Метод елімінування

Метод деталізації

Суть методу деталізації полягає в розкладанні, розчленуванні загальних показників на складові. Необхідність використання методу деталізації викликана тим, що:

по-перше, вивчення лише загальних показників не розкриває характеру і розміру впливу всіх факторів на динаміку цих показників;

по-друге, у загальному показнику підсумовують нерідко протилежні тенденції, які взаємно погашаються і тим самим прикривають основні зміни, що відбуваються.

Саме тому виникає необхідність розкладу, розчленування загальних показників на їх складові, що в поєднанні з іншими прийомами дає змогу глибоко і всебічно оцінити досліджувані показники та явища, виявити причини, що зумовили досягнуті результати. Виділяють деталізацію за:

часом здійснення операцій;

місцем здійснення операцій;

складовими частинами; центрами відповідальності.

Деталізація за часом здійснення операцій дає можливість виявити динаміку господарських явищ, їх ритмічність, а також періоди, на які припадають кращі та гірші результати діяльності підприємства. А це, у свою чергу, сприяє з'ясуванню причин негативних явищ та розробленню заходів щодо усунення недоліків.

За допомогою деталізації показників за місцем здійснення господарських операцій можна виявити передові і відсталі ланки виробництва, вивчити причини відставання.

Деталізація показників за складовими частинами, тобто за факторами, дозволяє вивчити вплив окремих елементів на загальний результат, структурні зрушення в складі цих елементів. Деталізація показників за центрами відповідальності дає змогу оцінити роботу окремих виконавців (служб, відділів), визначити їх права на заохочення.

Для визначення впливу факторів в економічному аналізі широко використовується елімінування. Елімінуватиозначає усунути, відхилити, виключити дію всіх факторів на відхилення за результатним показником, окрім одного. Це логічний прийом, за допомогою якого вивчають дію зміни даних за одним факторним показником на зміну даних за головним показником. Це здійснюється різними способами, найпоширенішим з них є прийом ланцюгових підстановок.

Суть цього прийому полягає в послідовній заміні планової величини кожного із взаємодіючих факторів фактичною і в порівнянні результатів, які послідовно одержують при кожній такій заміні. При цьому елімінується (виключається) вплив окремих факторів на узагальнюючий показник.

Прийом ланцюгових підстановок використовується лише тоді, коли досліджують таку залежність між явищами, яка має суто функціональний характер. Спочатку роблять заміну кожного базового кількісного показника на фактичний, а потім кожного базового якісного показника на фактичний.

Прийом ланцюгових підстановок можна використовувати більш спрощено - шляхом перерахунку планових показників.

Перерахунок зумовлений потребою визначення впливу факторів у разі порівняння фактичних показників діяльності підприємства з плановими, а також для обґрунтування економії або перевитрат відповідних ресурсів.

Суть цього методу в тому, що плановий показник коригують на процент виконання плану з випуску продукції й одержану величину (скоригований плановий показник) порівнюють з фактичним показником.

Наприклад, порівняння фактичної чисельності робітників з плановою дасть об'єктивний результат тільки в тому разі, якщо планова чисельність перед порівнянням буде перерахована на фактичний обсяг продукції.

Одним із прийомів елімінування є спосіб різниць.Цей прийом ґрунтується на визначенні різниць між фактичними і плановими (базовими) частковими показниками і множенні їх по кожному показнику на абсолютні значення іншого взаємопов'язаного з ними часткового показника.

Запам'ятаймо правила, за якими обчислюють вплив факторів на відхилення за загальним показником.

Для визначення ступеня впливу зміни кількісного показника на відхилення за загальним показником потрібно різницю за кількісним показником помножити на планове значення якісного показника.

Для того, щоб визначити вплив зміни якісного показника на відхилення за загальним, потрібно різницю за якісним показником помножити на фактичне значення кількісного показника.

Прийом відсоткових різниць також ґрунтується на методі елімінування. Перевагою цього прийому є те, що при його застосуванні достатньо мати інформацію про відсотки виконання плану і не обов'язково обчислювати рівень факторних показників.

Розглянемо методику обчислення впливу факторів за допомогою прийому відсоткових різниць.

Для розрахунку впливу зміни чисельності робітників на відхилення за обсягом промислової продукції потрібно плановий обсяг промислової продукції помножити на відсоток перевиконання (недовиконання) плану щодо чисельності робітників.

Для того, щоб визначити вплив зміни кількості днів, відпрацьованих одним робітником за рік, на відхилення за обсягом промислової продукції, потрібно помножити плановий обсяг продукції на різницю між відсотком виконання плану за загальною кількістю відпрацьованих днів усіма робітниками і відсотком виконання плану зі середньоспискової чисельності робітників:

Приріст (зниження) обсягу промислової продукції внаслідок зміни середньої тривалості робочого дня, тобто внутрішньозмінних простоїв, обчислюється шляхом множення планового обсягу продукції на різницю між відсотками виконання плану зі загальної кількості годин, відпрацьованих усіма робітниками, і загальної кількості відпрацьованих ними днів:

Вплив зміни середньогодинного виробітку на відхилення за обсягом промислової продукції обчислюється шляхом множення різниці між відсотком виконання плану з продукції і відсотком виконання плану зі загальної кількості відпрацьованих усіма робітниками годин:

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Метод порівняння	\|	Статистичні методи аналізу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.