ВУГІЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

Вугільна промисловість України – одна з головних галузей індустрії держави. З її розвитком нерозривно пов’язані інші галузі, особливо чорна металургія та електроенергетика. На душу населення в Україні видобувається 3500 кг вугілля. В розвинутих країнах в рік на душу населення витрачається 10 тонн умовного палива.

Вугілля виникло із залишків рослин в доісторичний період. Відмінності властивостей різновидів вугілля обумовлені особливостями рослинного матеріалу, умовами накопичування відмерлих рослин, а також віком покладів. Запаси кам’яного вугілля в Україні розташовані в Донецькому та Львівсько-Волинському родовищах. У Донецькому басейні високоякісне вугілля залягає пластами товщиною 30-50 см на глибині понад 600 м (275 шахт добувають 64% палива). У Львівсько-Волинському басейні вугілля залягає пластами товщиною понад 60 см на глибині близько 300 м. Воно більш дешеве та нижчої якості, у порівнянні з вугіллям з Донецького басейну. Поклади бурого вугілля розташовані біля м. Олександрія (Кіровоградська обл.) в пластах товщиною до 20 м на глибинах 10-120 м.

Теплові еквіваленти основних видів палива: кам”яне вугілля-1,0; буре вугілля- 0,50; деревина -0,43; нафта – 1,42; мазут -1,4-1,5; природний газ -1,21.

За вмістом вуглецю вугілля розділяється на: антрацит (до 97%С), кам’яне вугілля (78…92%С) та буре вугілля (55…78%С). Крім вуглецю до складу вугілля входять смоли, вміст яких оцінюється виходом летючих речовин, що виділяються при нагріванні без доступу повітря. Класифікація вугілля за марками побудована за вмістом летючих речовин: Д – довгополуменевий,Г – газові, Ж – жирні, К – коксові, Т – тощі (пісні). Вміст легуючих речовин в цьому ряді жнижується від 42% для марки Д до 9…17% для Т, а вуглець відповідно зростає від 75% до 95%.

Найбільш цінним паливом є антрацити, що характеризується високою теплотою згорання, не спікаються при спалюванні в топці, безпечні при зберіганні. Для виготовлення коксу використовують групу спікаючогося вугілля (Ж, К). Для хімічної промисловості найбільш цінними є вугілля з високим вмістом летючих речовин.

Підняте з шахти вугілля проходить подрібнення в дробілках та розсіювання на фракції. В ряді випадків його збагачують при промиванні водою. При цьому пуста порода відділяється за рахунок більшої питомої густини у порівнянні з вугіллям.

В якості металургійного палива з кам’яного вугілля виробляють кокс. Порівняно з кам’яним вугіллям кокс має більшу міцність, вищу температуру згорання і вищу реакційну здатність за рахунок пористої будови кусків.

В основі коксохімічного виробництва лежить процес піроліза, оснований на нагріванні вугілля без доступу повітря; мета піролізу- відділити вуглець від легуючих речовин. Обладнанням для виробництва коксу служить коксова батарея – система кількох камер, в яких прогрівається подріблене вугілля. Коксова камера викладена вогнетривкою цеглою, довжина 15…13м, висота – 5,5м; ширина до 0,45м. В склепінні камери розміщені люки для завантаження вугілля. Торцеві сторони камери герметично закриваються металевими дверями. Кожна камера батареї вміщує 15…23 т вугілля. Між камерами розміщені опалювальні канали, в яких гарячі гази прогрівають стіни камери.

При нагріванні до температури 200^оС проходить сушіння. При 200…350^оС починають розплавлятися смолясті речовини і випаровуватись в вуглеводневі сполуки. В пластичний етап вугілля переходить при 350…500^оС, інтенсивно випаровуються смоли, розкладаються вуглеводні, азотисті і сірчані сполуки. Цей процес закінчується при 500…600^оС і пластична маса твердіє (спікається). В зпеченому продукті утворюються кристалічні вуглець, який зв’язує первинні пластини вуглецю в вугіллі.

Процес утворення коксу закінчується при температурі 1000^оС. По закінченні процеса коксування кокс з камери виштовхується в тушильний вагон. Вивантажений кокс при контакті з повітрям загорається. Для тушіння і охолодження кокс інтенсивно гаситься водою.

Летючі продукти, що відводяться від коксової батареї, вловлюються і проходять конденсацію та розчинення. До складу коксового газу входить кам’яновугільна смола, бензол, аміак, сіроводень та ін. речовини. Які є цінною сировиною для хімічної промисловості.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ДОБУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН ВІДКРИТИМ СПОСОБОМ	\|	НАФТОПЕРЕРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.337 сек.