• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Обслуговування й ремонт засобів і систем автоматизації

У відповідності про призначення, обсягом, складом робіт і періодичністю їхнього виконання профілактичні роботи розділяються на планово-попереджувальні роботи (ППР) і позапланові. До складу планово-попереджувальних робіт входять: щозмінне (щодобове) технічне обслуговування приладів, виконуване протягом всієї зміни (доби); періодичне технічне обслуговування, виконуване відповідно до плану-графіка.

Щозмінне (щодобове) технічне обслуговування являє собою комплекс заходів, спрямованих на створення найбільш сприятливих умов для роботи засобів і систем контролю і автоматичного керування; поточне обслуговування полягає в систематичному виконанні операцій, які забезпечують нормальне функціонування засобів автоматизації (заливання чорнила, заправлення папером і т.п.), і у виявленні дефектів, що виникають при експлуатації приладів і засобів автоматизації.

Періодичне технічне обслуговування приладів і засобів автоматизації (періодичні перевірки) проводяться відповідно до затвердженого графіка планово-попереджувальних робіт, розроблювальному у залежності від характеру виробництва й режиму роботи (змінності) на підприємствах. В обсяг робіт при проведенні періодичної перевірки входять: огляд приладу для визначення його технічного стану, перевірка точності приладу й визначення при необхідності відповідного виду ремонту.

Позапланові роботи зводяться в основному до оперативного ремонту або заміни засобів, що відмовили, КВП і А. Перевірка точності показань приладів виробляються відповідно до норм, передбаченими ДЕРЖСТАНДАРТом, інструкціями Комітету стандартів, мір і вимірювальних приладів або технічних умов, зазначеними у монтажно-експлуатаційних інструкціях. Частіше по технічному стані прилад не вимагає поточного або капітального ремонту, період його експлуатації продовжується до наступної планової перевірки.

У відповідності про призначення, характером та обсягом виконуваних робіт ремонти розділяються на наступні види: поточний і капітальний.

При поточному ремонті виробляється усунення дрібних дефектів і окремих несправностей у вузлах, що перешкоджають нормальній роботі приладу. Поточний ремонт передбачає чищення приладу і часткове його розбирання та заміну ушкоджених дрібних деталей і вузлів. У випадку ремонту вимірювальної частини приладу виробляється обов'язкова його перевірка. Поточний ремонт виробляється вилами ремонтно-перевірочної ділянки служби КВП і А або безпосередньо на місці, без зняття приладу з установки, або у ремонтній майстерні. В останньому випадку заповнюється дефектний ярлик за підписом відповідальної особи ремонтної служби.

При капітальному ремонті приладу доводиться заміняти основні деталі, робити регулювання і припасування як механічних деталей так і електричних схем. Капітальний ремонт доцільно проводити для приладів з періодичністю перевірок не менш одного року.

Якість капітального ремонту й порядок приймання приладів повинні відповідати ДЕРЖСТАНДАРТу, інструкціям Комітету стандартів, вимірювальні прилади або технічні умови, установленим для нових приладів. Після капітального ремонту контрольно-вимірювальні прилади підлягають перевірці та здачі Гостповірювачу.

Ремонт приладів може вироблятися двома способами: індивідуальним та знеособленим.

При індивідуальному способі основні деталі і вузли після їхнього ремонту встановлюються на той же прилад, з якого вони були зняті.

При знеособленому способі ремонту заміна окремих деталей і вузлів у приладі виробляється за рахунок відремонтованих деталей і вузлів, раніше знятих з інших приладів, або з нових деталей і вузлів.

Індивідуальний спосіб ремонту застосовується для приладів, що надходять у ремонт невеликими партіями.

Знеособлений спосіб ремонту, будучи більш прогресивним, дозволяє організувати технологічний процес ремонту приладів з максимальною механізацією робіт, знижує трудомісткість і вартість ремонтів. При застосуванні знеособленого способу ремонту створюються необхідні фонди оборотних деталей і вузлів.

Як при індивідуальному, так і при знеособленому способах ремонту застосовується вузловий метод ремонту приладів. При цьому методі ремонту окремі деталі й вузли у міру виникнення потреби в їхньому капітальному ремонті знімаються і заміняються запасними, заздалегідь відремонтованими або новими.

Вузловий метод ремонту приладів застосовується для приладів, які конструктивно розчленовуються на вузли.

На підприємствах промисловості застосування того або іншого способу ремонту залежить від парку вимірювальних і регулюючих приладів на даному підприємстві.

Організація робіт з технічного обслуговування й ремонту передбачає: централізований ремонт приладів (підрядний спосіб), що виробляється на спеціалізованих заводах з ремонту приладів для підприємств даного економічного району або в спеціалізованих цехах з ремонту контрольно–вимірювальних приладів у регулюючих пристроїв, що обслуговують підприємства даного району. Ремонт приладів, здійснюваний підрядним способом, виробляється на підставі договорів або замовлень; ремонт у цехах КВП і А (господарський спосіб) по обслуговуванню й ремонту приладів даного підприємства (ремонт виробляється силами ремонтно-перевірочної ділянки служби КВП і А.

Доцільність застосування того або іншого виду ремонту залежить від наявного парку вимірювальних і регулюючих приладів даного підприємства, наявності в економічному районі підприємств централізованого ремонту та інших факторів.

Централізований ремонт приладів на спеціалізованих підприємствах і в цехах КВП і А є основною формою організації профілактичних і ремонтних робіт.

Правильна організація робіт з технічного обслуговування й ремонту приладів на підприємствах передбачає виконання наступних заходів: ведення систематичного обліку періодичних і державних перевірок і ремонтів за графіком до журналів періодичних перевірок і ремонтів своєчасне відбиття в технічних паспортах даних по перевірках і ремонту приладів; створення необхідного запасу деталей, матеріалів і вузлів; ведення обліку витрат запасних частин і матеріалів; оснащення необхідним устаткуванням, пристосуваннями та інструментом; забезпечення необхідними робочими кресленнями, інструкціями, технічними умовами, технологічною й іншою документацією, та нормативами на ремонт.

Періодичні перевірки, поточні ремонти, проведені без зняття приладу з установки, виконуються на об'єктах персоналом, спеціально виділений із числа експлуатаційно-обслуговуючої ділянки.

Поточні ремонти приладів, які не можна провести без зняття приладу з установки, виконуються силами ремонтно-перевірочної ділянки служби КВП і А підприємства. Проведення періодичних перевірок і ремонтів повинне вироблятися відповідно до затвердженого плану-графікові в дотикальному порядку, якщо на цей термін прилад відробив установлене число годин. При цьому періодичні перевірки виконуються у встановленому обсязі робіт, а ремонти виконуються в обсязі, виявленому при огляді. На кожний поступивший в експлуатацію прилад складається акт про надходження його на підприємство; одночасно приладу привласнюється інвентарний номер, що зберігається на весь період його експлуатації.

На кожний прилад заповнюється паспорт за формою, розробленої Комітетом стандартів, мір і вимірювальних приладів. Паспорт ведеться протягом усього терміну служби приладу і є постійно діючим документом службовцем для обліку й спостереження за станом приладу в експлуатації, а також для запису результатів його періодичних і державних перевірок та ремонту.

До обслуговування приладів допускаються особи, що знають конструкцію приладу й правила експлуатації та мають відповідну кваліфікаційну підготовку.

Для кращого збереження приладів, правильної експлуатації й підтримки їх у гарному технічному стані прилади закріплюються за обслуговуючим персоналом.

З метою відновлення нормальної роботи окремих приладів або систем при виході їх з ладу необхідно мати на підприємстві певну кількість запасних деталей і приладів. Визначення кількості запасних деталей і приладів, необхідних для проведення відбудовних робіт протягом даного періоду експлуатації з необхідною гарантійною ймовірністю того, що отриманої кількості досить на зазначений період експлуатації, виробляється в наступній послідовності: по розглянутій групі приладів, установлених на підприємстві, визначається кількість однотипних елементів - деталей або приладів (N); по таблицях відшукується значення інтенсивності відмов елементів даної групи (λ); обчислюється значення кількості запасних деталей або приладів по формулі:

де t - період часу експлуатації, прийнятий рівним одного року (або сезону), у годинах; за графіком (мал. 26), визначається гарантоване число запасних деталей використовуючих приладів (N_гар) являється функцією Nср та гарантійної ймовірності (ά).

Рис. 26. Графік визначення числа запасних деталей і приладів.

Значення ά приймають рівним 0,9 - 0,95. Отримане число Nгар і є кількістю запасних деталей або приладів даного типу, які варто мати на підприємстві.

Для обслуговування й ремонту приладів і засобів автоматики в службі КВП і А можуть використовуватися слюсарі з ремонту приладів і засобів автоматизації, електромонтери-ремонтники, слюсарі-інсрументальники, електромонтери телефонного зв'язку і сигналізації й електромонтери по радіоустановках.

Загальне число працівників служби КВП і А залежить від сумарної трудомісткості, розрядів і періодичності робіт з урахуванням можливого розвитку систем автоматизації на підприємстві та розширення парку приладів.

Чисельність персоналу служби КВП і А підприємства, включаючи інженерно-технічних працівників, орієнтовно може бути визначена в наступних границях:

Цех КВП і А, категорія А – понад 35 чол.,

Цех КВП і А, категорія Б – 22 – 35 чол.,

Лабораторія КВП і А, категорія В – 16 - 21 чол.,

Лабораторія КВП і А, категорія Г – 8 - 15 чол.,

Група КВП і А, категорія Д – до 8 чол.

При організації служби КВП і А варто застосовувати уточнений метод розрахунку чисельності персоналу на різних ділянках служби.

Явочна чисельність чергового персоналу ділянки експлуатації в зміну визначається по формулі:

де А – сумарні витрачені часи на поточне обслуговування засобів автоматизації, вироблене одного разу у зміну або частіше, чол*хв/змін.; Б1,Б2,Б3,…Бі' – сумарні витрати часу на поточне обслуговування засобів автоматизації, вироблене рідше одного разу в зміну, чол-хв.; п,п_г,.,.,п. – кількість робочих змін в інтервалі часу між двома черговими обслуговуваннями одних і тих же приладів; З-С- тривалість однієї зміни, хв/змін ; ДО₃ - коефіцієнт запасу, що враховує необхідність виконання непередбачених робіт, (ДО₃= 1,1 - якщо засоби автоматизації встановлені в приміщеннях; ДО₃ = 1,15 - якщо засоби автоматизації встановлені у приміщеннях з відносною вологістю більше 60%або є хімічно активні середовища або пил.)

Облікова чисельність чергового персоналу в добу, про облік підмінного персоналу, визначається так:

де n - число робочих змін у добу; ДО – коефіцієнт облікового штату робітників, ДО=Э/Н; Э - ефективний фонд робочого часу одного працівника в рік (година); Н - номінальний фонд часу.

Для робітників, що мають 12-денну додаткову відпустку при 7-вартовому робочому дні, варто приймати Э₁ = 1795 годину. ДО1, = 0,85; при 6-денній додатковій відпустці: Э2= 1851 година., К_г =0,87; при відсутності додаткової відпустки: Э3 = 1893 год., ДО3 = 0,89; при 12-денній додатковій відпустці й 6-годинному робочому дні: Э4= 1590 година., ДО4=0,87.

Явочна чисельність персоналу, що виконує перевірочні, пусконалагоджувальні, ремонтні роботи й техогляди, визначається:

Ря =Бр·К3/Э (чол. в год);

де Бр- сумарні витрати часу на ремонтні, перевірочні, пусконалагоджувальні роботи й техогляди, виконувані персоналом певної кваліфікації протягом року, чол-годин.

Облікова чисельність персоналу, що виконує перевірочні, пусконалагоджувальні, ремонтні роботи й техогляди, визначається:

Рсп=Ря/ДО (чол. у рік)

Для сезонних виробництв, на яких черговий персонал залучається до ремонтних робіт у період простою заводу, облікова чисельність ремонтного персоналу визначається:

Рсп.с=Рсп.-Кн( 1-тр)Dсп.

де Тр - період роботи заводу в частках року; Кн - коефіцієнт, що враховує деякої втрати, випробовувані ремонтною службою КВП і А в зв'язку про недостатню підготовленість чергового персоналу до ремонтних робіт і нерівномірністю самих робіт. Значення Кн приймається рівним 0,85.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. Cтруктура апаратних засобів ІВС
3. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
4. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
5. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
6. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
7. III етап. Системний підхід
8. IV. Розподіл нервової системи
9. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
10. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
11. IV. Філогенез кровоносної системи
12. OSI - Базова Еталонна модель взаємодії відкритих систем

Переглядів: 9862