• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Планування і аналіз продуктивності праці

Система трудових показників, їх взаємозв'язок

У ринковій економіці система трудових показників включає: персонал, продуктивність праці і заробітну плату.

Під системою трудових показників слід розуміти сукупність кількісних і якісних вимірників ступеня ефективного застосування живої праці в процесі виробництва. До основних трудових показників належать: трудомісткість продукції, продуктивність праці (середньомісячний, середньорічний виробіток), чисельність персоналу, фонд заробітної плати підприємства, середня заробітна плата (середньомісячна, середньорічна), загальний фонд робочого часу, середня тривалість робочого дня (зміни).

Планування і аналіз трудових показників є одним з напрямків економічної роботи на підприємстві, мета якого - виявити підвищення ефективності виробництва за рахунок збільшення його обсягу при кращому

використанні трудових ресурсів, що безпосередньо залежать від умов праці і розмірів заробітної плати.

Основними джерелами інформації для планування і аналізу трудових показників (ТП) є: звіт з праці (ф. № 1 - місячна), звіт з праці (ф. № 2 -річна), звіт про виконання робочого часу, звіт про виконання норм виробітку і стан нормування праці, чисельність окремих категорій працівників і підготовка кадрів, звіт про собівартість продукції.

Продуктивність праціє основним показником ефективності

виробництва.

Основною метою планування продуктивності праці є пошук резервів,

використання яких дозволило б організації вийти на більш низький рівень

витрат на персонал, чим досягнутий конкурентами, і забезпечити тим самим

можливість виживання в умовах ринку.

Темп зростання продуктивності праці на планований рік визначається

відношенням планового рівня продуктивності праці до базисного (або

очікуваному) у відсотках.

ППпл

Тпп =----- — х100% (12.1.).

ППбаз ^{V }}

Розрахунок можливого зростання продуктивності праці здійснюється

на основі економічної оцінки впливу окремих чинників на рівень

виробництва продукції. Як міра впливу цих чинників на зростання

продуктивності праці приймається відносна економія робочої сили від

впровадження тих чи інших організаційно-технічних заходів:

ТМзн
Ф х Кнв ^у '

де Еч - економія чисельності робітників, осіб;

ТМзн - зниження трудомісткості виробничої програми, л/год.;

Ф - фонд робочого часу на одного середньооблікового робітника, год.; Кнв - плановий коефіцієнт виконання норм виробітку.

Приріст продуктивності праці за рахунок конкретного резерву чи

чинника визначається:

ЯчхЮО
^АЛ" = 7^- (12-3.),

де АПп - приріст продуктивності праці внаслідок відносної економії робочої сили за рахунок того чи іншого резерву, %;

Чр - розрахункова чисельність робітників (визначається на плановий обсяг робіт з урахуванням базового виробітку), осіб.

Зростання обсягу виробництва за рахунок зростання продуктивності праці на підприємстві розраховується за формулою:

Ш =100-^-^x100, (12.4.),

де А<2_т - приріст виробництва за рахунок зростання продуктивності

праці; АЧ - приріст чисельності робітників; АВП - приріст обсягу виробництва [2].

При плануванні продуктивності праці у вітчизняних організаціях застосовуються два методи: метод прямого рахунку і метод планування за чинниками.

За допомогою методу прямого розрахунку розраховується можливе зменшення чисельності персоналу під впливом конкретних організаційних і технічних заходів. При цьому спочатку визначається планова чисельність персоналу за окремими категоріями з урахуванням її можливого скорочення в результаті впровадження запланованих заходів. Потім на підставі розрахованої планової чисельності персоналу і планового випуску продукції обчислюються рівень продуктивності праці і темпи її зростання порівнянно з базовим періодом.

В умовах ринку поширеним є другий метод планування продуктивное^

праці, оскільки він дозволяє виділити вплив зовнішніх чинників, не залежних

від організації. Застосування методу планування за чинниками припускає,

перш за все, чітку класифікацію чинників, єдину для всіх рівнів управління.

Усі чинники, що впливають на підвищення продуктивності праці

поділяють на такі:

• структурні зрушення у виробництві (тобто зміна частки окремих видів продукції у загальному обсязі);

• підвищення технічного рівня виробництва;

• удосконалення організації виробництва;

• зміна обсягу виробництва продукції;

• галузеві чинники.

Кількісний вплив окремих чинників на підвищення ПП визначається через відносну економію чисельності працівників за рахунок впливу того чи іншого чинника або їх сукупності.

Основною метою планування продуктивності праці є пошук резервів, використання яких дозволяє підприємству успішно працювати в ринкових умовах.

Виявити резерви зростання продуктивності праці на підприємстві дає змогу аналіз різних сторін його діяльності.

Основні заедання аналізу продуктивності праці:

• встановлення причин відхилення фактичних показників продуктивності праці від планових і базових;

• визначення ступеня впливу кожного чинника, що викликав ті або інші відхилення, на збільшення (зниження) прибутку;

• виявлення невикористаних можливостей скорочення чисельності працівників і витрат праці;

• оцінка стану продуктивності праці в цілому на підприємстві і його підрозділах;

• розробка організаційно-технічних заходів щодо використання виявлених резервів і визначення їх економічної ефективності [3].

При проведенні аналізу встановлюється ступінь виконання плану із зростання продуктивності праці, динаміка цього показника, якою мірою продуктивність праці забезпечує приріст обсягу виробництва, які чинники сприяли перевиконанню або недовиконанню плану зі зростання продуктивності праці.

Подальше проведения аналізу проводиться у напрямі вивчення зростання продуктивності праці за чинниками. їхній вплив на зростання продуктивності праці оцінюється у відносній економії робочої сили.

Аналіз виконується в наступній послідовності: спочатку визначають загальну відносну економію робочої сили, відповідну досягнутому зростанню продуктивності праці за звітний період, потім — отриману економію в чисельності робочої сили за кожним чинником і резервом.

Читайте також:

1. ABC-XYZ аналіз
2. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
3. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
4. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
5. SWOT-аналіз у туризмі
6. SWOT-аналіз.
7. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
8. V. Нюховий аналізатор
9. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
10. АВС (XYZ)-аналіз
11. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
12. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.

Переглядів: 801