• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Складання особистих офіційних документів.

Автобіографія – це життєпис особи, який складено особою власноруч. Форма викладу тексту довільна. Автобіографія – доку-мент з незначним рівнем стандартизації, тому основні вимоги до його написання полягають, насамперед, в невичерпності потрібних відомостей і в лаконізмі викладу.

В автобіографії обов'язково вказуються:

· прізвище, ім'я, по батькові;

· дата народження;

· місце народження;

· відомості про навчання (повне найменування всіх навчальних закладів, в яких довелось навчатися);

· відомості про трудову діяльність (коротко у хронологічній послідовності перелічити місця праці та посади);

· відомості про громадську роботу (всі її види);

· короткі відомості про склад сім'ї (батько, мати, чоловік, дружина, діти).

Назву документа („Автобіографія”) пишуть посередині рядка, трохи нижче верхнього поля. Кожне нове повідомлення має почи-натись з абзацу.

Усі дати пишуться за таким зразком: „13 грудня 2002 року”, „у березні 1998 року”, „протягом 1997/1998 навчального року”.

Дату написання ставлять ліворуч під текстом, підпис автора -праворуч.

Доручення – це письмове повноваження, що видається організацією або окремою особою іншій особі для подання третій особі (фізич-ній чи юридичній) при здійсненні якихось юридичних дій, одержанні певних грошових коштів або матеріальних цінностей, іншими слова-ми, доручення – це документ, за яким організація чи окрема особа на-дає право іншій особі від її імені здійснювати якісь дії.

Доручення поділяють на офіційні та особисті.

Офіційні доручення уповноважують особу – на виконання організаційних дій. Вони поділяються на такі види:

· разові – уповноважують на виконання одноразові дії (найчастіше – це отримання товарно-матеріальних цінностей);

· спеціальні – надають повноваження службовій особі на здійснення однотипних вчинків: на представництво в органах суду, на здійснення транспортних, господарських, банківських операцій у межах певного часу;

· загальні – надають право здійснення операцій, пов'язаних з управлінням майном.

Особисті доручення – надають повноваження однієї особи іншій (право на одержання заробітної плати, поштового переказу тощо).

Офіційне доручення оформляє організація. Воно має такі реквізити:

1. назва організації, яка видає доручення (позначена на бланку або на проставленому штампі зліва вгорі аркуша);

2. назва виду документа (доручення);

3. номер, дата, місце видачі;

4. посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, якій видається до-ручення;

5. назва організації, від якої повинні бути одержані товарно-матеріальні цінності;

6. номер і дата видачі супровідного документа (наряду, розна-рядки);

7. термін дії доручення;

8. зразок підпису особи, якій видано доручення;

9. назва документа, що посвідчує особу, якій видано доручення одержувача цінностей (паспорт, посвідчення);

10. підписи службових осіб, які видали доручення;

11. печатка організації, що видала доручення. Особисті доручення складають окремі фізичні особи. Обов'язкові реквізити особистого доручення такі:

12. назва виду документу (доручення);

13. прізвище, ім'я, по батькові особи, яка видала доручення;

14. прізвище, ім'я, по батькові особи, якій видане це доручення (довіреної особи);

15. термін дії документа;

16. дата складання, підпис особи і довірителя;

17. засвідчення підпису організацією, де працює, навчається довіритель.

Заява– це публічне офіційне повідомлення в усній або письмовій формі, в якому викладається певне прохання.

Розрізняють заяви від організацій і установ та особисті заяви.

В особистій заяві реквізити рекомендується розміщувати у такій послідовності:

· праворуч на останній третині рядка пишуть назву організації або установи, куди подається заява; прізвище, ініціали її керівника;

· нижче колонкою викладають відомості про того, хто подає заяву: посада, місце роботи, прізвище, ім'я, по батькові, домашня адреса;

· ще нижче, посередині рядка пишеться слово „ЗАЯВА”;

· через один рядок з абзацу з великої літери починають текст заяви, в якому чітко викладають прохання з коротким його обґрунтуванням;

· під текстом з нового рядка пишуть перелік додатків із зазначенням кількості сторінок;

· ліворуч ставиться дата, праворуч – підпис особи, котра писала заяву (підписувати слід чітко і розбірливо).

Варто пам'ятати!

Під час написання тексту заяви спостерігаються варіанти в таких деталях оформлення: прізвище керівника організації, до якої звертаються із заявою, може вказуватися або не вказуватися; серед даних про освіту особи, котра звертається із заявою, номер і серія паспорта ставляться лише тоді, коли у заяві йдеться про виплату грошей; перелік документів, що додаються, може починатися словами: „ДО ЗАЯВИ ДОДАЮ” (тоді назви до даних документів ставляться у знахідному відмінку: „довідку”, „автобіографію”), або словами: „ДО ЗАЯВИ ДОДАЮТЬСЯ ТАКІ ДОКУМЕНТИ”: (далі назви документів пишуть у називному відмінку), або словом „ДОДАТОК”: 1) , 2) ,

У тексті заяви, коли є кілька паралельних способів висловлення, вибирати потрібно найточнішу граматичну форму.

Характеристика– документ, в якому дається оцінка ділових і моральних якостей працівника.

Характеристика має такі реквізити:

1.назва документа;

2.прізвище, ім'я, по батькові;

3.рік народження; освіта;

4.текст;

5.підпис керівної особи; печатка організації, яка видала характеристику; дата складання.

У тексті характеристики необхідно зазначити, з якого часу працює особа, як ставиться до виконання своїх службових і громадських обов'язків, які має нагороди, стягнення, як підвищує свій фаховий рівень, який авторитет має у колективі тощо.

Правильно написана характеристика має чотири логічно пов'язані між собою частини.

Перша – анкетні дані. Вони йдуть за назвою документа, в них зазначають прізвище, ім'я, по батькові, посаду, вчений ступінь і звання, освіту. їх прийнято розміщувати у стовпчик праворуч.

Друга – дані про трудову діяльність (фах, тривалість роботи в організації, просування по службі, рівень професійної майстерності).

Третя – власне характеристика, в якій оцінують ставлення працівника до виконання своїх посадових обов'язків, до підвищення професійного і наукового рівня, його стосунки у трудовому колективі. Тут же подаються відомості про урядові нагороди або заохочення.

Четверта – призначення характеристики.

Характеристика видається працівникові на руки або з його відому пересилається до підприємства, установи, організації, які надіслали запит на неї.

Текст характеристики викладають від третьої особи. Підписи на цьому документі засвідчуються круглою гербовою печаткою.

Розписка – письмовий документ, який підтверджує певну дію, що відбулась, найчастіше – одержання грошей або матеріальних цінностей від організації або приватної особи. Складається довільно. Одержану суму грошей вказують цифрами, а в дужках – прописом, іноді називаючи свідків, у присутності яких вина написана. У такому випадку останні завіряють документ своїми підписами.

Перепустка – це посвідчення особи, що дає право на вхід до організації, має типову форму, виготовляється друкарським способом або має форму картки з відповідним рівнем захисту від підробки.

Резюме– документ, в якому викладаються відомості про громадянина, що шукає роботу. Окрім загальних відомостей про себе, переліку посад, які особа займала, та видів робіт, які вона виконувала, особливо в останні роки, вказуються захоплення людини, професійні навички, знання іноземних мов тощо.

Читайте також:

1. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
2. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
3. Бухгалтерська обробка документів.
4. Бюджетні запити: їх суть, необхідність складання та аналіз
5. ВИБІР ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ І СКЛАДАННЯ ПЛАНУ
6. Вибір типу обмотки і складання схеми.
7. Вибір типу обмотки і складання схеми.
8. Види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина та їх загальна характеристика.
9. Види особистих немайнових прав і обов’язків подружжя
10. Виділення мікротем у власному висловлюванні. Складання плану
11. Визначення термінів та мета складання Звіту про рух грошових коштів
12. ВИМОГИ ДЕРЖСТАНДАРТУ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ.

Переглядів: 2441