• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Про отримання та використання інформації

Пункт 39. Психологи при здійсненні своїх професійних фун­кцій повинні ретельно оберігати право клієнта на конфіденційність. Лише виключно необхідна для виконання дій, які вимагаються, ін­формація повинна бути отримана психологом і завжди тільки зі

згоди клієнта.

Пункт 40. Уся інформація, отримана психологами про клієнта, як з його повідомлень, так і в результаті професійних спостере­жень, є їхньою професійною таємницею, збереження якої - їхнє професійне право й обов'язок. Розголошення такого роду відомос­тей можливе тільки зі спеціального дозволу клієнта. Психологи по­винні стежити за тим, щоб їхні співробітники дотримувалися цих же правил щодо інформації.

Пункт 41. При здійсненні втручання на прохання самого клі­єнта й на підставі отриманих від нього відомостей інформація про клієнта може бути повідомлена третій особі тільки зі спеціального дозволу клієнта й у визначених ним межах.

Пункт 42. Якщо обстеження або втручання здійснюється з іні­ціативи іншої особи (судді, представника органів освіти, батьків, наймача й т.д.), а не самого досліджуваного, то він або його батьки й опікуни повинні бути сповіщені про обстеження або втручання, а також про те, кому буде направлений звіт психолога. Досліджува­ний має право знати зміст звіту за умови, що це не створить серйоз­ної небезпеки для нього або для психолога.

Пункт 43. На результати психологічного обстеження, проведе­ного за запитом установи або організації, поширюються всі вимоги попереднього пункту. Як психолог, так і організація, що звернулася до нього, зобов'язані зберігати таємницю та дотримуватися у своїх діях меж, обумовлених метою дослідження. У випадку зажадання відповідних даних іншими інстанціями, з метою планування, оцін­ки трудових ресурсів і т.д., імена й інші відомості, що дозволяють впізнати клієнта, повинні бути упущені (за винятком тих випадків, коли вони абсолютно необхідні).

Пункт 44. Інформація, отримана психологом у процесі його професійної діяльності, не повинна бути використана ним у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб, а також для створення упере­джень у клієнта.

Пункт 45. Усна, друкована, аудіовізуальна й інша публіка­ція клінічних випадків з ілюстративною, освітньою або науко­вою метою повинна здійснюватися так, щоб було неможливо ідентифікувати особу, групу або організацію, яку описують. Як­що ймовірність такого впізнавання існує, одержання згоди клієн­та обов'язково.

Пункт 46. Зберігання письмових або тих, що перебувають електронному банку інформації, психологічних даних (результат» опитувань, тестування й т.ін.) здійснюється під особисту відлов іди льність психолога, в умовах, що виключають доступ до них сторон­ніх осіб.

Пункт 47. У випадку присутності третіх осіб, які непотрібні для професійних дій, які здійснює психолог, наприклад, студентів або практикантів, необхідна попередня згода клієнта.

Пункт 48. Звіт психолога повинен бути ясним, точним, чітким і зрозумілим для адресата. Повинні бути зазначені межі розпочатих дій, ступінь вірогідності отриманої інформації, постійний або тим­часовий характер виявлених явищ, методики, які застосовувалися, й відомості про професіонала, котрий виконав роботу.

Пункт 49. Смерть або зникнення клієнта не звільняє психоло­га, не залежно від того, чи останній працює як приватний психолог, чи як представник громадської організації, від зберігання профе­сійної таємниці.

Прорекламу

Пункт 50. Реклама послуг психолога повинна здійснюватися в стриманій формі, із зазначенням професійної кваліфікації, ученого ступеня, членського номера в ОТП і, коли це доречно, галузі психо­логії й методів, які застосовуються. У жодному разі не повинна по­відомлятися сума гонорару, даватися будь-які гарантії, звеличува­тися професійні досягнення й перераховуватися успішні випадки. Обов'язково варто подавати точні відомості про професіонала, що склав рекламний текст.

Пункт 51. Не можна повідомляти про себе у який-небудь спо­сіб (у рекламі, на табличці, візиших картках, у програмах) неправ­диві відомості: неприсудженого наукового ступеня, двозначної ти-тулатури, яка, не будучи помилковою, може привести до помилко­вого розуміння, окрім того, що є дією, за яку особа несе криміналь­ну відповідальність, є також грубим порушенням професійної ети­ки. Таким же є використання довіри громадськості, коли мова йде про процедури сумнівної ефективності.

Пункт 52. Психолог не повинен допускати використання сво­го імені й професійного престижу для реклами споживчих товарів і, тим більше, для сумнівної пропаганди.

Пункт 53. Психологи, однак, можуть брати професійну участь

освітніх програмах для населення, що переслідують соціально корисні цілі: освіта в галузі культури, здорового способу життя, професійної орієнтації.

Пункт 54. Психологи, що використовують псевдоніми у своїй професійній діяльності, повинні зареєструвати їх в ОТП. Про гонорари й оплату праці

Пункт 55. Психологи повинні відмовлятися від роботи в таких умовах, при яких оплата їхньої праці означала б приниження їхньої професії або вела до несумлінної конкуренції.

Пункт 56. Однак, як виняток, психологи можуть надавати про­фесійні послуги безкоштовно тим клієнтам, які гостро відчувають у них потребу, але не мають можливості їх оплатити.

Пункт 57. Психологи, котрі займаються приватною практи­кою, повинні заздалегідь повідомити клієнта про розмір свого

гонорару.

Пункт 58. ОТП може встановлювати мінімальний розмір оп­лати певних професійних дій відповідно до їх характеру, тривалості й інших факторів.

Пункт 59. Стягнення плати за послуги психолога не залежить від успішності його втручання або від певного результату дій.

Пункт 60. Психологи в жодному разі не повинні стягувати платню за направлення клієнтів до інших професіоналів. Законодавчі гарантії

Пункт 61. ОТП засновує Комітет з етики для спостереження за інтерпретацією й дотриманням цих стандартів. ОТП бере на себе поширення їх серед усіх психологів-професіоналів, а також громад­ських організацій. ОТП також зобов'язується забезпечити вивчення їх студентами-психологами всіх університетів.

Пункт 62. Порушення правил, які встановлюються цими стан­дартами, повинні доводити до відома Комітету з етики. Після того, як обидві сторони будуть вислухані, подія обговорена і Комітетом з етики рекомендоване рішення, Керуючий комітет ОТП повинен прийняти резолюцію про відповідні дисциплінарні санкції.

Пункт 63. ОТП гарантує захист своїм членам, якщо в здійсне­нні своїх професійних функцій вони піддадуться нападам або по­грозам, особливо захист у дотриманні професійної таємниці, гідно­сті й незалежності психолога.

Пункт 64. ОТП намагатиметься забезпечити формування погляду на ці стандарти, що є формальним зобов'язанням психологів-професіоналів перед іспанським суспільством і відповідними цін­ностями суспільства в цілому, як на частину законних установ, га­рантованих державною владою.

Пункт 65. У випадку, якщо психолог виявиться перед проти­річчям у різних вимогах цих стандартів або закону, він повинен пі­дійти до рішення протиріччя відповідально, повідомивши зацікав­лені сторони й Комітет з етики.

Читайте також:

1. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
2. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
3. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.
4. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
5. Аналіз використання капіталу.
6. Аналіз використання матеріальних ресурсів
7. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
8. Аналіз використання обладнання.
9. Аналіз використання прибутку та резервів його зростання
10. Аналіз використання робочого часу на підприємстві
11. Аналіз використання фонду робочого часу.
12. Аналіз ефективності використання каналів розподілу

Переглядів: 511