Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



НЕ 2.2. Основні етичні протиріччя, принципи та стандарти у роботі психолога

1. Основні етичні протиріччя.

2. Рівні етичних принципів.

3.Основні етичні принципи і правила у роботі практичного психолога.

4. Етичні стандарти психолога.

5. Норми професійної етики для розробників та користувачів психодіагностичних методик.

1. Основні етичні протиріччя Протиріччя- те, що суперечить одне одному. Етичні протиріччя є тим підґрунтям, на якому виникають більш конкретні етичні проблеми та зваби. До них відносяться про­тиріччя [6]:

1) між правом людини на самовизначення та її неготовніс-гю до цього,що створює «чудову» основу для виправдання мані­пуляції з боку психолога;

2) між інтересами суспільства та конкретної особистості (конкретних людей).Іноді люблять говорити, що «інтереси осо­бистості важливіші за інтереси суспільства», але чомусь у всі епо­хи, у різних народів герої і видатні особистості завжди ставили ін­тереси суспільства вище власних інтересів, за що нащадки їм і вдя­чні до цих пір... Крім того, часто багато людей забувають про те, що суспільство саме складається з багатьох особистостей. Хоча справжня особистість може виявитися і в самотності.

Проблема полягає в тому, як реально залучити особистість, яка розвивається (у тому числі і особистість майбутнього психолога), до суспільних інтересів. Ця проблема серйозна і неоднозначна;

3) між світоглядом психолога та конкретної особистості-клієнта.

Наприклад, чи має право психолог позначати в роботі свою світоглядну позицію? Чого повинно бути більше у психологові -спеціаліста чи людини?

Чимало сучасних вітчизняних психологів і психотерапевтів (Б.С.Братусь, Ф.Є.Василюк та ін.), яким пощастило попрацювати у групі К.Роджерса у період його візиту до Москви у 1986р., за-

значають, що великий майстер продемонстрував не стільки свій «метод» сам по собі, скільки право психолога «бути особистіс­тю» під час роботи з клієнтом - і саме в цьому полягає суть ме­тоду К.Роджерса;

4) між високими та благородними прагненнями психолога і його обмеженістю в академічних методах,коли складні пробле­ми він часто змушений розв'язувати на рівні «гарних розмов» (хоча в клінічному плані для когось - це також допомога).

5) між високими і благородними прагненнями психолога та прагматизмом нашого часу,коли заради отримання «гонора­рів» деякі психологи «згодні на все».

 

6) між свободою вибору, що зростає (концептуального підходу, методики та ін.) у роботі психолога та посиленням його залежності від конкретного «замовника-добродія»,коли можна і не йти до «добродія», але «вже занадто заробити хочеться». Зазна­чимо, що раніше (за радянської влади) реальної свободи на роботі було менше, але менше було і внутрішньої залежності від керівни­цтва. Отже, це протиріччя між зовнішньою свободою вибору та внутрішньою несвободою (внутрішньою «звабою», «спокусою»).

7) між різними етичними системами та їх рівнями.Дане протиріччя породжене проблемами, пов'язаними з необхідністю знаходити спільну мову (точки дотику) з різними клієнтами, у тому числі і з такими, котрі мають інші (навіть «чужі» для пси­холога) ціннісно-смислові орієнтації. Як сказав Л.М.Гумільов, «...культура взагалі починається з визнання права на існування іншої культури, а коли ми стверджуємо тільки свою культуру (як найрозвинутішу, найдосконалішу), то на цьому культура і закін­чується» [6, с.286-289].

Щодо етичних питань, то варто пам'ятати, що не існує єдиної (загальноприйнятої) етичної системи, оскільки у кожній культурно-історичній епосі, у кожного народу, у кожної соціально-професій­ної групи і взагалі у кожної людини - свої уявлення про «необхід­не» та «ганебне», які, до того ж, ще й постійно змінюються (розви­ваються чи деградують). Тому прагнення до «поєднання несумісно­го», виявляється найважливішою умовою побудови довірливих вза­ємостосунків з клієнтом. Питання тільки в тому, як усе це робити, у чому і в якій мірі поступатися чи не поступатися іншій людині (клі­єнту, групі, класу) у своєму прагненні до взаєморозуміння з нею.


Читайте також:

  1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  2. V. Етичні правила психологічних досліджень
  3. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  4. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  5. Активне управління інвестиційним портфелем - теоретичні основи.
  6. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
  7. Антикорупційні принципи
  8. Арифметичні оператори
  9. Арифметичні операції
  10. Арифметичні операції в різних системах числення
  11. Арифметичні операції над цілими числами
  12. Арифметичні цикли. Оператор циклу For – Next




Переглядів: 767

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Етика проведення досліджень за участю людей і тварин | Етичні принципи у роботі психолога

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.