МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
ТЕМА 7. Держава1. Поняття держави. Теорії виникнення держави. 2. Ознаки, атрибути й функції держави. 3. Форми правління й форми територіального устрою. 4. Правова й соціальна держава. 1. Поняття держави. Теорії виникнення держави. В політичній науці держава визначається як основний інститут політичної системи суспільства, що здійснює керування суспільством. Держава – це найважливіший соціально-політичний інститут суспільства, основа його політичної системи, що здійснює політичну владу в процесі регулювання поведінки людей, їхніх груп і об'єднань й проведення своєї внутрішньої і зовнішньої політики. Питання про походження держави протягом багатьох сторіч був предметом довгих дискусій. Висувалися різні гіпотези й теорії. Теократичні концепції пов'язують появу держави з божою волею. Договірна концепція, що розвивалася Т. Гоббсом, Дж. Локком і Ж. Руссо, виводила державу з угоди між правителями й підданими з метою забезпечення порядку й організації громадського життя. Соціально-економічна концепція походження держави зводиться до Платона, який бачив джерела держави в поділі праці, у відокремленні діяльності щодо керівництва суспільством. Залежно від раціональності пристрою й забезпечення прав людини в розвитку держави виділяють два основних глобальних етапи – традиційний і конституційний. 2. Ознаки, атрибути й функції держави. Держави різних історичних епох і народів мало схожі між собою. І все-таки вони мають деякі риси, які в більшій або меншій мірі властиві кожному з них. Загальними для держави є наступні ознаки: 1. Публічна влада. 2. Наявність системи органів і установ. 3. Суверенітет. 4. Монополія на легальне застосування сили. 5. Право на стягнення податків і зборів з населення. 6. Обов'язковість членства в державі. 7. Представництво суспільства як цілого. Основними атрибутами (мінімальними ознаками держави з погляду міжнародного права) є територія, населення й публічна влада. Територія – це фізична, матеріальна основа держави, простір, на який поширюється його юрисдикція. Населення – це сукупність людей, що проживають на території даної держави і підкоряються її владі. Нарешті, публічна влада – це органи, що виконують функцію керування. У більшості сучасних держав виділяють два види державних функцій відповідно до місця їхнього здійснення – внутрішні й зовнішні. До внутрішнього відносяться функції: 1) захисту існуючого політичного ладу, економічної й соціальної системи, прав людини; 2) господарсько-організаторська, регулювання економіки; 3) культурно-виховна й ін. Зовнішні функції: 1) захист суспільства від зовнішніх ворогів; 2) розвиток цивілізованих відносин з іншими країнами, захист інтересів країни на міжнародній арені; участь у міжнародному подолу праці. 3. Форми правління й форми територіального устрою. Під формою правління розуміється організація верховної державної влади, система взаємин її органів один з одним і населенням. Монархія (з грец. monarchia – єдиновладдя) – форма правління, при якій верховна влада повністю або частково належить одноособовому голові держави – монарху (королю, царю, султану й т.д.). Найпоширеніша в сучасному світі форма правління – республіка.Республіка (з лат. res – справа, publikus – суспільний, всенародний) – форма держави й правління, при якій джерелом влади вважається народна більшість, а основні органи державної влади обираються громадянами. Залежно від обсягу й структури владних повноважень парламенту й президента розрізняють дві основні форми республіки: парламентську й президентську У президентській республіці всенародно обраний президент є й головою держави й головою виконавчої влади. У парламентській республіці президент обирається парламентом (або особою колегією, складеною на основі парламенту) і часто є номінальним головою держави, фактично виконуючи лише представницькі, церемоніальні функції). Напівпрезидентська (президентсько-парламентська) республіка сполучає в собі ознаки президентської й парламентської республік. Форма державного устрою відбиває територіальну структуру держави, співвідношення між державою і її складовими територіальними одиницями. За формою територіального устрою держави діляться на унітарні, федеративні й конфедеративні. Унітарна (єдина) держава – це єдина, політично-однорідна організація, що складається з адміністративно-територіальних одиниць, що не володіють власною державністю. Федерація – стійкий союз державних утворень (земель, штатів, республік, країв), самостійних у межах розподілених між ними й центром компетенцій, що мають власні законодавчі, виконавчі й судові органи і, як правило, конституцію, подвійне громадянство й ін. Конфедерація – це нестійка форма організації суверенних держав. Мета даного об'єднання – проведення єдиної політики, вирішення спільних завдань у галузі економіки, оборони, транспорту, зв'язку й т.п. Форму держави можна також охарактеризувати залежно від набору методів і засобів державного володарювання, тобто політичного (державного) режиму. Щодо цього розрізняють два полярних режими – демократичний і недемократичний. Недемократичний режим – фашистський, тоталітарний, авторитарний і т.п. – персоніфікує здійснення державної влади всупереч демократичним механізмам, нормам й інститутам. Права й волі людини й громадянина тут практично незахищені, у суспільстві панує беззаконня. Демократичний режим припускає визнання за громадянами широких прав і свобод, виборність і змінюваність органів державної влади, їхня підзвітність виборцям, гласність. 4. Правова й соціальна держава. Правова держава – реальне втілення ідей і принципів конституціоналізму. Розшифровуючи це положення, назвемо наступні основні принципи правової держави:верховенство і все загальність закону у суспільстві; правовий характер самих законів; пріоритет прав і свобод людини; взаємовідповідальність держави у суспільстві; легітимність влади в суспільстві; розділення влади. Соціальна держава– це держава, що прагне забезпечити гідні умови існування кожному громадянинові, соціальної захищеності, співучасті в керуванні виробництвом, а в ідеалі приблизно однакових життєвих шансів, можливостей для самореалізації особистості в суспільстві. Читайте також:
|
||||||||
|