МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Розділ 1. Загальні етичні принципи психодіагностичного дослідженняНорми професійної етики для розробників і користувачів психодіагностичних методик Професійно-етичні норми- це вимоги, які висуваються до рівня професійної кваліфікації психолога, реалізації ним у своїй діяльності специфічних моральних норм поведінки як у взаємостосунках з колегами, науковим співтовариством, так і з досліджуваними (клієнтами). Норми професійної етики для розробників і користувачів психодіагностичних методик стосуються діяльності трьох категорій спеціалістів: психологів-психометристів (спеціалістів, які займаються розробкою та адаптацією психодіагностичних методик), пси-хологів-користувачів (спеціалістів, які використовують у своїй роботі психодіагностичні методики) та спеціалістів-непсихологів (спеціалістів, які працюють у суміжних з психологією галузях: вчителів, лікарів, соціологів та ін., і застосовують у своїй роботі окремі психодіагностичні методики) [5, с.412]. Норми складаються з чотирьох розділів, у яких викладені основні вимоги та коментарі: 1 розділ: Загальні етичні принципи психодіагностичного до 2розділ: Вимоги до розробників тестів. 3розділ: Вимоги до психолога-користувача. 4розділ: Вимоги до спеціалістів-непсихологів. Дані норми не носять характеру закону, обов'язкового для виконання, тому їх порушення не може потягнути за собою жодних офіційних санкцій. В основі норм лежать загальновизнані права людини. Основний критерій та контролер їх виконання - чесність і гуманність самих психологів. Дані норми розроблені з такою метою: дати психологам чіткі орієнтири щодо етики проведення психо-діагностичних досліджень; попередити доступність тестів, яка робить їх невалідними66, широкому загалу; гарантувати використання тестів тільки кваліфікованими спеціалістами. Розкриємо основні положення розділів. 1.1.Психолог який запитує у людини в ході обстеження відо Коментар: для ефективного дослідження може бути необхідно приховувати від досліджуваного істинну мету тестування та специфіку інтерпретації його відповідей, але особистість не повинна піддаватися будь-якому тестуванню обманнім шляхом. 1.2.Будь-яка людина має право відмовитися від участі в психологічному дослідженні чи експерименті й тим обмежити свій внутрішній світ від небажаного втручання. 1.3.Якщо дослідження проводиться в інтересах якогось закладу, досліджуваний повинен бути повністю проінформований відносно використання отриманих результатів. Бажано також пояснити, що адекватна оцінка його особистості буде вигідна самому досліджуваному.
1.3.1.Результати дослідження, проведеного за особистим проханням і в інтересах досліджуваного, не подаються жодній іншій установі без згоди досліджуваного. 1.3.2.Якщо дослідження проводиться в інтересах особистості та з ініціативи організації (школа, підприємство, ВНЗ, суд та ін.), то для використання результатів у межах цієї організації додаткової згоди досліджуваного не потрібно. Для передачі отриманої інформації за межі організації згода досліджуваного необхідна.
1.3.3.Якщо через необхідність захисту інтересів суспільства та прав громадян результати психодіагностичного дослідження повинні бути повідомлені іншій особі чи в офіційний орган, досліджуваний повинен бути поставлений до відома. 1.3.4.Зобов'язання зберігати професійну таємницю втрачає силу, якщо положення закону зобов'язує психолога повідомити про отриману інформацію. 1.4. При тестуванні дітей до 16 років у галузі навчальних досягнень, навичок і вмінь достатньо згоди шкільної чи педагогічної ради; у випадку оцінки особистості необхідна індивідуальна ігода дитини та її батьків. На прохання батьків їм повинні бути повідомлені результати тестування дитини з дотриманням умов, указаних у пунктах 1.6. та 1.7. Відносно передачі відомостей іншим людям зберігаються вимоги пункту 1.3. (усіх його підпунктів). Представниками дитини у даному випадку є її батьки. При психологічному дослідженні підлітка 16-річного віку та старшого необхідна тільки його згода. 1.5. З метою уникнення неправильного поводження з тесто Коментар: доцільно виробити чіткі критерії збереження, доступності відомостей про досліджуваного та їх знищення. 1.6. При повідомленні результатів тестування необхідно Коментар: наприклад, при повідомленні тестових результатів школяра належить пам 'ятати, що емоційна причетність батьків і вчителів до життя дитини може перешкоджати раціональному розумінню фактичної інформації 1.7. Індивіду не повинні повідомлятися результати його до Коментар: навіть якщо тест ретельно проведений і правильно інтерпретований, повідомлення тестових результатів індивіду без можливості обговорити їх більш детально може йому нашкодити. Наприклад, школяр може бути сильно стурбований, довідавшись, що він погано виконав тест на здібності до навчання; серйозні порушення в розвитку особистості можуть бути поглиблені, якщо хворому повідомити результати його тестування. Розділ 2. Вимоги до розробників тестів [5, с.410-412] 2.1.Психолог-психометрист (розробник психологічних методик) може бути спеціалістом у галузі диференційної психометрії, який має психологічну освіту. Він повинен знати методи математичної статистики, забезпечувати створеній (адаптованій) методиці необхідні психометричні характеристики репрезентативності, надійності, валідності, встановлені у спеціальних психометричних експериментах. 2.2.З метою оптимального використання досягнень науки психолог-психометрист повинен бути ознайомлений з досягненнями психології в цілому та своєї вузької спеціальності зокрема, застосовувати сучасні наукові методи та сприяти їх застосуванню іншими. Коментар: зростаюча складність психологи неминуче призводить до підсилення спеціалізації психологів. У цьому процесі спеціалісти з психометрії все більше зосереджують свою увагу на технічному удосконаленні тестів і непомітно втрачають уявлення про те, що відбувається у суміжних галузях, таких як педагогіка, дитяча психологія, психологія індивідуальних відмінностей і генетична психологія. Так, технічні аспекти побудови тесту звужують психологічний світогляд текстолога, хоча тестові показники можуть бути правильно зрозумілі тільки у світлі відповідних знань відносно поведінки, яку тест призначений виміряти. 2.3. Розробник методики готує інструкцію з її застосування, відповідно до офіційно прийнятих «Стандартних вимог до психологічних тестів». При цьому керівництво повинно давати фактичне уявлення про те, що відомо про тест, а не бути засобом його реклами, який подає тест у вигідному світлі. Крім даних, які дозволяють оцінити тест сам по собі, та інформації про проведення, способи обчислення показників і норми тесту, розробник повинен включати спеціальні рубрики, які забезпечують коректне використання тесту з процедурного та етичного поглядів. 2.4. Обов'язком автора тесту є переперевірка тестів та їх норм з метою попередження їх старіння. 2.5.Розробник відповідає за правильне визначення кола спеціалістів, яким можуть бути надані матеріали з використання методики. Доступ до психологічних методик повинен обмежуватися людьми, чиї професійні інтереси гарантують правильне використання методики і чия кваліфікація дозволяє належно інтерпретувати результати. Коментар: у каталогах тестів наводяться ті вимоги, які повинні задовольняти їх користувачів. 2.6. Не можна випускати для широкого застосування непідго- Коментар: під час проведення тестування з дослідницькими цілями в ході його розробки необхідно дотримуватися всіх вимог до процедур застосування тесту та збереження таємниці. 2.7. Науково обґрунтовані психологічні тести не можна друку Коментар: у цих умовах самостійне оцінювання може не тільки призвести до визнання непотрібності тесту, але й виявитися для індивіда психологічно шкідливим. Більше того, будь-яке розголошення тестових завдань і ключів може зробити невалідним подальше застосування тесту іншими людьми. Надання тестових матеріалів у такий спосіб є однією з причин викривлення картини психологічного тестування. 2.8. У своїй роботі психолог-психометрист і видавець повинні Наголосимо на основних етичних принципах, яких повинен дотримуватися психолог-діагност: 1) Відповідальність- необхідність відповідати за зміст, інтерпретацію та висновки психологічного обстеження, за всі рішення, які приймаються в процесі обстеження, забезпечення достовірності, валідності та надійності методик, які використовуються. 2) Компетентність- володіння методологією, теорією психології та психодіагностики, практичними та методологічними уміннями і навичками. 3) Етична та юридична правомірність психологічного дослідження- відповідність статусу й освітнього рівня діагноста відповідним вимогам. 4) Конфіденційність- зберігання професійної таємниці, нерозго-лошення інформації, отриманої в ході психодіагностичного дослідження. 5) Благополуччя респондента- дотримання правил добровільності участі в тестуванні та інформування досліджуваного про мету дослідження, турбота про психологічний стан досліджуваного в ході та в кінці психодіагностичного дослідження. 6) Морально-позитивний ефект обстеження- дотримання приципу «Не нашкодь!», використання результатів дослідження з метою особистішого та професійного росту людини. 7) Професійна кооперація та кваліфікована пропаганда психології. Читайте також:
|
||||||||
|