Поняття і класифікація.

Тема 6. Нематеріальні активи.

Напрямки прискорення обертання оборотних коштів.

Показники, які характеризують ефективність процес обертання оборотних коштів.

1. Коефіцієнт обертання оборотних коштів характеризує кількість оборотів, здійснених обіговими коштами за певний проміжок часу: К об = РП /Оср, О ср – середній залишок оборотних коштів підприємства, який визначається за формулою О ср = (Х1/2 + Х2+Хп/2) / (п-1)

2. Рентабельність оборотних коштів характеризує частку прибутку від вартості оборотних коштів, яку отримують на підприємстві за рік: R = П / Оср х 100

3. Тривалість одного обороту оборотних коштів: Т=Д/К об, Д – число календарних днів у періоді.

4. Коефіцієнт закріплення оборотних коштів характеризує кількість оборотних коштів, яка необхідна для виготовлення і реалізації продукції вартістю 1грн. К = Оср./РП.

5. Відносна економія оборотних коштів ▲О відн = Оср0 / РПохРп1 – Оср.1

Позитивна різниця між величиною оборотних коштів, яка б знадобилась на підприємстві у звітному році за умов ефективності їх використання на рівні базового року, і фактичною сумою оборотних коштів у звітному році вказує на величину їх відносної (відносно обсягу виробництва) економії, тобто на підвищення ефективності використання оборотних коштів у звітному році порівняно з базовим.

На етапі формування виробничих запасів:

1. Створення оптимальних розмірів виробничих запасів.

2. Застосування при купівлі принципу оптимального співвідношення ціни і якості.

3. Використання раціональних схем постачання матеріальних ресурсів.

У сфері виробництва:

1. Скорочення тривалості виробничого процесу.

2. Впровадження прогресивних ресурсозберігаючих технологій.

3. Економічне використання матеріальних ресурсів.

У сфері обігу:

1. Удосконалення маркетингової діяльності підприємства.

2. Стимулювання збуту продукції.

3. Ефективне управління дебіторською заборгованістю.

Згідно з бухгалтерським обліком нематеріальні активи – немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані і утримуються з метою використання більше року (або одного операційного циклу) для виробництва, торгівлі, з адміністративною метою або надання в оренду іншим особам. Характерні ознаки нематеріального активу: не має грошової форми, не має матеріальної форми, не є дебіторською заборгованістю, використовується на підприємстві більше року, може бути ідентифікований.

Визнавати актив як матеріальний або нематеріальний слід на основі оцінки того, який елемент є суттєвішим, а також якщо існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням, а також вартість активу може бути достовірно визначена. Наприклад, бухгалтерська програма 1с:Підприємство – не є невіддільною часткою комп’ютера, без нього комп’ютер не втрачає своєї придатності, буде становити нематеріальний актив підприємства. Операційна система комп’ютера є невід’ємною складовою його роботи, тому її розглядають як об’єкт основних засобів.

Склад нематеріальних активів:

1. Права на об’єкти промислової власності.

2. Права на об’єкти, що охороняються авторським і суміжними правами.

3. Інші права власності і користування.

До об’єктів промислової власності належать:

1. Винахід– позначене істотною новизною вирішення технічного або технологічного завдання, яке дає позитивний ефект і відповідає умовам патентоспроможності (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності). Об’єктом винаходу може бути продукт, спосіб виконання дій, застосування раніше відомого продукту за новим призначенням.

2. Корисна модель – нова за виглядом, формою, розміщенням частин або побудовою модель, придатна до промислового виготовлення. Предметом технічного рішення тут є тільки конструкція виробу.

3. Промисловий зразок – нове, придатне до здійснення промисловим способом художнє вирішення виробу, в якому досягається єдність технічних та естетичних властивостей. Промисловий зразок – результат творчої діяльності людини в сфері художнього конструювання. Об’єктом промислового зразка можуть бути – форма, малюнок, фарбування, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та економічних потреб.

4. Товарний знак – оригінальна позначка, яка має правовий захист і призначена для виділення конкретного товару серед інших подібних. На сьогодні у світі зареєстровано понад 25 млн. товарних знаків. Власник товарного знаку може проставляти поряд з ним попереджувальне маркування: ® - ознака того, що на товарний знак отримано свідоцтво про державну реєстрацію, і він має правовий захист з боку держави; ТМ – означає, що товарний знак знаходиться на стадії реєстрації (заявку подано, але охоронні документи не отримані). Види товарних знаків: словесні; зображувальні; об’ємні; комбіновані; інші.

5. Зазначення походження товару – категорія, що охоплює просте зазначення походження товару; кваліфіковане зазначення походження товару. Відповідно до Закону України „Про охорону прав на зазначення походження товарів” просте зазначення походження товару – це будь-яке словесне чи зображувальне позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару. Кваліфіковане зазначення походження товару – категорія, що охоплює наступні терміни: назву місця походження товару і географічне зазначення походження товару. Географічне зазначення походження товару – назва географічного місця, яка вживається як позначення у назві товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію, зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором.

6. Фірмове найменування вказує на підприємство без посилань на продукцію, яку воно виробляє.

7. Доменні імена – це імена, що використовуються для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті.

Власники об’єктів промислової власності отримують виключні права на їх використання за допомогою патентів на винахід, промисловий зразок, корисну модель, а також свідоцтв на товарний знак. Патент на винахід видається на 20 років, термін дії охоронних прав на промисловий зразок – 15 років, корисну модель та товарний знак – 10 років.

Права на об’єкти, які охороняються авторськими і суміжними правами.

До об’єктів авторського права належать:

1. Твори в галузі науки, літератури і мистецтва.

2. Комп’ютерне програмне забезпечення.

3. Банки та бази даних.

4. Банки та бази знань.

Позначка ©- знак, який застосовується з метою інформування про права власника авторського права і законодавчий захист об’єкту авторського права. Поряд із цією позначкою має бути наведене ім’я особи, якій належить авторське право і рік першої публікації.

Суміжні права – права, що примикають до авторського права, а саме права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення. До об’єктів суміжного права належать:

· Виконання творів (виконання вперше на території України, зафіксовано на фонограмі);

· Фонограми і відеограми (місце знаходження виробника і перша публікація фонограми – на території України).

· Програми телерадіоорганізацій (місце знаходження і здійснення передач з передавача розташованого на території України).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи оцінки нормованих оборотних коштів на момент визнання їх активами.	\|	Реалізація права власності на нематеріальні ресурси.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.