МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Складання особистих офіційних документів.Автобіографія – це життєпис особи, який складено особою власноруч. Форма викладу тексту довільна. Автобіографія – доку-мент з незначним рівнем стандартизації, тому основні вимоги до його написання полягають, насамперед, в невичерпності потрібних відомостей і в лаконізмі викладу. В автобіографії обов'язково вказуються: · прізвище, ім'я, по батькові; · дата народження; · місце народження; · відомості про навчання (повне найменування всіх навчальних закладів, в яких довелось навчатися); · відомості про трудову діяльність (коротко у хронологічній послідовності перелічити місця праці та посади); · відомості про громадську роботу (всі її види); · короткі відомості про склад сім'ї (батько, мати, чоловік, дружина, діти). Назву документа („Автобіографія”) пишуть посередині рядка, трохи нижче верхнього поля. Кожне нове повідомлення має почи-натись з абзацу. Усі дати пишуться за таким зразком: „13 грудня 2002 року”, „у березні 1998 року”, „протягом 1997/1998 навчального року”. Дату написання ставлять ліворуч під текстом, підпис автора -праворуч. Доручення – це письмове повноваження, що видається організацією або окремою особою іншій особі для подання третій особі (фізич-ній чи юридичній) при здійсненні якихось юридичних дій, одержанні певних грошових коштів або матеріальних цінностей, іншими слова-ми, доручення – це документ, за яким організація чи окрема особа на-дає право іншій особі від її імені здійснювати якісь дії. Доручення поділяють на офіційні та особисті. Офіційні доручення уповноважують особу – на виконання організаційних дій. Вони поділяються на такі види: · разові – уповноважують на виконання одноразові дії (найчастіше – це отримання товарно-матеріальних цінностей); · спеціальні – надають повноваження службовій особі на здійснення однотипних вчинків: на представництво в органах суду, на здійснення транспортних, господарських, банківських операцій у межах певного часу; · загальні – надають право здійснення операцій, пов'язаних з управлінням майном. Особисті доручення – надають повноваження однієї особи іншій (право на одержання заробітної плати, поштового переказу тощо). Офіційне доручення оформляє організація. Воно має такі реквізити: 1. назва організації, яка видає доручення (позначена на бланку або на проставленому штампі зліва вгорі аркуша); 2. назва виду документа (доручення); 3. номер, дата, місце видачі; 4. посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, якій видається до-ручення; 5. назва організації, від якої повинні бути одержані товарно-матеріальні цінності; 6. номер і дата видачі супровідного документа (наряду, розна-рядки); 7. термін дії доручення; 8. зразок підпису особи, якій видано доручення; 9. назва документа, що посвідчує особу, якій видано доручення одержувача цінностей (паспорт, посвідчення); 10. підписи службових осіб, які видали доручення; 11. печатка організації, що видала доручення. Особисті доручення складають окремі фізичні особи. Обов'язкові реквізити особистого доручення такі: 12. назва виду документу (доручення); 13. прізвище, ім'я, по батькові особи, яка видала доручення; 14. прізвище, ім'я, по батькові особи, якій видане це доручення (довіреної особи); 15. термін дії документа; 16. дата складання, підпис особи і довірителя; 17. засвідчення підпису організацією, де працює, навчається довіритель. Заява– це публічне офіційне повідомлення в усній або письмовій формі, в якому викладається певне прохання. Розрізняють заяви від організацій і установ та особисті заяви. В особистій заяві реквізити рекомендується розміщувати у такій послідовності: · праворуч на останній третині рядка пишуть назву організації або установи, куди подається заява; прізвище, ініціали її керівника; · нижче колонкою викладають відомості про того, хто подає заяву: посада, місце роботи, прізвище, ім'я, по батькові, домашня адреса; · ще нижче, посередині рядка пишеться слово „ЗАЯВА”; · через один рядок з абзацу з великої літери починають текст заяви, в якому чітко викладають прохання з коротким його обґрунтуванням; · під текстом з нового рядка пишуть перелік додатків із зазначенням кількості сторінок; · ліворуч ставиться дата, праворуч – підпис особи, котра писала заяву (підписувати слід чітко і розбірливо). Варто пам'ятати! Під час написання тексту заяви спостерігаються варіанти в таких деталях оформлення: прізвище керівника організації, до якої звертаються із заявою, може вказуватися або не вказуватися; серед даних про освіту особи, котра звертається із заявою, номер і серія паспорта ставляться лише тоді, коли у заяві йдеться про виплату грошей; перелік документів, що додаються, може починатися словами: „ДО ЗАЯВИ ДОДАЮ” (тоді назви до даних документів ставляться у знахідному відмінку: „довідку”, „автобіографію”), або словами: „ДО ЗАЯВИ ДОДАЮТЬСЯ ТАКІ ДОКУМЕНТИ”: (далі назви документів пишуть у називному відмінку), або словом „ДОДАТОК”: 1) , 2) , У тексті заяви, коли є кілька паралельних способів висловлення, вибирати потрібно найточнішу граматичну форму. Характеристика– документ, в якому дається оцінка ділових і моральних якостей працівника. Характеристика має такі реквізити: 1.назва документа; 2.прізвище, ім'я, по батькові; 3.рік народження; освіта; 4.текст; 5.підпис керівної особи; печатка організації, яка видала характеристику; дата складання. У тексті характеристики необхідно зазначити, з якого часу працює особа, як ставиться до виконання своїх службових і громадських обов'язків, які має нагороди, стягнення, як підвищує свій фаховий рівень, який авторитет має у колективі тощо. Правильно написана характеристика має чотири логічно пов'язані між собою частини. Перша – анкетні дані. Вони йдуть за назвою документа, в них зазначають прізвище, ім'я, по батькові, посаду, вчений ступінь і звання, освіту. їх прийнято розміщувати у стовпчик праворуч. Друга – дані про трудову діяльність (фах, тривалість роботи в організації, просування по службі, рівень професійної майстерності). Третя – власне характеристика, в якій оцінують ставлення працівника до виконання своїх посадових обов'язків, до підвищення професійного і наукового рівня, його стосунки у трудовому колективі. Тут же подаються відомості про урядові нагороди або заохочення. Четверта – призначення характеристики. Характеристика видається працівникові на руки або з його відому пересилається до підприємства, установи, організації, які надіслали запит на неї. Текст характеристики викладають від третьої особи. Підписи на цьому документі засвідчуються круглою гербовою печаткою. Розписка – письмовий документ, який підтверджує певну дію, що відбулась, найчастіше – одержання грошей або матеріальних цінностей від організації або приватної особи. Складається довільно. Одержану суму грошей вказують цифрами, а в дужках – прописом, іноді називаючи свідків, у присутності яких вина написана. У такому випадку останні завіряють документ своїми підписами. Перепустка – це посвідчення особи, що дає право на вхід до організації, має типову форму, виготовляється друкарським способом або має форму картки з відповідним рівнем захисту від підробки. Резюме– документ, в якому викладаються відомості про громадянина, що шукає роботу. Окрім загальних відомостей про себе, переліку посад, які особа займала, та видів робіт, які вона виконувала, особливо в останні роки, вказуються захоплення людини, професійні навички, знання іноземних мов тощо. Читайте також:
|
||||||||
|