• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Конфліктогенність культур.

У сфері взаємини культур основний конфліктогенний початок виникає з урахуванням різниці процесів, що відбуваються в західній і східній культурах.

Перша, все більше прагматизуючись, знаходить цивілізаційні форми і, втрачаючи духовну сутність, прагне компенсувати це за рахунок експансії, штучного нав'язування своїх, які втрачають демократичний зміст, цінностей країнам і народам, які мають інше культурне відання. На тлі такого посиленого корисливо-індивідуалістичного начала в західній культурі досить помітна тенденція до традиційного звернення до своїх витоків і коріння в культурах сходу (особливо базуються на ісламі). Насадження західних цінностей іншим народам і державам відбувається далеко не безболісно і нерідко спричиняє збройні конфлікти, оскільки супроводжується несправедливою конкуренцією, яка, за висловом Папи Івана Павла II, «ставить бідні нації в положення все більшої приниженості».

У відстоюванні традиціоналістських начал народи Сходу бачать можливість проявити гідність, зберегти свою цивілізаційну ідентичність, встояти проти культурної експансії Заходу. Така висока ціна зумовлює пріоритет терористичної тактики дій, все частіше надаючи протистоянню терористичний характер, оскільки все більш активно використовується радикальними екстремістськими угрупованнями, які вважають її єдино прийнятним і ефективним в умовах, що склалися, засобом боротьби.

Не заперечуючи безсумнівної користі західного культурного месіанства (але не місіонерства), розповсюдження техніко-економічних досягнень західної цивілізації, її високих духовних цінностей, слід все ж зазначити, що таким чином закладалася конфліктостворююча основа, яка послужила складовою частиною міжнародного соціально-політичного явища, що отримало назву «сучасний тероризм» і представляє одну з найнебезпечніших світових загроз.

Однак неоглобалісти виявилися у власній пастці, будучи вимушеними, на шляху розмивання національних культур і ведучи гру «на зниження» в економічній сфері, відкрито демонструвати антидемократизм і тоталітаризм, продукуючи тим самим конфлікт, закамуфлювати який, скажімо, під міжетнічні або міжрегіональні чвари вже стає неможливим.

Глобалізація невблаганно веде до комерціалізації, а потім до руйнування культури в не західному світі.

Якщо ці міркування правильні, то вірно і інше. Тероризм як міжнародне соціально-політичне явище не можна оціночно рафінувати до форми або способу збройного насильства (тобто терористичним актам як таким). Це двосторонній процес взаємного насилля, що має економічні, історико-культурні та інші аспекти, надзвичайно активізувався в умовах глобалізації.

Залучення гуманітарної сфери в протиборство передбачає високу антитерористичну ефективність міжнародного права. Саме міжнародне право покликане сприяти створенню тих форм консенсусу, які, об'єднуючи потенціал усього розмаїття культур на землі і враховуючи їх особливості, сформували б загальноприйнятні, що базуються на узгодженому понятійному апараті юридичні механізми боротьби з тероризмом. Власне, такі міжнародно-правові конструкції і були б віддзеркаленням суті єдиної загальнолюдської культури.

Читайте також:

1. Велике князівство Литовське: Особливості взаємодії давньоруської та литовської культур.
2. Моделі організаційної культури, їх характеристики. Типологія організаційних культур.
3. Модернізаційні та постмодернізаційні процеси в сучасній українській культур.
4. Об’єкти лісокультурних і лісомеліоративних культур.
5. Поняття масової та елітарної культур. Субкультура і контркультура
6. Поняття правової акультурації та проблема взаємовпливу правових культур.
7. Способи садіння лісових культур.
8. Тема 53. Національне та загальнолюдське в культурі. Багатоманітність і взаємодія культур.
9. У складі лісостепової Скіфії та Сарматії. На перетині культур.
10. Характеристики ділових культур.
11. Хвороби зернобобових культур.

Переглядів: 644