• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поверхневі м’язи – похідні зябрових дуг

М’язи шиї

До складу шийних м’язів входять м’язи різного походження:

Похідні зябрових дуг:

А) похідні першої зябрової дуги – щелепо–під’язиковий м’яз, переднє черевце двочеревцевого м’язу;

Б) похідні другої зябрової дуги – шило–під’язиковий м’яз, заднє черевце двочеревцевого м’язу, підшкірний м’яз шиї.

В) похідні решти зябрових дуг – груднино–ключично–соскоподібний м’яз.

Автохтонні м’язи шиї:

А) передні: груднино–під’язиковий м’яз, груднино–щитоподібний, щито–під’язиковий, лопатко – під’язиковий і підборідно – під’язиковий;

Б) бічні – передній, середній та задній драбинчасті м’язи;

В) передхребтові – довгий м’яз шиї, довгий м’яз голови, прямий передній м’яз голови і бічний прямий м’яз голови.

Топографічно м’язи шиї поділяються на наступні групи:

1. Поверхневі м’язи (підшкірний м’яз шиї, груднино–ключично–соскоподібний м’яз).

2. Середні м’язи, або м’язи під’язикової кістки:

А) м’язи, які лежать вище під’язикової кістки (щелепо – під’язиковий, двочеревцевий, шило – під’язиковий і підборідно – під’язиковий);

Б) м’язи, які лежать нижче під’язикової кістки (груднино–під’язиковий, груднино–щитоподібний, щито–під’язиковий, лопатково–під’язиковий);

3. Глибокі м’язи:

А) бічні, які прикріплюються до ребер (передній, середній та задній драбинчасті м’язи);

Б) передхребтові (довгий м’яз голови, довгий м’яз шиї, прямі м’яз голови, передній та бічний).

1. Підшкірний м’яз шиї, platisma, Лежить безпосередньо під шкірою на фасції у вигляді тонкої платівки. Він починається на рівні ІІ ребра від грудної та дельтоподібної фасції і прикріплюється до краю нижньої щелепи і до привушної та жувальних фасцій, частково продовжуючись в м’язи роту.

Функція. Відтягуючи шкіру шиї, м’яз попереджує стиснення підкірних вен, крім того, він може тягнути кут роту вниз, що має значення для міміки обличчя.

2. Груднино – ключично – соскоподібний м’яз, лежить зразу під попереднім, відокремлюючись від нього підшкірною фасцією. Починається від рукоятки груднини і груднинного кінця ключиці і прикріплюється до соскоподібного відростка скроневої кістки і до верхньої каркової лінії потиличної кістки. За своїм походженням цей м’яз є частиною трапецієподібного м’язу, яка відокремилась.

Функція. При односторонньому скороченні м’яз проводить нахил в свою сторону шийного відділу хребта, одночасно проходить підняття голови з її обертанням у протилежну сторону.

При двосторонньому скороченні м’язи підтримують голову в вертикальному положенні, тому сам м’яз і місце його прикріплення найбільше розвинені у людини у зв’язку з прямоходінням. При двосторонньому скороченні може також проходити шийне згинання хребтового стовпа з одночасним підняттям обличчя. При фіксований голові можливе підняття грудної клітки під час дихання (допоміжний м’яз вдиху).

Середні м’язи, або м’язи під’язикової кістки

М’язи, які лежать вище під’язикової кістки, – похідні зябрових дуг залягають між нижньою щелепою і під’язиковою кісткою.

1. Щелепно – під’язиковий м’яз, mylohyoideus, почавшись від однойменної лінії нижньої щелепи, закінчується на сухожилковому шві, raphe, який протягується від внутрішньої стороні підбородка до тіла під’язикової кістки. Задня частина м’язу прикріплюється до тіла під’язикової кістки. Два м’язи, сходячись, утворюють м’язове дно роту, diaphragma oris, яке замикає знизу ротову порожнину.

2. Двочеревцевий м’яз, musculus digastricus, складається з двох черевець, з’єднаних проміжним округлим сухожилком. Переднє черевце, venter anterior, бере початок у двочеревцевій ямці нижньої щелепи і направляється назад до під’язикової кістки. Заднє черевце, venter posterior, починається у соскоподібній вирізці скроневої кістки і закінчується в сухожилку переднього черевця, посередництвом якого він прикріплюється до тіла і великих ріжків під’язикової кістки.

3. Шилопід’язиковий м’яз, musculus stylohyoideus, спускається від шилоподібного відростку скроневої кістки до тіла під’язикової кістки.

4. Підборідковопід’язиковий м’яз, musculus geniohyoideus, він протягується від підбородкової ості нижньої щелепи до тіла під’язикової кістки.

Функція. Всі чотири м’язи підіймають під’язикову кістку. Коли вона фіксована, то три м’язи (щелепнопід’язиковий, підборідковопід’язиковий і двочеревцевий) опускають нижню щелепу, являючись антагоністами жувальних м’язів. Фіксацію під’язикової кістки здійснюють м’язи, розміщені нижче під’язикової кістки. Без цієї фіксації неможливе опускання нижньої щелепи, так як інакше пройде піднімання більш легкої під’язикової кістки. Ці ж три м’язи, в особливості щелепнопід’язикова, під час свого скорочення при ковтанні їжі підіймають язик, притискуючи його до піднебіння, завдяки чому їжа проштовхується у глотку.

М’язи, розміщені вище під’язикової кістки входять до складу апарату, який включає нижню щелепу, під’язикову кістку, гортань, трахею і відіграє велику роль в акті мовлення. В процесі еволюції людини пройшли морфологічні зміни в цих м’язах, пов’язані, з одного боку, зі зменшенням хватальної функції щелеп, яку набули руки, а, з іншого – з появою артикуляційних рухів. Тому при порівнянні черепів неандертальця і сучасної людини, можна бачити наступні зміни місць прикріплення відповідних м’язів:

А) місце прикріплення заднього черевця двочеревцевого м’язу, пласке у неандертальця, стає глибоким у сучасної людини;

Б) місце прикріплення переднього черевця двочеревцевого м’язу – двочеревцева ямка – переміщується у сучасної людини медіальніше;

В) місце прикріплення щелепнопід’язикового м’язу – щелепнопід’язикова лінія стає більш вираженою і опускається нижче, внаслідок чого діафрагма роту у сучасної людини стоїть нижче.

Г) місце прикріплення підбородковопід’язикового м’язу – підбородкова ость – у неандертальців майже відсутня і виникає тільки у сучасної людини, у якої з’являється і підбородковий виступ. Всі ці зміни на кістках обумовлені розвитком зазначених м’язів, які приймають участь людській мові.

М’язи, які лежать нижче пі язикової кістки, – похідні переднього поздовжнього м’язу тулубу – відносяться до вентральних прямих м’язів шиї і розміщуються з боків середньої лінії відразу під шкірою спереду від гортані і трахеї. Вони протягуються від під’язикової кістки до груднини, за виключенням лопаткопід’язикового м’язу, який іде до лопатки і за своїм походження являє собою м’яз, який перемістився з тулубу на пояс верхньої кінцівки (трункофугальний).

1. Груднинопід’язиковий м’яз, musculus sternohyoideus, починається від задньої поверхні рукоятки груднини, грудниноключичного зчленування і груднинного кінця ключиці, іде наверх і прикріплюється до нижнього краю під’язикової кістки.

Функція. Тягне вниз під’язикову кістку.

2. Груднинощитоподібний м’яз, musculus sternothyroideus, лежить під попереднім м’язом. Бере початок від задньої поверхні рукоятки груднини і хряща І ребра і прикріплюється на задній поверхні щитоподібного хряща.

Функція. Опускає вниз гортань.

3. Щитопід’язиковий м’яз, musculus thyrohyoideus, являє собою як би продовження попереднього м’язу, тягнеться від щитоподібного хряща до тіла і великого рогу під’язикової кістки.

Функція. При фіксованій під’язиковій кістці тягне вверх гортань.

4. Лопаткопід’язиковий м’яз, musculus omohyoideus, складається із двох черевець. Нижнє черевце, почавшись медіальніше від вирізки лопатки проходить під груднино – ключично – соскоподібний м’яз, де посередництвом проміжного сухожилку продовжується у верхнє черевце, яке іде до тіла під’язикової кістки.

Функція. Зазначений м’яз залягає в товщі шийної фасції, які він і натягує при своєму скороченні, сприяючи розширенню крупних венозних стовбурів. Крім того, м’яз відтягує під’язикову кістку вниз.

Глибокі м’язи

Бічні, які прикріплюються до ребер – драбинчасті представляють видозмінені міжреберні м’язи, цим пояснюється їх прикріпленні на ребрах.

1. Передній драбинчастий м’яз, musculus scalenus anterior, починається від передніх горбиків поперечних відростків ІІІ – УІ шийних хребців і прикріплюється до горбика переднього драбинчастого м’язу І ребра спереду від борозни підключичної артерії.

2. Середній драбинчастий м’яз, musculus scalenus medius, бере початок від передніх горбиків всі шийних хребців і прикріплюється до зовнішньої поверхні ІІ ребра.

3. Задній драбинчастий м’яз, musculus scalenus posterior, починається від задніх горбиків трьох нижніх шийних хребців і прикріплюється до зовнішньої поверхні ІІ ребра.

Функція. Драбинчасті м’язи підіймають верхні ребра, сприяючи вдиху. При фіксованих ребрах, скорочуючись на обидвох сторонах, вони згинають шийну частину хребтового стовпу наперед. а при односторонньому скороченні згинають і повертають голову в свою сторону.

Передхребтові м’язи. 1. Довгий м’яз шиї, musculus longus colli, має вигляд трикутника, який лежить на передній поверхні хребтового стовпу з тої і іншої сторони на протязі всіх шийних і трьох грудних хребців.

2. Довгий м’яз голови, musculus longus capitis, закриває собою верхню частину попереднього м’язу. Бере початок від поперечних відростків ІІІ – УІ шийних хребців і прикріплюється до основної частини потиличної кістки.

3 і 4. Передній та бічний прямі м’язи голови, musculi recti capitis anterior et lateralis, протягуються від бічної маси (передній) та поперечного відростку (бічний) атланта до потиличної кістки.

Функція. Скорочення переднього прямого м’язу голови і довгого м’язу голови нахиляють голову наперед. Довгий м’яз шиї, скорочуючись з обох боків, згинає шийну частину хребтового стовпу, при скороченні на одній стороні проводить нахил хребта в свою сторону; косі пучки приймають участь в нахилі голови в бік; йому допомагає бічний прямий м’яз голови.

М’язи голови

Якщо не враховувати довільних м’язів, які відносяться до органів чуття (зору і слуху) і до верхньої частини травного апарату, які будуть розглянуті у відповідних розділах, то всі м’язи голови можна поділити на:

1. Жувальні м’язи, похідні першої (мандібулярної) зябрової дуги.

2. Мімічні м’язи, або м’язи обличчя, похідні другої (гіоідної) зябрової дуги.

3. М’язи склепіння черепу.

Жувальні м’язи

Чотири жувальних м’язи на кожній стороні пов’язані між собою генетично – вони походять із одної зябрової дуги (мандібулярної), морфологічно (всі вони прикріплюються до нижньої щелепи, яку рухають при своєму скороченні) і функціонально (вони здійснюють жувальні рухи нижньої щелепи, що і визначає їх прикріплення).

1. Жувальний м’яз, musculus masseter, починається від нижнього краю виличної кістки і виличної дуги і прикріплюється до жувальної горбистості нижньої щелепи.

2. Висковий м’яз, musculus temporalis, своїм широким початком займає весь простір скроневої ямки черепу, доходячи вверху до скроневої лінії. М’язові пучки сходяться віялоподібно і утворюють міцний сухожилок, який підходить під виличну дугу і прикріпляється до вінцевого відростку нижньої щелепи.

3. Латеральний крилоподібний м’яз, musculus pterygoideus lateralis, починається від нижньої поверхні великого крила клиноподібної кістки і від крилоподібного відростку і прикріпляється до шийки виросткового відростка нижньої щелепи, а також до капсули і до суглобового диску скронево – нижньощелепного суглобу.

4. Медіальний крилоподібний м’яз, musculus pterigoideus medialis, бере початок у крилоподібній ямці крилоподібного відростку і прикріплюється на медіальні1й поверхні кута нижньої щелепи симетрично жувальному м’язу до однойменної горбистості.

Функція. Жувальний, скроневий і медіальний крилоподібний м’язи при відкритому роті притягують нижню щелепу до верхньої, інакше кажучи, закривають рот. При одночасному скороченні бічних крилоподібних м’язів нижня щелепа рухається наперед. Зворотній рух проводять самі задні волокна скроневого м’язу, які ідуть майже горизонтально ззаду наперед. Якщо бічний крилоподібний м’яз скорочується тільки на одному боці, то нижня щелепа зміщується в бік, протилежний м’язу, який скорочується. Скроневий м’яз має відношення до членоподільної мови, даючи в її процесі визначену установу нижній щелепі.

Читайте також:

1. Антропогенний вплив на поверхневі та підземні води
2. Водні ресурси світу. Світовий океан, поверхневі та підземні води - реферат українською
3. Мімічні м’язи
4. М’язи гомілки
5. М’язи живота
6. М’язи кисті
7. М’язи нижньої кінцівки
8. М’язи плеча
9. М’язи поясу верхньої кінцівки
10. М’язи спини
11. М’язи спини
12. М’язи стегна

Переглядів: 1667