Склад державного скарбу після Андрусівського миру

Державний скарб за Б.Хмельницького

(Вчені виділяють два періоди розвитку системи державних фінансів України-Гетьманщини. На першому з них -)Податкова система була сформована за польським зразком. Так, до польського скарбу з Наддніпрянської України перед 1648 роком надходили такі податки, як кварта, подимне, ланове, шос, купецький донатив, жидівське поголовне, чопове, винне складне, евекта, індукта, внутрішнє цло. Гетьманщина запровадила на своїй території такі ж податки, за винятком данини, яку Польща з 1501 року сплачувала кримському хану під назвою донативи, юргельта, гарача, упоминків.

Річні доходи держави, за підрахунками Івана Крип'якевича, становили 300 000 польських злотих, а витати 2 000 000 польських злотих. Витрати держави приблизно у 6 разів перевищували доходи. Значні надходження дорогоцінних металів у монетах і виробах гетьман мав у результаті вдало проведених воєнних дій. Крім цього, велика сума була отримана від полонених поляків у формі викупу. Кошти гетьман в основному використовував для утримання війська, державного апарату, на організацію дипломатії тощо.

Основні види державних доходів та характер їх визначення (класифікація зроблена В.Л.Андрущенком)

Доходи скарбу:

Домени — доходи з конфіскованих дібр: королівські маєтки (королівщини), майно католицької церкви, деякі приватні маєтки.

Податки: збереглась у скороченому вигляді податкова система польського скарбу

- побір податок з “диму” - з хати, з помешкання.

- чопове мабуть, бралося при розкривання для реалізації бочки горілки (вибивався чоп).

- цло мито з іноземних купців.

(Вчені виділяють два періоди розвитку системи державних фінансів України-Гетьманщини. )У другий період розвитку державних фінансів, що розпочинається з моменту укладання Андрусівського миру з Польщею у 1667 році, сформувалася комбінована натурально-грошова податкова система, яка включала податки на споживання та промисли. Значні вільні землі та конфісковані маєтності, що перейшли у державну власність і набули статусу домен, поступово приватизувалися шляхом займанщини, надавалися у довічне володіння або передавалися як винагорода за службу козацькій старшині. В результаті цього процесу держава втрачала доменти як важливе джерело державних доходів, а замість них на перший план виступили регалії, куниць, лисиць, рисей. Крім козацької служби, було монопольне право на полювання і обов'язок доставляти в скарб щорічно по 20 видр і по 10 бобрів (або по 20 куниць і по 10 пудів меду тощо). Коли звірів винищили, то натуральну повинність замінили грошовим податком — 100 талерів (60 крб) на рік.

Податкова система Гетьманщини включала такі види податків і зборів, як: гетьманські, військово-скарбові, ратушні та церковні. Головне місце займав військовий скарб, який іще називали “скринею військовою” та “військовим скарбцем”.

(таблиця)

Перелік податків, що стягувалися в Гетьманщині, дозволяє зробити висновок про наявність двох основних видів — податків на промисли та на споживання. Козаки володіли податковим імунітетом, однак податками на споживання держава його обходила, заставляючи сплачувати певну частину в ціні товару всіх громадян. Промислові податки мали особливе коло платників — селян, міщан, козаків, що були дрібними власниками.

У 1783 році на Україні було введено загальноімперську податкову систему. Реформа, проведена генерал-губернатором Румянцевим, полягала у заміні натуральних податків грошовими і запровадження подушного податку.

Література: [3, 4, 34, 37, 75, 79]

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Державні фінанси та їх розвиток	\|	Фінанси в першій половині XIX ст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.