МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Формування внутрішнього продовольчого ринку в Україні. Показники самозабезпеченості основними видами продовольчих товарівТема 5. Проблеми продовольчої безпеки в Україні 5.1. Формування внутрішнього продовольчого ринку в Україні. Показники самозабезпеченості основними видами продовольчих товарів. 5.2. Тенденції споживання продовольства в Україні, відповідність структури харчування раціональним нормам. 5.3. Державна політика щодо вирішення продовольчої проблеми в країні. Першою в системі стратегічних цілей державної аграрної політики України, визначених у ст. 2 Закону України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року», названо гарантування продовольчої безпеки держави. Продовольча безпека − захищеність життєвих інтересів людини, яка виражається у гарантуванні державою безперешкодного економічного доступу людини до продуктів харчування з метою підтримання її звичайної життєвої діяльності [33]. З визначення продовольчої безпеки витікають основні умови її забезпечення: по-перше, це достатнє виробництво державою власного продовольства, по-друге, доступність продовольства для населення. Основні показники продовольчої безпеки країни: самозабезпечення країни продовольством (рівень задоволення потреб населення в продуктах харчування за рахунок національного виробництва); продовольча незалежність – питома вага національного виробництва за найбільш важливими продуктами харчування; стабільність внутрішнього продовольчого ринку; фізична доступність продовольства–наявність на ринку продовольчих товарів в обсязі та асортименті, що має попит у споживачів; економічна доступність продовольства–визначається платоспроможністю населення; безпека продовольства. Міжнародна статистика використовує два кількісних порогових критерії, що визначають мінімальний рівень продовольчої безпеки: 1) енергетична цінність добового душового раціону харчування на душу населення повинна бути не нижчою за 2,5 тис. ккал; 2) витрати на продовольчі потреби повинні не перевищувати 60 % сімейного бюджету. Названі критерії розкривають суть поняття «продовольча безпека» в сучасному поляризованому світі: для бідної країни – це забезпечення раціону виживання, на який витрачається левова частка особистого доходу; для багатої – задоволення різноманітних продовольчих споживчих уподобань за відносно (порівняно з розмірами доходу) малих витрат. Звідси стратегічний виклик для України формулюється як подвійне завдання – наздогнати розвинуті країни у сфері продовольчого споживання за показниками: а) кількості і якості харчування; б) економічної доступності харчування (у частках сімейного бюджету) [39]. Вважається, що продовольча незалежність країни стійка, якщо питома вага національного виробництва за найважливішим продуктами харчування в загальному обсязі їх споживання становить не менше 80 % протягом 12 місяців [6]. Пріоритетне значення в забезпеченні продовольчої безпеки України належить зерну, цукру, олії, молочним та м’ясним продуктам, рибі і рибним продуктам. Рівень самозабезпечення основною сільськогосподарською продукцією прийнято визначати шляхом ділення виробленої продукції на фактичне її внутрішнє споживання. У 2004 р. спостерігалася суттєва диференціація за рівнем самозабезпеченості основними видами продовольства: по зерну він становив 154,4 %, картоплі – 112,8 %, овочах та продовольчих баштанних – 103,8 %, плодах і ягодах – 93,8 %, м’ясу і м’ясопродуктах – 86,7 %, молоку і молочних продуктах – 113,9 %, яйцях – 100,9 % [40]. Згідно з методикою Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) продовольча безпека характеризується двома показниками: середнім рівнем виробництва зерна на душу населення та перехідними запасами зерна в крані. При цьому обсяги перехідних запасів зерна повинні забезпечувати не менше 60 днів його споживання (17 % середньорічного споживання). Формування продовольчої безпеки прямо залежить від рівня виробництва продовольчої сировини в країні. Протягом 1990 – 2005 рр. виробництво м’яса всіх видів (у забійній масі) скоротилося у 2,7 раза, молока всіх видів – у 1,8 раза, Читайте також:
|
||||||||
|