• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Методи господарсько-правового регулювання.

Поняття та ознаки господарських правовідносин.

Поняття господарського права як галузі права.

План

Лекція

Тема 1. Загальні положення господарського права

3. Система господарського права як навчальна дисципліна.

Самостійна робота : Принципи господарського права.

Література:

Основна:

Господарський Кодекс гл.1.

Додаткова:

Бондаренко І. Формування господарських відносин. Право України. – 2000.- №4. – С.34.

Знаменський Г.Л. Господарське законодавство України. Формування та перспективи розвитку. – К.Наукова думка,1996. – С.49-55.

Мамутов В.К. Господарське право. - К. ЮрІнком Інтер,2000. – С.9-94.

Мамутов В.К. До питання про поняття приватного права. Вісник Академії правових наук України. – 1999. - №2.

Мамутов В.К. Кодифікація господарського законодавства України. Держава і право. – 1994, - №6. – С. 77-86.

Ющик О. Про визначення предмета Господарського ( Комерційного) кодексу України. Віче. – 2000. - №5. – С. 20-34.

1. Поняття господарського права як галузі права.

ГП як галузь права- це система правових норм, що регулюють відносини з приводу безпосереднього здійснення господарської діяльності або керівництва такою діяльністю із застосуванням різних методів правового регулювання.

У вітчизняній юридичній науці сформувалися три основні позиції щодо питання, чи є ГП самостійною галуззю права.

Прихильники першої вважають ГП не самостійною галуззю права, а простим поєднанням цивільно-правових та адміністративно-правових норм, що діють у сфері господарювання ( С.М. БРАТУСЬ, P.O. ХАЛФІНА, Г.К. МАТВЄЄВ, Я.М.ШЕВЧЕНКО, А.С. ДОВГЕРТ.

Ярославна Миколаївна ШЕВЧЕНКО- професор Інституту держави і права НАН України, доктор юридичних наук;

Анатолій Степанович ДОВГЕРТ- професор Інституту міжнародних відносин Київського Національного університету, доктор юридичних наук.) Однак господарські правовідносини не можна розкласти на цивільно-правові та адміністративно-правові, хоча історичне коріння ГП лежать в сфері як публічного так і приватного права.

Друга позиція ( В.В. ЛАПТЄВ, В.К. МАМУТОВ, І.Г. ПОБІРЧЕНКО) полягає у визнанні ГП самостійною галуззю права, яка не має нічого спільного з іншими галузями.

Однак ГП хоч і є специфічним явищем, але пов'язане з іншими галузями права, наприклад, з цивільним ( підпорядковується загальним засадам зобов'язального права).

Третя точка зору ( Ю.К. ТОЛСТОЙ, О.А. ПУШКІН, С.С. АЛЕКСЄЄВ. Олександр Анатолійович ПУШКІН- професор Університету внутрішніх справ, доктор юридичних наук ) - ГП є комплексною галуззю права, в якій зібрані правові норми основних галузей права, приурочені до одного предмета правового регулювання - господарської діяльності.

Однак, слід мати на увазі, що ГП, крім запозиченого з інших галузей, має досить об'ємний власний нормативний матеріал (інститут банкрутства, інститут антимонопольного регулювання господарської діяльності).

ГП вивчає історію становлення та розвитку системи правового регулювання господарських відносин в Україні та за кордоном; виявляє закономірності, тенденції, прогалини правового регулювання господарських відносин;

та напрацьовує рекомендації щодо вдосконалення як правового регулювання так і правозастосовчої практики господарських відносин.

ГП, як і будь-яка інша юридична дисципліна, може бути визначене за предметною ознакою, тобто за сукупністю суспільних відносин, що регулюються нормами ГП. З цієї точки зору ГП є системою норм, які регулюють господарські відносини, відносини, в які вступають організації, підприємці вході своєї господарської діяльності.

Господарські відносини складають предмет ГП. Зміст предмета ГП визначається двома основними поняттями:

- народне господарство(належать розташовані на території України підприємства, установи, організації) -ЗУ "Про економічну самостійність України ";

- господарська діяльність.

Ключовим у ГП є поняття господарської діяльності.

Суспільно корисна діяльність буде господарською, якщо вона відповідає таким вимогам:

- виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг відбувається не для власних потреб виробника, а для задоволення потреб інших осіб;

- діяльність виконується на професійних засадах;

- результати такої діяльності реалізуються за плату, тобто функціонують як товар;

- поєднання приватних інтересів виробника та публічних інтересів ( держави, суспільства, значних прошарків населення).

Отже, господарська діяльність - це суспільно корисна діяльність членів суспільства та їх об'єднань щодо виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою їх реалізації за плату, що ґрунтується на поєднанні приватних та публічних інтересів та здійснюється професійно.

В залежності від мети та способу організації і здійснення, господарська діяльність може бути двох видів:

1). підприємницькою (комерційною) - здійснюється систематично, на власний ризик, під власну відповідальність, з метою отримання прибутку.

2). непідприємницька господарська діяльність здійснюється з метою задоволення певних суспільних потреб незалежно від прибутковості і отримання прибутку від такої діяльності відіграє другорядну роль ( це діяльність частини казенних, експериментальних та інших планово-збиткових підприємств, що фінансуються за рахунок державних дотацій).

2.Поняття та ознаки господарських правовідносин.

У сфері економіки виникають і функціонують різноманітні відносини,

пов'язані з господарською діяльністю:

1). адміністративні правовідносини ( функції загального управління

економікою здійснюють органи державної виконавчої влади - міністерства, державні комітети, інші центральні органи. Управлінські відносини між цими органами і підприємствами регулюються адміністративним правом).

2). трудові правовідносини ( у господарській діяльності застосовується

наймана праця працівників та відносини по її застосуванню, оплаті праці, час праці та відпочинку, гарантії, компенсації працівникам регулює трудове право).

3). фінансові правовідносини ( господарюючі суб'єкти формують з прибутку і використовують власні фінансові ресурси, є платниками податків).

4). природноресурсові правовідносини (господарюючі суб'єкти володіють і користуються природними ресурсами та ці відносини регулюються земельним правом, водним правом, лісовим, екологічним, гірничим правом ).

5). цивільно-правові відносини ( між підприємствами, підприємцями та

громадянами виникають майнові відносини щодо задоволення особистих потреб громадян у товарах, роботах, послугах, котрі регулюються цивільним правом).

Всі перераховані відносини необхідні для здійснення господарської діяльності, вони лише створюють організаційні, матеріальні, фінансові

передумови функціонування господарських відносин.

Але господарські відносини існують у власному (спеціальному) розумінні.

Господарськими є відносини між господарюючими суб'єктами (підприємствами, підприємцями) і органами управління, які утворюються у процесі організації і здійснення господарської діяльності.

Господарські відносини мають певні ознаки:

1). обмежено коло суб'єктів:

- юридичні особи;

- структурні підрозділи юридичних осіб;

- фізичні особи-підприємці.

2). поєднання в господарських відносинах організаційних і майнових елементів;

Для виникнення та функціонування відносин між господарюючими суб'єктами та їх контрагентами укладаються

- державні контракти, державні замовлення;

- договори;

котрі ґрунтуються на планах підприємств ( плани економічного і соціального розвитку, бізнес-плани).

3). матеріальний зміст відносин( виробництво, реалізація господарюючими суб'єктами продукції, виконання робіт, надання послуг).

Господарські правовідносини - це врегульовані нормами права суспільні

відносини, що виникають у сфері безпосереднього здійснення господарської діяльності чи керівництва такою діяльністю, характеризуються особливим суб'єктивним складом, а також поєднанням організаційних та майнових елементів.

За характером правовідносин виділяють:

- відносини щодо безпосереднього здійснення господарської діяльності ( виробництва та реалізації товару);

- відносини щодо керівництва господарською діяльності ( державна реєстрація, ліцензування в сфері господарювання).

За взаємним становищем сторін відносини поділяються на:

- горизонтальні ( учасники правовідносин рівноправні);

- вертикальні ( одним із учасників правовідносин виступає орган господарського керівництва).

За сферою дії:

- внутрішньогосподарські ( виникають всередині господарської організації в т.ч. між її структурними підрозділами);

- міжгосподарські або зовнішньогосподарські ( виникають між юридично самостійними суб'єктами господарювання).

За галузями народного господарства і сферами управління, в яких вони виникають:

- правовідносини в галузі промисловості;

- правовідносини в галузі с/г;

- правовідносини в галузі транспорту;

- правовідносини в галузі капітального будівництва;

- правовідносини в сфері приватизації;

- правовідносини в сфері антимонопольного регулювання. Виходячи з цього ГП може визначити як систему правових норм, що регулюють господарські відносини у процесі організації та здійснення господарської діяльності.

З. Система господарського права як навчальна дисципліна.

ГП як навчальна дисципліна - це сукупність знань і навичок правового

регулювання господарської діяльності та використання відповідних правових норм у практиці господарювання при здійсненні професійної юридичної діяльності.

Обсяг і зміст ГП як навчальної дисципліни залежить від профілю підготовки:

- для нотаріусів, суддів, слідчих - в загальному вигляді;

- для юрисконсультів, адвокатів-господарників, суддів господарського суду - максимально широкому об'ємі.

Загальний курс має певну систему, яка складається з двох частин - загальної і спеціальної.

Загальна частина - містить матеріал про основні положення правового регулювання господарської діяльності незалежно від галузі та сфери цієї діяльності. Загальна частина розглядає теми 1-9 Тематичного плану:

- загальні положення ГП ( поняття, предмет, методи ГП);

- господарське законодавство;

- суб'єкти ГП ( правове становище підприємств, господарських об'єднань, господарських товариств);

- правове регулювання відносин власності в сфері економіки;

- господарські договори;

- господарсько-правова відповідальність.

Спеціальна частина ГП - містить матеріал про правове регулювання господарської діяльності в окремих галузях і сферах господарського життя, теми 10-18 Тематичного плану:

- правове регулювання банкротства;

- правове регулювання ЗЕД;

- правове регулювання біржової діяльності;

- правове регулювання приватизації державного майна;

- правові основи інвестиційної діяльності;

- правові основи стандартизації, сертифікації та управління якістю продукції;

- правове регулювання цін та ціноутворення.

Читайте також:

1. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
2. Автоматичне регулювання.
3. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
4. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
5. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
6. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
7. Адміністративні методи управління
8. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
9. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
10. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
11. Аерометоди
12. Акти застосування норм права в механізмі правового регулювання.

Переглядів: 1293