Облік витрат на оплату праці

Правильність відображення в обліку сум кредиторської та безнадійної дебіторської заборгованостей

Відповідно до п.11.3 ст.11 Закону про прибуток продавцю на дату зарахування коштів від покупця необхідно включити суму передоплати у валові доходи.

Не здійснивши відвантаження товару в терміни, передбачені договором, підприємство-продавець стає боржником. Кредиторська заборгованість, не стягнена після закінчення терміну позивної давності, одержує статус безповоротної фінансової допомоги згідно п.1.22 ст.1 Закону про прибуток.

У податковому періоді, коли сума передоплати одержала статус безповоротної фінансової допомоги, необхідно в додатку «Г» до Декларації відбити суму заборгованості за кодом рядка 4.3 у повній сумі зі знаком «+», а в додатку «Е» за кодом рядка 8.6 суму отриманої передоплати, раніше включеної до складу валових доходів з «першої» події (без ПДВ), поставити зі знаком «-».

Законом про прибуток для випадків, коли покупець без узгодження з продавцем затримує оплату вартості відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг), передбачена можливість зменшення валового доходу платника податків (продавця), у тому числі банків і небанківських фінансових установ, на вартість цих товарів (робіт, послуг), раніше включених у валові доходи.

Безнадійна заборгованість відноситься на валові витрати кредитора у випадку, якщо термін позивної давності за відповідною згодою з дебітором

минув. У випадках, коли термін позивної давності за кредитною згодою не минув, безнадійна заборгованість відшкодовується за рахунок страхового резерву і включається до складу валових витрат у порядку, передбаченому Законом.

При цьому валовий доход дебітора збільшується на суму його заборгованості, за якою минув термін позивної давності у відповідний податковий період.

Нарахування оплати праці.Відповідно до пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону про ОПП до складу валових витрат платника податків включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що складаються в трудових відносинах з таким платником податків (далі — працівники), що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати й інших заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у виді премій, заохочень, відшкодування вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород і виплат за виконання робіт (послуг) відповідно до договорів цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій і натуральній формі, установлені за домовленістю сторін.

Особливістю є те, що відповідно до п. 5.3 ст. 5 Закону про ОПП до складу валових витрат не включаються витрати на виплату винагород чи інших видів заохочень зв'язаним з таким платником податків фізичним чи юридичним особам у випадку, якщо немає документальних доказів, що така виплата чи заохочення були зроблені як компенсація за фактично зроблену послугу (відпрацьований час).

При наявності зазначених документальних доказів включенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень). Для пов'язаних осіб ці витрати не можуть бути вище сум, розрахованих за звичайними цінами.

Крім того, не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними й іншими документами,

обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами податкового обліку.

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати (затверджена Наказом Міністерства України від 11.12.95 р. № 323) витрати на оплату праці підрозділяються на основну і додаткову заробітну плату.

Основна заробітна плата- це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (нормами часу, вироблення, обслуговування) і посадовими обов'язками. Вона встановлюється у виді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робочих і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата- це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи і винахідництво і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, зв'язані з виконанням виробничих задач і функцій.

Досить спірна ситуація складається з виплатами за рахунок прибутку і фондів підприємства (премії, заохочення). Деякі фахівці не рекомендують відносити їх до ВВ у виді того, що вони не включаються в собівартість у бухгалтерському обліку. Однак при цьому забувають, що собівартість і ВВ — далеко не одне і теж. Адже пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону про ОПП не обмежує оплату праці включенням її в собівартість.

Наприклад, до витрат на оплату праці за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, і інших цільових надходжень відносяться виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, комісійні й інші грошові і матеріальні виплати, не передбачені актами чи законодавства понад установлених зазначеними актами норм.

З роз'яснень Державної податкової адміністрації України, даних у листі від 18.02.98 р. № 1725/10/15-1117 «Про оподаткування прибутку підприємств», виникає, що «питання віднесення на валові витрати винагород за підсумками роботи за рік урегульований чинним законодавством, тому що п. 5.6 ст. 5 Закону України від 28.12.94 р. № 334/ 94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що в склад валових витрат платники податку включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати й інших видів заохочень і виплат.

Таким чином, у наявності одне з багатьох відмінностей обліку витрат на виробництво від обліку валових витрат: у витрати на виробництво винагороди за підсумками роботи за рік не включаються, а у валові витрати включаються.

Аналогічна проблема існує при нарахуванні працівникам матеріальної допомоги (п. 2.41, 4.19 Інструкції зі статистики заробітної плати № 323).

Юристи дотепер не можуть визначити, що є матеріальна допомога. Ясно, що це не оплата праці, не форма заохочення за працю, а деяка виплата малозабезпеченому працівнику за рахунок засобів підприємства. І якщо виплата матеріальної допомоги проводиться за домовленістю сторін (адміністрації і працівника), що «забита» у колективний договір чи у положення про оплату праці на підприємстві, то вона має право бути включеної у ВВ. На таку можливість вказує останній абзац пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону про ОПП: «...будь-які інші виплати в грошовій чи натуральній формі, установлені за домовленістю сторін».

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Перевірка обліку основних засобів	\|	Зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток і його сплата

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.