Тема 2. Фінанси України в польсько-литовський період

Фінанси Галицько-Волинської держави

Галицько-Волинська держава зберегла свою незалежність ще на 100 років після падіння Київської Русі. Її населення в основному займалося землеробством і скотарством. Завдяки вигідному географічному положенню певного розвитку набула торгівля. Руські купці торгували з Польщею, Угорщиною, Візантією, Литвою. Центрами торгівлі були Львів, Перемишель, Володимир, Луцьк, Галич. З Прикарпаття на всю Україну возили сіль.

Торгівля давала значні прибутки князям, котрі збирали з кожного купця мито. В Галицько-Волинській державі мито стягувалось з окремих караванів, коней, ваги, кількості товару. Князі та королі у спеціальних угодах визначали умови торгівлі між державами. Так, Андрій Юрійович знизив мито до одного гроша від коня. В 1320 році він скасував мита для торунських купців. Угорський король звертався до боярського двору в 40-х роках XIV століття Дмитра Дедька про зменшення розмірів мита з угорських купців.

Крім мита, до князівської скарбниці надходили: данина, судові збори, прибутки з княжих маєтностей, дарунки князям. На користь князів виконувались натуральні повинності.

Фінанси України в часи татаро-монгольського панування зазнали змін. Населення князівств, крім духовенства та церкви, платило десятину, потім — поголовну подать, виконувало різні повинності. Данину або татарщину спочатку збирали ханські слуги, а пізніше до 60 - х років XIV століття — українські князі.

У Галицько-Волинській державі була така ж грошова одиниці, як і в Київській Русі. На Волині випускалась гривня та куна. Розмінними номіналами були: монета, гріш, денарій. У XIV столітті гривня складалась із 48 грошей або 240 денаріхв. Ці дрібні монети карбувались у сусідніх державах — Чехії, Польщі, Угорщині.

Література: [21, 32, 33, 34, 36, 37, 38, 52, 75]

Мета: розглянути господарське життя загарбаних українських земель у XV - на початку XVI століття. А також вплив Польської держави та Великого князівства Литовського на соціально-економічні процеси в Україні. Ознайомитися з податковою системою Великого князівства Литовського у XV - на початку XVI століття та особливості оподаткування селянства.

План

1. Податкова політика Великого князівства Литовського

2. Особливості оподаткування Польської держави

3. Митна політика

Протягом тисячоліть Україна була тиглем таких могутніх політичних формувань, як скіфська, сарматська та Київська держави. Її люд — господар власної долі — справляв вплив, нерідко вирішальний, на життя сусідів. Цивілізації, що розвивалися на Україні, перебували на авансцені культурних і суспільно-економічних подій усієї Східної Європи. Однак занепад Галицько-Волинського князівства призвів до епохальних змін. Із цього часу українські землі більше не становитимуть серцевину важливих політичних об'єднань, а доля населення України, за винятком кількох коротких періодів національного самоствердження, вирішуватиметься у таких далеких столицях, як Варшава, Москва чи Відень*.

З культурної та економічної точки зору статус України також занепадатиме до рівня важливої, та все ж периферійної провінції, а її еліта асимілюватиметься з культурою та політичними системами чужоземних володарів. Населення України, що не тільки перестало бути панівним, а й саме потрапило в неволю, тепер боротиметься й за політичне самовизначення, й за власне існування як окремої етнічної та національної спільності. Ця боротьба стала — й до наших днів лишається — однією з основних тем української історії.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Кредитні відносини та монетна система Київської Русі	\|	Податкова політика Великого князівства Литовського

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.