ТЕМА 6. Політична система суспільства

1. Системний підхід до вивчення політики

2. Структура й функції політичної системи

3. Типи політичних систем

1. Системний підхід до вивчення політики. Поняття «система» у вивчення суспільства ввів американський соціолог Т. Парсонс (1902–1979). Він уявляв суспільство як взаємодію чотирьох підсистем, які перебувають у відносинах взаємозалежності й взаємного обміну: економічної, політичної, соціальної й духовної.

Засновником системного підходу в політичній науці прийнято вважати американського політолога Д. Істона (рід. 1917), за визначенням якого політика є «вольовим розподілом цінностей». Він ввів поняття «політична система» і розглядав її як механізм формування й функціонування влади в суспільстві із приводу розподілу ресурсів і цінностей.

Постійно підтримуючи зв'язки із зовнішнім середовищем, компонентами якого можуть виступати природа, економіка, культура, соціальна структура, політична система за допомогою регулюючих механізмів виробляє відповідні реакції на вступників імпульси, пристосовується до зовнішніх умов функціонування.

Системний підхід Д. Істона заснований на понятті «системи, зануреної в середовище». Взаємодія політичної системи із зовнішнім середовищем здійснюється за принципом «входу» і «виходу». Д. Істон розрізняє два типи «входу»: вимогай підтримка.

Вимогуможна визначити як звернена до органів влади думка із приводу бажаного або небажаного розподілу цінностей і ресурсів у суспільстві.Підтримкає формою вираження політичної лояльності, тобто відданого, доброзичливого ставлення до режиму, і означає посилення політичної системи.

Структурно-функціональний підхід Г. Алмонда характеризує політичну систему, з одного боку, як здатність здійснювати в суспільстві перетворення при підтримці стабільності; з іншого боку – як сукупність взаємозалежних елементів (держава, партії, еліти), що виконують життєво важливі функції для всієї системи.

Сучасні інтерпретації політичних систем відрізняються розмаїттям концепцій. Існує до двох десятків визначення даного поняття, в основі яких різні критерії. У цілому, можна стверджувати, що політична система суспільства– це впорядкована на основі права й інших спеціальних норм сукупність інститутів (державних органів політичних партій, рухів, громадських організацій і т.п.), у рамках яких проходить політичне життя суспільства й здійснюється політична влада.

Поняття політичної системи виражає єдність двох сторін політики: організації й діяльності, дії й структури.

2. Структура й функції політичної системи.Політична система будь-якого суспільства характеризується наявністю певних механізмів, що характеризують його стійкість і життєздатність. Сама політична система складається з підсистем, які взаємозалежні один з одним і забезпечують функціонування політичної влади. За функціональною ознакою можна виділити певні підсистеми.

Інституціональна підсистема містить у собі державу, політичні партії, соціально-економічні й громадські організації й відносини між ними, які у сукупності утворюють політичну організацію суспільства.

Вся сукупність норм, що регулюють політичні відносини, створює нормативну підсистему.

Функціональна підсистема – це методи політичної діяльності, способи здійснення влади.

Комунікативна підсистема містить у собі всі форми політичної взаємодії як усередині системи, так і з політичними системами інших держав.

До числа елементів політичної системи суспільства відносяться також політична свідомістьі політична культура.

Кожний інститут політичної системи виконує свої специфічні функції й відображає (захищає) інтереси певних політичних сил, соціальних прошарків, груп або суспільства в цілому. Ці інтереси, як правило, у чомусь суперечать один одному або не збігаються принципово.

Основною функцією політичної системи є керування всіма суспільними відносинами, всіма системами конкретного суспільства.

3. Типи політичних систем.Вітчизняні й закордонні політологи як критерії типологізації сучасних політичних систем найчастіше приймають наступні: характер суспільного ладу, політичний режим, форму держави, що панує в суспільстві ідеологію й ін.

В основу класифікації політичних систем може бути покладений класовий принцип(інтереси якого класу виражає політична система). За цим принципом будує типологію марксизм і відповідно виділяє рабовласницькі, феодальні, буржуазну й соціалістичну системи.

Алмонд виділяє 4 типи політичних систем – англо-американську, європейсько-континентальну, доіндустріальну й частково індустріальну, тоталітарну.

Для англо-американської політичної системи (США, Великобританія) характерний високий ступінь поділу ролей і функцій між учасниками політичного процесу – державою, партіями й т.д.

Європейсько-континентальна система (країни Західної Європи) відрізняється розколом політичної культури, наявністю усередині національних культур протилежних орієнтацій, ідеалів, цінностей, властивому якомусь класу, етносу, групі, партії.

Доіндустріальні й частково індустріальні політичні системимають змішану політичну культуру. Вона складається з місцевих політичних субкультур, в основі яких лежать цінності клану, роду, громади, племені.

У тоталітарних політичних системахвлада сконцентрована в руках монопольно правлячої партії або групи осіб, які контролюють всі сторони життєдіяльності суспільства й індивіда.

Досить розповсюдженою є класифікація політичних систем заполітичним режимом,тобто за характером й способом взаємодії влади, особистості й суспільства. За цим критерієм виділяються тоталітарні, авторитарні й демократичні політичні системи.

За ступенем відкритості до зовнішнього середовища й здатності до сприйняття інновацій ззовні політичні системи підрозділяються на закриті й відкриті.

Залежно від типу пануючої в суспільстві ідеології виділяють комуністичні, фашистські, ліберальні, ісламській інші політичні системи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕМА 5. Теорія влади	\|	ТЕМА 7. Держава

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.