволяють організувати роботу з одним інформаційним об’єктом, при цьому дані можна розташувати логічним та зручним способом. А саме, якщо дані вводяться в базу з паперових документів, в кожному з яких міститься інформація про один об’єкт (наприклад, накладна, ордер тощо), екранна форма може за зовнішнім виглядом повністю повторювати паперовий документ, що спрощую процес вводу даних.

Форма становить собою вікно Windows, в якому є заголовок та робоча область. Робоча область складається з трьох розділів:

- заголовок форми,

- область даних,

- примітки форми.

Якщо форма призначена для відображення даних, то їх розміщують в області даних. Тут можуть бути одночасно представлені дані одного або кількох записів. Області заголовка та приміток служать для відображення об’єктів, які є спільними для всіх даних, що відображаються на формі – назва форми, заголовки таблиці, підсумкові значення, кнопки управління. Розділи заголовка та приміток можна видалити з форми, для цього достатньо відкрити форму у режимі конструктора та в меню Вид зняти прапорець на пункті Заголовок / Примітка форми. Розміри областей можна змінювати пересуваючи сіренькі смужки із назвами областей.

Для того, щоб створити форму за допомогою майстра треба виконати наступні дії:

1 У вікні бази даних виберіть Форми у переліку Об’єкти.

2 Натисніть кнопку Створити на панелі інструментів вікна бази даних.

3 В діалоговому вікні Нова форма оберіть зовнішній вигляд форми. Існують наступні види авто форм:

– Автоформа: в стовпець. Кожне поле розташоване на окремому рядку; підпис знаходиться зліва від поля.

– Автоформа: стрічкова. Поля, що утворюють один запис, розташовані в одному рядку, їхні підписи виводяться один раз в верхній частині форми.

– Автоформа: таблична. Поля записів розташовані у форматі таблиці, де кожному запису відповідає один рядок, а кожному полю – один стовпець. Імена полів служать заголовками стовпців.

– Автоформа: зведена таблиця. Дані у полях форми групуються за певною ознакою.

– Автоформа: зведена діаграма. Дані форми групуються та відображаються у графічному вигляді.

4 Нижче у полі із переліком обрати назву таблиці або запиту, на підставі яких створюватиметься форма та натисніть ОК.

Читайте також:

1. ACCESS. СТВОРЕННЯ ЗВІТІВ
2. ACCESS. СТВОРЕННЯ ФОРМ
3. А. Створення власної папки.
4. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
5. Автоматизовані форми та системи обліку.
6. Автоматичне і ручне створення об’єктів.
7. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
8. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
9. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
10. Акредитив та його форми
11. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
12. АЛГОРИТМ СТВОРЕННЯ БРЕНДУ

Переглядів: 958