М’язи живота

М’язи живота займають проміжок між нижнім отвором грудної клітки і верхнім краєм тазу. Вони оточують черевну порожнину, утворюючи її стінки.

Розрізняють бічні, передні та задні м’язи. М’язи живота відносяться виключно до автохтонних вентральних м’язів цієї ділянки.

Бічні м’язи являють собою три широких м’язових пласти, які лежать один на іншому, сухожилкове розтягнення яких утворю піхву прямого м’язу живота по так званій білій лінії, linea alba.

1. Зовнішній косий м’яз живота, musculus obliquus externus abdominis, – самий поверхневий із всіх трьох широких м’язів живота. Він починається на бічній поверхні грудної клітки від восьми нижніх ребер вісьмома зубцями, причому волокна ідуть зверху вниз і медіально. Така широка площа початку м’язу і разом з тим більш низьке у порівнянні з чотириногими її розміщення обумовленні посиленням м’язів верхньої кінцівки, які у антропоморфних мавп слугують засобом для переміщення тіла з дерева на дерево (брахіація), а у людини – органом праці. Необхідність великої опори для м’язів верхньої кінцівки викликає розширення і подовження грудної клітки і відтискання вниз трьох черевних м’язів – косих і прямої, які прикріплюються до неї. Волокна зовнішнього косого м’язу як би являють продовження зовнішніх міжреберних м’язів і ідуть у такому ж напряму косо зверху униз і ззаду наперед. Це пояснюється тим, що в процесі філогенезу в міру зникнення ребер міжреберні м’язи зростались між собою і утворювали суцільні м’язові пласти. Задні пучки прикріплюються до клубового гребеня. Решта волокон м’язу переходить, який проходить спереду прямого м’язу і по середній лінії живота з’єднується з апоневрозом другої сторони.

Нижній вільний край апоневрозу зовнішнього косого м’язу живота перекидається між передньою верхньою остю клубової кістки і лобковим горбиком, підвертаючись всередину у вигляді жолобу. Цей край, який штучно виділяється від решти сухожилкового розтягнення, носить назву пахової зв’язки, ligamentum inguinale. У приматів пахова зв’язка підтримує нижню стінку живота і паховий канал, а також має значення при ерекції. У людини вона виділяється лише як нижня стінка пахового каналу.

У місця прикріплення пахової зв’язки її фіброзна волокна завертаються вниз, до гребеня лобкової кістки, утворюючи лакунарну зв’язку, ligamentum lacunare. Над медіальним відділом пахової зв’язки знаходиться трикутна щілина – поверхневе пахове кільце, annulus inguinalis superficialis. Позаду заднього краю м’ясистої частини зовнішнього косого м’язу живота, між ним і початком найширшого м’язу спини, утворюється невеликий трикутний проміжок – поперековий трикутник, trigonum lumbale, відмежований знизу клубовим гребенем. Дно цього трикутника складається із внутрішнього косого м’язу живота. Зовнішня поверхня зовнішнього косого м’язу живота покрита тонким фаціальним листком, який прожується на апоневроз м’язу, щільно з ним зростаючись.

2. Внутрішній косий м’яз живота, musculus oblquus inernus abdominis, лежить під попереднім м’язом. Він бере початок позаду грудопоперекової фасції, від клубового гребеня і від латеральних двох третин пахової зв’язки. Напрямок волокон м’язу висхідний, віялоподібний. Задні пучки м’язу, ідучи наверх, прикріплюються до нижнього краю XII, XI і X ребер. Продовженням його між ребрами є внутрішній міжреберний м’яз. Передні пучки внутрішнього косого м’язу живота переходять в широкий апоневроз, який по бічному краю прямого м’язу живота розщеплюється на два листки, які приймають участь в утворенні піхви прямого м’язу живота. Медіально по білій лінії апоневроз з’єднується з таким же апоневрозом протилежного боку. М’яз по своїй внутрішній і зовнішній поверхні покритий фаціальними платівками

3. Поперечний м’яз живота, musculus transverses abdominis, – самий глибокий і тонкий із усіх широких черевних м’язів. Він починається від внутрішньої поверхні шести нижніх ребер. Вище діафрагми його продовження складає поперечний м’яз грудної клітки. Дальше вниз і дозаду м’яз бере початок від глибокого листка грудопоперекової фасції. Дальше, у самому низу він починається від клубового гребеня і латеральних двох третин пахової зв’язки. Від цих місць свого початку волокна м’язу ідуть поперечно наперед і медіально і переходять у широкий апоневроз, який направляється до білої лінії у верхньому своєму відділі позаду, а в нижньому спереду прямого м’язу живота, і з’єднується з апоневрозом протилежного боку. У багатьох ссавців цей м’яз розвинений сильніше і може втягувати яєчко в порожнину тіла із калитки. У людини від внутрішнього косого і поперечного м’язів до яєчка відходить лише невеликий м’язовий пучок – рудиментарний м’яз, підіймаючий яєчко, musculus cremaster. На внутрішній своїй поверхні, зверненій у черевну порожнину, поперечний м’яз живота покритий поперечною фасцією, яка є частиною підочеревинної фасції. Остання вистеляє всю внутрішню поверхню черевних стінок і місцями носить окремі назви.

Передні м’язи. 1. Прямий м’яз живота, musculus rectus abdominis, лежить на обох сторонах вбік від серединної лінії і складається із поздовжніх м’язових пучків, які ідуть у вертикальному напрямку. Він починається від передньої поверхні V, VI і VII реберних хрящів і від мечоподібного відростка груднини, потім, поступово звужуючись, направляється вниз і прикріплюється міцним сухожилком до лобкової кістки на протязі між симфізом і горбиком лобкової кістки. Низький початок прямого м’язу у порівнянні з тваринами обумовлений розширенням у антропоморфних мавп і у людини грудної клітки, яка стала опорою для м’язів верхньої кінцівки, які розвинулись у зв’язку з брахіацією (у мавп) і працею (у людини). На своєму протязі м’яз переривається сухожилковими перемичками, які ідуть поперечно (3 – 4). Перемички зростаються з передньою стінкою піхви, в якому розміщений м’яз. Сухожилкові перемички являють собою сліди минулого сегментарного розвитку вентральних м’язів. Вони мають і функціональне значення: поділяючи м’яз на окремі сегменти, вони дають можливість скорочуватись кожному сегменту самостійно.

2. Пірамідальний м’яз, musculus pyramidalis, невеликий м’язовий трикутник, який залягає під передньою стінкою піхви прямого м’язу живота над лобковим сімфізом. Вона являє собою рудимент м’язу, який у однопрохідних і сумчастих оточує сумку для носіння дитинчат.

Піхва прямого м’язу живота. Кожен із прямих м’язів живота заключений у піхву, vagina musculi recti abdominis, утвореної сухожилковими розтяжками трьох широких черевних м’язів. Піхва ця, у верхній своїй частині, вище пупка, побудована таким чином, що апоневроз зовнішнього косого м’язу живота проходить спереду прямого м’язу, а апоневроз широкого м’язу – ззаду, апоневротична розтяжка внутрішнього косого м’язу розщеплюється на два листки, які охоплюють прямий м’яз спереду і ззаду, зростаючись з апоневрозами зовнішнього і поперечного м’язів і разом з ними утворюючи передню і задню стінки піхви. В нижній частині, на 4 – 5 см нижче пупка, будова піхви інша: тут апоневрози всіх трьох м’язів живота проходять спереду прямого м’язу живота, в складі передньої стінки піхви, тоді як задні стінка піхви відсутня, замінюючись тут поперечною фасцією, яка вистеляє черевну стінку зсередини. Задня апоневротична стінка піхви закінчується над цим місцем ввігнутим вниз краєм, який називається дугоподібною лінією, linea arcuata. Відсутність задньої стінки піхви в нижній її частині знаходиться у зв’язку з наповненням сечового міхура, який, підіймаючись над краєм лобкового сімфізу, зміщується до цього місця. Потовщення передньої стінки в нижній частині пов’язано з вертикальним положення тіла, при якому нижня частина черевної стінки витримує найбільший тиск.

Біла лінія живота. Апоневрози широких м’язів живота сходячись і з’єднуючись один з іншим по середній лінії, утворюють між прямими м’язами сухожилкову смугу, так звану білу лінію, linea alba, яка тягнеться від мечоподібного відростка груднини до лобкового сімфізу. У верхній частині біла лінія досить широка (2 – 2,5 см на рівні пупка). Внизу на деякій відстані від пупка вона швидко звужується, але зате потовщується у передньозадньому напрямку. Майже на середині білої лінії знаходиться пупкове кільце, annulus umbilicalis, яке заповнене рубцьовою тканиною, яка з’єднується із шкірою пупка. Світлий колір обумовлений перехрестям сухожилкових волокон у фронтальній площині ( при переході з одного боку на інший) і в сагітальній (при переході з поверхні в глибину), а також бідністю кровоносних судин. Цією обставиною користуються хірурги, коли необхідно при операції (наприклад, при кесаревому розтині) широко відкрити черевну порожнину.

Функція м’язів живота. М’язи живота звужують черевну порожнину і утворюють тиск на заключені в ній внутрішні органи, утворюючи так званий черевний прес – prelum abdominale, дія якого проявляється при вигнанні зовні вмістимого цих органів при дефекації, сечовипусканні і пологах, а також при кашлі і блюванні, У цій дії приймає участь і діафрагма, яка, скорочуючись при посиленому диханні, проводить своїм сплощенням тиск зверху вниз на черевні нутрощі, а діафрагма тазу створює їм опору. Крім того, завдяки тонусу м’язів черевного пресу нутрощі підтримуються у своєму положенні; в цьому випадку м’язово – апоневротична стінка живота відіграє роль підтримуючого черевного поясу. М’язи живота згинають хребтовий стовп і тулуб, являючись антагоністами розгинаючих їх м’язів. Це проводять прямі м’язи, наближуючи грудну клітку і таз, а також косі при двохсторонньому скороченні. При однобічному скороченні м’язи живота разом з м’язом – випрямлячем хребта нахиляють тулуб у сторону. Косі м’язи живота приймають участь в обертанні хребтового стовпу з грудною кліткою, причому на боці, куди проходить поворот, скорочується внутрішній косий м’яз живота, а на протилежній – скорочення зовнішнього косого м’язу. Нарешті, м’язи приймають участь у диханні: прикріплюючись на ребрах, вони відтягують останні вниз, сприяючи видиху.

Задні м’язи. Квадратний м’яз попереку, musculus quadratus lunborum, чотирикутна м’язова платівка, яка лежить спереду м’яза – випрямляча хребта і відділена від останнього глибоким листком грудопоперекової фасції. Почавшись від клубового гребеня і клубовопоперекової зв’язки. Він іде до ХІІ ребра і до поперечних відростків І – ІУ поперекових хребців.

Функція. Квадратний м’яз попереку при односторонньому скороченні разом з другими черевними м’язами і м’язом – випрямлячем хребта нахиляє в бік хребтовий стовп з грудною кліткою. При тонічному скороченні одночасно з тими ж м’язами вони утримують хребет у вертикальному положенні. Відтягуючи ХІІ ребро вниз, може діяти і як м’яз видиху.

Паховий канал, canalis inguinalis, являє собою щілину, через яку у чоловіків проходить сім’яний канатик, funiculus spermaticus, і кругла зв’язка матки, ligamentum teres uteri у жінок. Він поміщається у нижній частині черевної стінки на тій і іншій стороні живота, зразу над паховою зв’язкою, і іде зверху вниз, з зовні всередину, ззаду наперед. Довжина його близько 4,5 см.

Щілина пахового каналу закрита спереду апоневрозом зовнішнього косого м’язу живота, який переходить внизу в пахову зв’язку, а ззаду вона прикрита поперечною фасцією. Таким чином, у паховому каналі можна розрізняти чотири стінки. Передня стінка утворюється апоневрозом зовнішнього косого м’язу живота, задня – поперечною фасцією; верхня стінка представлена нижнім краєм внутрішнього косого і поперечного м’язів, а нижня – паховою зв’язкою. В передній і задній стінках пахового каналу є отвори, які називаються поверхневим і глибоким паховими кільцями.

Поверхневе пахове кільце, annulus inguinalis superfitialis ( в передній стінці) утворено розходження волокон апоневрозу зовнішнього косого м’язу живота на дві ніжки, із яких одна, латеральна ніжка, crus laterale, прикріплюється до лобкового горбика, а друга, crus mediale – до лобкового сімфізу. Крім цих двох ніжок, є іще третя (задня) ніжка поверхневого кільця, яка називається зворотною зв’язкою, ligamentum reflexum. Вона лежить уже в самому паховому каналі позаду сім’яного канатика. Ця ніжка утворюється нижніми волокнами апоневрозу зовнішнього косого м’яза протилежної сторони, які, пересікаючи середню лінію, проходять позаду медіальної ніжки і зливаються з волокнами пахової зв’язки. Обмежене медіальною та латеральною ніжками поверхневе пахове кільце має форму косої трикутної щілини. Гострий бічний кут заокруглюється дугоподібними сухожилковими міжніжковими волокнами, fibrae intercruralis, які походять із фасції, яка покриває зовнішній косий м’яз живота. Ця ж фасція у вигляді тонкої плівки спускається з країв поверхневого пахового кільця на сім’яний канатик, супроводжуючи останній в калитку під назвою фасція м’язу – підіймача яєчка.

Глибоке пахове кільце, annulus inguinalis profundus, знаходиться в ділянці задньої стінки пахового каналу, утворене поперечною фасцією, яка від країв кільця продовжується на сім’яний канатик, утворюючи оболонку, яка оточує його разом з яєчком – внутрішня сім’яна фасція, fascia spermatica interna.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Діафрагма	\|	Поверхневі м’язи – похідні зябрових дуг

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.