Медичні чинники

Основний фактор зростання смертності - це серцево-судинні та судинно-мозкові захворювання. Серцево-судинні захворювання вже протягом багатьох років посідають чільне місце в структурі захворюваності, смертності та інвалідизації населення України, а їх кількість продовжує збільшуватися. За 2007 р. у структурі загальної смертності 61,6% припадає на смертність від хвороб системи кровообігу. Отже, основною причиною різкого зменшення тривалості життя є смертність саме від серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань, таких, як ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, інфаркт міокарда й інсульт.

Порівняння вітчизняних показників із середньостатистичними даними Європи дозволяє зробити висновок про стійкі, протилежно спрямовані тенденції у поширеності вказаної захворюваності, смертності та впливу на тривалість життя в Україні та багатьох країнах Європи. Тоді, коли захворюваність і смертність внаслідок патології серцево-судинної системи в країнах ЄС знижуються і на цьому тлі збільшується тривалість життя, в Україні все відбувається навпаки. Якщо раніше інвалідність унаслідок судинно-мозкових захворювань посідала 1-ше місце в структурі первинної інвалідності дорослого населення переважно за рахунок осіб пенсійного віку, то за останні п’ять років помітна чітка тенденція до підвищення частоти інвалідності серед осіб працездатного віку. Порівнюючи дані щодо смертності в Західній Європі та в Україні, можна помітити, що у нас вона виявилася в 10-12 разів вищою в осіб віком 35-54 років. Також спостерігається негативна тенденція до підвищення частоти розвитку судинно-мозкових захворювань у чоловіків. На сьогодні смертність чоловіків працездатного віку від захворювань системи кровообігу в 4,5 разу вища від такої у жінок.

В Україні щороку переносять інфаркт міокарда 50 тис. осіб, інсульт - понад 140 тис. Ішемічна хвороба серця та інсульт - основні причини смертності в Україні. Смертність від інсульту серед осіб віком 45-75 років складає 606 на 100 тис. населення, що в 12 разів вище порівняно із Швейцарією, та вдвічі - з Росією. Інсульт - основна причина інвалідності населення. Тільки 20% осіб, які вилікувалися, повертаються до активного життя.

Медики вважають, що основними факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань є паління, ожиріння, надлишкова маса тіла, адинамія, підвищений артеріальний тиск, стреси, високий рівень холестерину в крові, несвоєчасне звернення до лікарів. І саме завдяки профілактичним заходам впливу на основні первинні фактори ризику в більшості країн Європи вдалося знизити захворюваність і смертність від серцево-судинних та судинно-мозкових хвороб на 60–80%. Досвід Франції свідчить про те, що завдяки витратам на профілактичне лікування хворих з артеріальною гіпертензією, що були набагато меншими, ніж витрати на лікування хворих з інсультом, вдалося досягти зниження ризику виникнення інсульту на 40%. Отже, профілактичні заходи є значно дешевшими та дієвішими.

У 2002 р. європейські країни нормативно закріпили план дій “Серце Європи”, в якому загальне завдання для всіх країн Європи, в тому числі й України, сформульовано так: до 2020 р. знизити смертність внаслідок серцево-судинних захворювань в осіб молодших 65 років на 40%.

Між тим, Державну програму запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 роки Кабінетом Міністрів України затверджено лише 31 травня 2006 року. Таку непоспішність можна було б виправдати, якби програма була дійсно державною і охоплювала хоча б переважну більшість причин хвороб системи кровообігу, а не лише медичний аспект цієї проблеми.

Державна ідеологія та нормативно-правове регулювання щодо зміцнення здоров’я населення, на думку автора, має ґрунтуватися на первинній профілактиці хвороб. Держава повинна створити й нормативно закріпити умови для формування здорового способу життя, вдосконалення гігієнічного виховання населення, посилення боротьби зі шкідливими звичками. Нині на профілактичну роботу в нас відведено до 5% часу дільничних терапевтів, тоді як у США - 30-40% часу сімейних лікарів.

Злоякісні новоутворення - одна з найважливіших медико-біологічних і соціально-економічних проблем України. Захворюваність і смертність від раку стабільно зростають, ризик їх збільшується у зв’язку з несприятливою екологічною ситуацією в країні та значним постарінням населення.

Вже сьогодні кумулятивний ризик захворіти на рак становить для чоловіків 28%, а для жінок 18,5%, тобто протягом життя кожен 3-4-й чоловік та кожна 5-та жінка мають імовірність захворіти злоякісною пухлиною. Рак є причиною більше 15% усіх смертей в Україні, поступаючись лише смертності від серцево-судинних захворювань, 35% померлих від раку - особи працездатного віку.

Якщо в 2000 році в Україні зареєстровано 156,5 тис. онкологічних хворих, або 316,6 на 100 тис. населення, то згідно з прогнозними оцінками загальна кількість онкологічних хворих, які реєструватимуться щорічно, до 2010 року досягне 180 тис. осіб, що складатиме 362,0±4,0 на 100 тис. для чоловіків та 327,2±3,5 для жінок, а до 2020 року щорічно реєструватимуться понад 200 тис. онкологічних хворих, тобто рівень захворюваності населення зросте більше ніж на 25%.

Медичний аспект. Неупереджений аналіз стану системи охорони здоров’я свідчить про її кризу. За 2006 р. витрати на охорону здоров’я склали менше 4% внутрішнього валового продукту. За оцінкою ВООЗ, фінансування менше 5% практично не забезпечує надання мінімальної медичної допомоги. Для порівняння: цей показник у США становить 14%, у Швеції – 11%, в Німеччині – 9%, у середньому по Євросоюзу – в межах 10% (при ВВП на душу населення практично в 8 разів більшому ніж в Україні), що забезпечує 75-85% потреб заходів з охорони здоров’я (в Україні – фактично 15-25 %) .

Сучасні види медичної допомоги жителям України, як-то аортовінцеве шунтування, штучний гемодіаліз, не кажучи вже про пересадку органів і систем, практично не доступні. Для ілюстрації: при потребі орієнтовно 50 тисяч операцій на серці щороку з приводу аортовінцевого шунтування робиться декілька сотень. Медична послуга - це товар. Дорогого товару, а саме такими є сучасні види медичної допомоги, переважна більшість українців купити не може. Крім того, за інших рівних обставин, чим нижча вартість товару, тим нижчою є і його якість.

Причиною зростаня смертності, зокрема, серед людей молодого й середнього віку, є такі чинники:

- нещасні випадки, отруєння, травми, самогубства, вбивства (їх кількість зросла на 43%);

- серцево-судинні та судинно-мозкові захворювання - на 22%;

- інфекційні захворювання - на 13%;

- хвороби органів травлення - на 12%;

- хвороби органів дихання - на 5%;

- психічні та нервові захворювання - на 6%.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Екологічні чинники	\|	Чинники отруєння.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.