• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття про формуляр, бланк та реквізити документа. Текстова формула документа

План

Основні правила оформлення документів

1. Поняття про формуляр, бланк та реквізити документа. Текстова формула документа.

2. Основні правила оформлення документів /автор службового документа, назва і назва виду документа, засвідчення, датування, погодження, індексація/.

3. Типи текстів документів.

4. Руб­рикація і нумерація в текстах службових документів.

Кожний документ складається з окремих елементів — реквізитів. Розрізняють постійний і змінний реквізити документа.

Постійні реквізити друкуються при виготовленні бланка; змінні — фіксуються на бланку в процесі заповнення.

Сукупність реквізитів, розміщених у встановленій послідовності, називається формуляром. Кожний вид документа повинен мати свій формуляр.

Аркуш паперу з відтвореними на ньому реквізитами, що містять постійну інформацію, називається бланком. Кожна установа, організація, підприємство повинні мати два види бланків: а) для листів; б) для інших документів. Бланки виготовляються двох форматів — А4 (210x297 мм) та А5 (148x210 мм).

Група реквізитів та їх постійних частин, відтворена на бланку документа як єдиний блок, називається штампом. Державні стандарти передбачають кутове і поздовжнє розміщення штампа.

Поздовжнє розміщення доцільне тоді, коли назва установи складається з великої кількості слів і не може розміститись на площі, відведеній для кутового штампа.

Бланк з кутовим штампом доцільніший, оскільки праворуч від штампа на вільному місці можна заповнити реквізити "адре­сат", "гриф обмеження доступу до документа", "гриф затвердження", "резолюцію".

Резолюція — напис на документі, зроблений керівництвом організації або структурного підрозділу, що містить вказівки з виконання документа.

Резолюція складається з таких обов´язкових елементів: прізвище виконавця (виконавців), зміст доручення, строк виконання, підпис, дата. У випадках, коли доручення надано кільком посадовим особам, основним виконавцем є особа, зазначена у дорученні першою, якщо не обумовлено інше. Йому надається право скликання інших виконавців і координації їх роботи.

На документах із типовими строками виконання, що не потребують додаткових вказівок по виконанню, у резолюції зазначається виконавець, підпис автора резолюції, дата.

Резолюція складається на бланку для резолюцій (додаток 6, п. 2.6.) або на окремому аркуші паперу, який додається до документа. На нижньому полі цього бланку (аркуша) обов´язково зазначається вхідний номер і дата документа, до якого відноситься резолюція.

Резолюція може проставлятися у верхній частині лицьового боку першого аркуша документа. На доповідних записках, листах та інших видах документів, що мають реквізит "адресат", резолюція проставляється між адресою і текстом документа.

Якщо місця для даного реквізиту недостатньо, то його можна проставляти на іншому вільному від тексту місці у верхній частині лицьової сторони першого аркуша документа, тільки не на полі, призначеному для підшивки.

Формуляр-зразок встановлює такий склад реквізитів:

1. Державний герб України.

2. Емблема організації чи підприємства.

3. Зображення державних нагород.

4. Код установи, організації чи підприємства за Українським класифікатором підприємств і організацій (УКПО).

5. Код форми документа за Українським класифікатором управлінської документації (УКУД).

6. Назва міністерства або відомства.

7. Повна назва організації, установи чи підприємства.

8. Назва структурного підрозділу.

9. Індекс підприємства зв'язку, поштова й телеграфна адреса, номер телетайпа (абонентського телеграфу), номер телефону, факсу, номер рахунка в банку, електронна адреса.

10. Назва виду документа.

11. Дата.

12. Індекс (вихідний номер документа).

13. Посилання на індекс і дату вхідного документа.

14. Місце укладання або видання.

15. Гриф обмеження доступу до документа.

16. Адресат.

17. Гриф затвердження.

18. Резолюція.

19. Заголовок до тексту.

20. Відмітка про контроль.

21. Текст.

22. Відмітка про наявність додатка.

23. Підпис.

24. Гриф погодження.

25. Віза.

26. Печатка.

27. Відмітка про засвідчення копії.

28. Прізвище виконавця та номер його телефону.

29. Відмітка про виконання документа й скерування його до справи.

30. Відмітка про перенесення відомостей на машинний носій.

31. Відмітка про надходження документа.

Читайте також:

1. II. Поняття соціального процесу.
2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
3. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
4. А/. Поняття про судовий процес.
5. Абсолютні й відносні посилання у формулах
6. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
7. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
8. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
9. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
10. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
11. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання
12. Базове поняття земле оціночної діяльності.

Переглядів: 9265