Державне регулювання агропродовольчих ринків

Один з найважливіших елементів у системі державного регулювання ринкової аграрної економіки – регулювання продовольчих ринків. У широкому розумінні будь-який вплив (субсидії, пільгове кредитування, податкова система тощо) на виробника має регулювальний вплив і на ринок. Проте у вузькому розумінні до державного регулювання продовольчих ринків слід віднести цінове регулювання, у тому числі товарні і закупівельні інтервенції, внутрішнє квотування виробництва і збуту, субсидування споживання, обмеження виробництва, інтенсивного застосування землі. Вплив у цих умовах здійснюється на ціни, попит і пропозицію. Крім того, на внутрішній ринок чинить вплив зовнішньоторговельне регулювання.

Державне управління аграрного ринку передбачає вплив на формування ринкової інфраструктури, що забезпечує вихід на ринок рядового товаровиробника – фермера, сільгосппідприємства, селянського господарства. Біржі, агроторгові доми і збутові кооперативи поки що не змогли зайняти більш-менш помітне місце на конкурентному ринку. Їх місце займають переважно або посередники, або регіональні представництва експортних компаній.

Хоча перші постанови Кабінету Міністрів України з питань організації біржового ринку сільгосппродукції з'явилися ще у 1995 р., система аграрних товарних бірж фактично не працює на обслуговування сільгоспвиробників. Біржі або займаються посередницькою діяльністю, або реєструють зовнішньоторговельні угоди (відповідно до Указу Президента України від 29.06.2000 р. № 832 «Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна»).

Біржовий товарний ринок в Україні одразу після створення опинився у глибокій системній кризі. Однією з причин є недостатня нормативна база. Закон «Про товарну біржу», що діє з 1991 р., застарів і не задовольняє потреб біржової торгівлі. Практики біржової торгівлі вважають головною причиною кризи українського біржового ринку відсутність гарантій виконання біржового контракту [29]. У 1995 р. в Національному банку розпочалися аукціонні торги сільгосппродукцією і було створено Українську аграрну біржу. Хоча більшість зерна для державних та регіональних контрактів було закуплено через біржі, відбулася дискредитація цього механізму через низьку дисципліну виконання контрактів. Гальмує розвиток біржової торгівлі повільне впровадження складських свідоцтв, які також є біржовим товаром.

Заходи державного регулювання ринку слід зосередити на тому, щоб система публічних торгів змогла витіснити невигідну для виробника схему скуповування продукції трейдерами. Слід ураховувати ту обставину, що біржі наявного товару протягом багатьох десятиріч вже не існують у розвинених країнах. Але ф’ючерсна торгівля в Україні може розвиватися лише за умови передбачуваності, стабільності і ринкового характеру аграрної політики. Поки що в Україні відсутнє коло виробників, що були б упевнені у завтрашньому дні і зважилися на укладання ф’ючерсних контрактів. Якщо будуть прийматися заборони на переміщення зерна за межі області, непередбачувані рішення щодо квот, інтервенцій тощо, то це унеможливить ф’ючерсну торгівлю сільгосппродукцією в Україні [26].

Безпосередньою метою регулювання продовольчого ринку є усунення глибоких та різких коливань цін, характерних для українського ринку у зв’язку з різкими змінами погодних умов. Крім того, система регулювання дозволяє створити резерви, дає змогу уникнути дефіциту продовольства на ринку. Основні заходи державного регулювання продовольчих ринків – товарні та фінансові інтервенції.

Прийнятий у 2004 р. Закон «Про державну підтримку сільського господарства України» містить основні положення щодо регулювання аграрного ринку. Згідно із цим законом державна аграрна інтервенція визначається як продаж або придбання сільськогосподарської продукції на організованому аграрному ринку для забезпечення цінової стабільності.

Товарна інтервенція - продаж сільськогосподарської продукції при зростанні цін на організованому аграрному ринку понад максимальний рівень, що здійснюється з метою досягнення рівня рівноваги, у тому числі шляхом продажу товарних деривативів.

Фінансова інтервенція – це придбання сільськогосподарської продукції при падінні спотових цін на організованому аграрному ринку нижче мінімального рівня, яке здійснюється для досягнення рівня рівноваги, у тому числі шляхом купівлі товарних деривативів [12].

Законом передбачено державне регулювання цін окремих видів сільськогосподарської продукції через механізм установлення ціни рівноваги (фіксінг) на рівні, не нижчому за мінімальну закупівельну ціну та не вищому за максимальну закупівельну ціну при дотриманні антимонопольного законодавства і правил добросовісної конкуренції. Водночас цим законом зазначено, що держава не буде втручатися в процес ціноутворення за межами організованого аграрного ринку, крім нормативно визначених випадків тимчасового адміністративного регулювання цін. При цьому Кабінет Міністрів України може застосовувати такі інструменти впливу:

а) обмеження рівня торгової націнки (знижки) на гуртовому або роздрібному ринку;

б) установлення граничних рівнів рентабельності переробників товару і осіб, які надають послуги із зберігання аграрної продукції;

в) установлення граничних цін продажу на рівні максимальної (мінімальної) закупівельної ціни (лише на період прийняття висновку Антимонопольним комітетом України про наявність узгоджених дій суб'єктів ринку та/або рішення на захист економічної конкуренції;

г) установлення нетарифних обмежень (квот) щодо імпорту або експорту;

ґ) визначення як обов'язкової передумови митного оформлення експорту придбання об'єктуа цінового регулювання на експортній сесії аграрної біржі.

Для реалізації державних функцій ініціювалося створення нових структур - Аграрного фонду, Фонду аграрних страхових субсидій, Аграрної біржі, розрахунково-клірингового центру та інших агентів, діяльність яких спрямована на комплексне забезпечення переходу від наявної ситуації «слабкої держави, контрольованої сильними компаніями» на тлі ринкової стихії до «сильної держави, яка на засадах партнерства прозоро, в інтересах суспільства і бізнесу співпрацює із сильними компаніями» задля прогнозованості і стабільності на агропродовольчому ринку [17].

Законом передбачено механізм використання заставних операцій. Заставна закупівля – зарахування до державного продовольчого резерву об'єкта державного цінового регулювання – предмета застави у разі, коли бюджетна позика та/або плата за її використання не були погашені у строк, передбачений договором.

Започатковано створення системи заставних закупок сільськогосподарської продукції Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна» від 29 червня 2000 р. З огляду на безперечну важливість для національної економіки зернової складової аграрного ринку даним Указом за об’єкт застави обрано саме зерно. Подібна система передбачає закупівлю зерна в сільськогосподарських товаровиробників у сезон збирання за заставними цінами та гарантування їх права наступного продажу цього зерна за ринковими цінами в разі, якщо вони вищі за заставні за умови відшкодування вартості зберігання такого зерна. Метою запровадження даного механізму є подолання негативних наслідків сезонних і кон’юнктурних коливань обсягів продажу й цін на зерно та хлібопродукти [13].

Світова практика досить давно використовує такий механізм страхування своїх товаровиробників від загрозливого зниження ринкових цін на зерно в моменти негативного впливу кон’юнктури ринку. У Польщі система зернових квитанцій (документ, що засвідчує позичку під заставу товарів) діє протягом шести останніх років. В Угорщині, де відповідне законодавство було прийнято у 1996 р., за рахунок цієї системи фінансується до 30 % виробництва. Більш як 80-тирічний досвід роботи з документами на зразок варанта (заставної) мають США [12].

В Україні, незважаючи на існування наведених вище законів, механізм інтервенцій досі не відрегульований у повній мірі. Після аналізу використання коштів Аграрного фонду в 2005 р. Рахунковою палатою було зроблено висновок про неефективне їх використання. Фінансові інтервенції для формування державного продовольчого резерву були проведені з обсягом зерна 73,8 тис. т (4,9 % від законодавчо встановленого) та цукру (із цукрових буряків) 25,2 тис. т (14 %). Значна кількість зерна залишилася в сільгосппідприємствах і не була реалізована, внаслідок чого село не отримало очікуваних грошових надходжень, які були вкрай необхідні для проведення посіву озимих культур та виконання інших сільськогосподарських робіт. При цьому 48,8 млн грн загального фонду не були використані, їх повернено до державного бюджету.

Непрямою формою підтримки стабільності на ринку є здійснення цільових дотацій з державного бюджету виробництва певних видів продукції. Як правило, такою продукцією є продукція галузі тваринництва. Товаровиробники отримують доплати за рахунок повернення ПДВ щодо операцій з продажу вказаної продукції, крім того з 2001 р. в Україні введено доплати сільськогосподарським товаровиробникам за проданий ними для забою переробним підприємствам і заготівельним організаціям молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій. З 2003 р. введені також доплати за кондиційних свиней та курей-бройлерів.

Крім інтервенцій та державних доплат за продукцію, існують і інші різновиди регулювання продовольчого ринку. У США, наприклад, фермери за умови падіння ціни нижче заставної отримують право повертати кошти за цінами, нижчими застави, тобто фактично отримувати субсидію. Такий захід називається маркетинговим кредитом. Після 1996 р. система підтримки дещо змінилася: припинили застосовувати в прямому вигляді цільові ціни, проте вони використовуються в розрахунках платежів для підтримки доходів, що отримали назву антициклічних. Такі ціни використовують за умови зниження доходів фермерів нижче певного рівня. Крім того, були введені компенсаційні платежі як різниця між заставною та ринковою ціною. З’явилися фіксовані платежі, не пов’язані з виробництвом.

У країнах ЄС проводиться активна цінова підтримка вітчизняних сільгосптоваровиробників. Установлюють цільові ціни для визначення бажаного рівня ринкових цін. Зокрема розрізняють контрольні та орієнтовані цільові ціни. Контрольні – встановлюються на бездефіцитну в країнах Спільного ринку продукцію (зерно, овочі, фрукти тощо), що експортується в інші країни. Орієнтовані цінипоширюються на дефіцитну в ЄС продукцію (м’ясо великої рогатої худоби, телятину тощо), щоб стимулювати збільшення обсягу виробництва такої продукції, рівень цих цін установлюється відносно вищим. Цільові ціни слугують базою для визначення порогових та шлюзових цін. Основна їх функція – захистити внутрішні фермерські ціни від нижчих світових. Порогові ціни встановлюються на імпортовану продукцію (зерно, цукор, олію, молочні продукти) таким чином, щоб їх рівень був дещо вищим за цільову ціну. Складовими порогової ціни є її вихідний рівень плюс транспортні й торговельні витрати. Імпортер власним коштом відшкодовує різницю між світовою і пороговою ціною. Шлюзові ціни встановлюються на свинину, домашню птицю і яйця, що завозяться до ЄС з країн третього світу, де собівартість їх виробництва дуже низька. Цінові надбавки встановлюються до такого рівня, щоб це не вплинуло на зниження внутрішніх фермерських цін.

Важливим засобом регулювання ринку є квотування.У ЄС вони введені з 1984 р. по молоку. По цьому продукту в кожній країні існує національна квота. ЇЇ розмір залежить від обсягу виробництва у попередні роки. Виробник, що перевищив квоту незначно, не карається. Фермеру, що значно перевищив квоту, доводиться сплачувати мито, що прогресивно зростає, кратне цільовій ціні на кожний літр перевищення плюс певний відсоток. Відсоток залежить від розміру перевищення квоти та інших факторів.

Система квотування існувала до 2000 р. в Австралії, для «ринкового» молока застосовувалася система гарантованих закупівельних цін, які зазвичай перевищували ціни на «нерегульоване» молоко.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Система заходів державного регулювання агропромислового комплексу	\|	Цінова політика на агропродовольчому ринку: завдання та основні інструменти

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.