• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методи господарсько-правового регулювання.

Поняття та ознаки господарських правовідносин.

Поняття господарського права як галузі права.

План

Лекція

Тема 1. Загальні положення господарського права

3. Система господарського права як навчальна дисципліна.

Самостійна робота : Принципи господарського права.

Література:

Основна:

Господарський Кодекс гл.1.

Додаткова:

Бондаренко І. Формування господарських відносин. Право України. – 2000.- №4. – С.34.

Знаменський Г.Л. Господарське законодавство України. Формування та перспективи розвитку. – К.Наукова думка,1996. – С.49-55.

Мамутов В.К. Господарське право. - К. ЮрІнком Інтер,2000. – С.9-94.

Мамутов В.К. До питання про поняття приватного права. Вісник Академії правових наук України. – 1999. - №2.

Мамутов В.К. Кодифікація господарського законодавства України. Держава і право. – 1994, - №6. – С. 77-86.

Ющик О. Про визначення предмета Господарського ( Комерційного) кодексу України. Віче. – 2000. - №5. – С. 20-34.

1. Поняття господарського права як галузі права.

ГП як галузь права- це система правових норм, що регулюють відносини з приводу безпосереднього здійснення господарської діяльності або керівництва такою діяльністю із застосуванням різних методів правового регулювання.

У вітчизняній юридичній науці сформувалися три основні позиції щодо питання, чи є ГП самостійною галуззю права.

Прихильники першої вважають ГП не самостійною галуззю права, а простим поєднанням цивільно-правових та адміністративно-правових норм, що діють у сфері господарювання ( С.М. БРАТУСЬ, P.O. ХАЛФІНА, Г.К. МАТВЄЄВ, Я.М.ШЕВЧЕНКО, А.С. ДОВГЕРТ.

Ярославна Миколаївна ШЕВЧЕНКО- професор Інституту держави і права НАН України, доктор юридичних наук;

Анатолій Степанович ДОВГЕРТ- професор Інституту міжнародних відносин Київського Національного університету, доктор юридичних наук.) Однак господарські правовідносини не можна розкласти на цивільно-правові та адміністративно-правові, хоча історичне коріння ГП лежать в сфері як публічного так і приватного права.

Друга позиція ( В.В. ЛАПТЄВ, В.К. МАМУТОВ, І.Г. ПОБІРЧЕНКО) полягає у визнанні ГП самостійною галуззю права, яка не має нічого спільного з іншими галузями.

Однак ГП хоч і є специфічним явищем, але пов'язане з іншими галузями права, наприклад, з цивільним ( підпорядковується загальним засадам зобов'язального права).

Третя точка зору ( Ю.К. ТОЛСТОЙ, О.А. ПУШКІН, С.С. АЛЕКСЄЄВ. Олександр Анатолійович ПУШКІН- професор Університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук ) - ГП є комплексною галуззю права, в якій зібрані правові норми основних галузей права, приурочені до одного предмета правового регулювання - господарської діяльності.

Однак, слід мати на увазі, що ГП, крім запозиченого з інших галузей, має досить об'ємний власний нормативний матеріал (інститут банкрутства, інститут антимонопольного регулювання господарської діяльності).

ГП вивчає історію становлення та розвитку системи правового регулювання господарських відносин в Україні та за кордоном; виявляє закономірності, тенденції, прогалини правового регулювання господарських відносин;

та напрацьовує рекомендації щодо вдосконалення як правового регулювання так і правозастосовчої практики господарських відносин.

ГП, як і будь-яка інша юридична дисципліна, може бути визначене за предметною ознакою, тобто за сукупністю суспільних відносин, що регулюються нормами ГП. З цієї точки зору ГП є системою норм, які регулюють господарські відносини, відносини, в які вступають організації, підприємці вході своєї господарської діяльності.

Господарські відносини складають предмет ГП. Зміст предмета ГП визначається двома основними поняттями:

- народне господарство(належать розташовані на території України підприємства, установи, організації) -ЗУ "Про економічну самостійність України ";

- господарська діяльність.

Ключовим у ГП є поняття господарської діяльності.

Суспільно корисна діяльність буде господарською, якщо вона відповідає таким вимогам:

- виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг відбувається не для власних потреб виробника, а для задоволення потреб інших осіб;

- діяльність виконується на професійних засадах;

- результати такої діяльності реалізуються за плату, тобто функціонують як товар;

- поєднання приватних інтересів виробника та публічних інтересів ( держави, суспільства, значних прошарків населення).

Отже, господарська діяльність - це суспільно корисна діяльність членів суспільства та їх об'єднань щодо виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою їх реалізації за плату, що ґрунтується на поєднанні приватних та публічних інтересів та здійснюється професійно.

В залежності від мети та способу організації і здійснення, господарська діяльність може бути двох видів:

1). підприємницькою (комерційною) - здійснюється систематично, на власний ризик, під власну відповідальність, з метою отримання прибутку.

2). непідприємницька господарська діяльність здійснюється з метою задоволення певних суспільних потреб незалежно від прибутковості і отримання прибутку від такої діяльності відіграє другорядну роль ( це діяльність частини казенних, експериментальних та інших планово-збиткових підприємств, що фінансуються за рахунок державних дотацій).

2.Поняття та ознаки господарських правовідносин.

У сфері економіки виникають і функціонують різноманітні відносини,

пов'язані з господарською діяльністю:

1). адміністративні правовідносини ( функції загального управління

економікою здійснюють органи державної виконавчої влади - міністерства, державні комітети, інші центральні органи. Управлінські відносини між цими органами і підприємствами регулюються адміністративним правом).

2). трудові правовідносини ( у господарській діяльності застосовується

наймана праця працівників та відносини по її застосуванню, оплаті праці, час праці та відпочинку, гарантії, компенсації працівникам регулює трудове право).

3). фінансові правовідносини ( господарюючі суб'єкти формують з прибутку і використовують власні фінансові ресурси, є платниками податків).

4). природноресурсові правовідносини (господарюючі суб'єкти володіють і користуються природними ресурсами та ці відносини регулюються земельним правом, водним правом, лісовим, екологічним, гірничим правом ).

5). цивільно-правові відносини ( між підприємствами, підприємцями та

громадянами виникають майнові відносини щодо задоволення особистих потреб громадян у товарах, роботах, послугах, котрі регулюються цивільним правом).

Всі перераховані відносини необхідні для здійснення господарської діяльності, вони лише створюють організаційні, матеріальні, фінансові

передумови функціонування господарських відносин.

Але господарські відносини існують у власному (спеціальному) розумінні.

Господарськими є відносини між господарюючими суб'єктами (підприємствами, підприємцями) і органами управління, які утворюються у процесі організації і здійснення господарської діяльності.

Господарські відносини мають певні ознаки:

1). обмежено коло суб'єктів:

- юридичні особи;

- структурні підрозділи юридичних осіб;

- фізичні особи-підприємці.

2). поєднання в господарських відносинах організаційних і майнових елементів;

Для виникнення та функціонування відносин між господарюючими суб'єктами та їх контрагентами укладаються

- державні контракти, державні замовлення;

- договори;

котрі ґрунтуються на планах підприємств ( плани економічного і соціального розвитку, бізнес-плани).

3). матеріальний зміст відносин( виробництво, реалізація господарюючими суб'єктами продукції, виконання робіт, надання послуг).

Господарські правовідносини - це врегульовані нормами права суспільні

відносини, що виникають у сфері безпосереднього здійснення господарської діяльності чи керівництва такою діяльністю, характеризуються особливим суб'єктивним складом, а також поєднанням організаційних та майнових елементів.

За характером правовідносин виділяють:

- відносини щодо безпосереднього здійснення господарської діяльності ( виробництва та реалізації товару);

- відносини щодо керівництва господарською діяльності ( державна реєстрація, ліцензування в сфері господарювання).

За взаємним становищем сторін відносини поділяються на:

- горизонтальні ( учасники правовідносин рівноправні);

- вертикальні ( одним із учасників правовідносин виступає орган господарського керівництва).

За сферою дії:

- внутрішньогосподарські ( виникають всередині господарської організації в т.ч. між її структурними підрозділами);

- міжгосподарські або зовнішньогосподарські ( виникають між юридично самостійними суб'єктами господарювання).

За галузями народного господарства і сферами управління, в яких вони виникають:

- правовідносини в галузі промисловості;

- правовідносини в галузі с/г;

- правовідносини в галузі транспорту;

- правовідносини в галузі капітального будівництва;

- правовідносини в сфері приватизації;

- правовідносини в сфері антимонопольного регулювання. Виходячи з цього ГП може визначити як систему правових норм, що регулюють господарські відносини у процесі організації та здійснення господарської діяльності.

З. Система господарського права як навчальна дисципліна.

ГП як навчальна дисципліна - це сукупність знань і навичок правового

регулювання господарської діяльності та використання відповідних правових норм у практиці господарювання при здійсненні професійної юридичної діяльності.

Обсяг і зміст ГП як навчальної дисципліни залежить від профілю підготовки:

- для нотаріусів, суддів, слідчих - в загальному вигляді;

- для юрисконсультів, адвокатів-господарників, суддів господарського суду - максимально широкому об'ємі.

Загальний курс має певну систему, яка складається з двох частин - загальної і спеціальної.

Загальна частина - містить матеріал про основні положення правового регулювання господарської діяльності незалежно від галузі та сфери цієї діяльності. Загальна частина розглядає теми 1-9 Тематичного плану:

- загальні положення ГП ( поняття, предмет, методи ГП);

- господарське законодавство;

- суб'єкти ГП ( правове становище підприємств, господарських об'єднань, господарських товариств);

- правове регулювання відносин власності в сфері економіки;

- господарські договори;

- господарсько-правова відповідальність.

Спеціальна частина ГП - містить матеріал про правове регулювання господарської діяльності в окремих галузях і сферах господарського життя, теми 10-18 Тематичного плану:

- правове регулювання банкротства;

- правове регулювання ЗЕД;

- правове регулювання біржової діяльності;

- правове регулювання приватизації державного майна;

- правові основи інвестиційної діяльності;

- правові основи стандартизації, сертифікації та управління якістю продукції;

- правове регулювання цін та ціноутворення.

Читайте також:

1. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
2. Автоматичне регулювання.
3. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
4. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
5. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
6. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
7. Адміністративні методи управління
8. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
9. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
10. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
11. Аерометоди
12. Акти застосування норм права в механізмі правового регулювання.

Переглядів: 1345