• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТЕМА 12. Політична свідомість і політичні ідеології

1. Сутність, структура й функції політичної свідомості.

2. Політична психологія.

3. Політична ідеологія: поняття й сутність.

4. Сучасні політичні ідеології.

1. Сутність, структура й функції політичної свідомості. Політична свідомість – форма суспільної свідомості, що відбиває політичне буття – все політичне життя суспільства, систему політичних відносин, політику, політичну діяльність.

У політичній свідомості можна виділити три аспекти: соціально-психологічний, теоретико-ідеологічний, діяльно-практичний. Головними елементами політичної свідомості є політична психологія й політична ідеологія, які можна розглядати як три рівні – теоретичний, емпіричний і повсякденний.

Теоретичний рівень політичної свідомості відрізняє орієнтація на розкриття законів, що керують політичним життям суспільства. Емпіричний рівень політичної свідомості базується на безпосередній практиці, участі в політичному процесі різних соціальних спільнот і відбиває політичну дійсність у формі відносин, ілюзій, переживань, подань.Повсякденний рівень тісно пов'язаний з емпіричним рівнем, але має й ряд відмінностей. Так, емпіричний рівень характеризує практичний досвід суб'єкта.

Формами політичної свідомості виступають індивідуальна, групова й масова. Індивідуальна політична свідомість формується в процесі політичної соціалізації й виражає здатність особистості оцінювати політику й діяти в ній. Носіями групової свідомості виступають політичні партії й інші політичні об'єднання громадян. Масова політична свідомість визначає тип і рівень політичної культури суспільства й обумовлює найбільш типові, масові варіанти політичної поведінки.

Як атрибут політичного життя свідомість виконує ряд специфічних функцій: регулятивна, пізнавально-інформаційна, оцінна, мобілізуюча.

2. Політична психологія. Політична психологія – це область політичної свідомості й політичної поведінки людей, що виражає переважно оцінне й, як правило, емоційно-пофарбоване відношення до подій і фактів політичного життя, до політичної системи й насамперед державної влади. За змістом в політичній психології можна виділити стійку частину (здоровий глузд, менталітет, психічний склад етносу, традиції й т.д.) і більш рухливу, нестійку (настрою, переживання, емоції, почуття, очікування).

Серед стійких психологічних феноменів велике значення має політична ментальність – сукупність стабільних політичних цінностей, способів реагування суб'єктів політики на різноманітні соціальні зміни й політичні події. Найважливіше значення серед нестійких, швидко-минаючих проявів політичної психології мають настрої – загальні, яскраво виражені риси психології, що охоплюють на певний період часу великі маси людей і визначає їхнє відношення до тієї або іншої політичної події або проблеми.

3. Політична ідеологія: поняття й сутність. Політична ідеологія – система ідей, поглядів, уявлень, що містить теоретичне (концептуальне) осмислення політичного буття з погляду інтересів, потреб, цілей і ідеалів певних соціальних груп і шарів, національних утворень.

Політична ідеологія виконує наступні функції:

- Функцію вираження й захисту інтересів певної соціальної групи;

- Орієнтаційну, тобто задає систему змістів і орієнтацій людської діяльності;

- Мобілізаційну, тобто виступає як безпосередні мотиви політичної діяльності й мобілізує суспільство, соціальні групи на їхню реалізацію;

- Інтегративну, тобто поєднує людей на базі загальних оцінок, ціннісних орієнтацій, політичних уявлень;

- Легітимації влади, тобто забезпечує раціональне обґрунтування (виправдання) діяльності правлячої еліти.

Читайте також:

1. Англійці Вільям Стенлі Джевонс (1835–1882) та Альфред Маршалл (1842–1924), замість терміна ”політична економія”, вводять нейтральний термін “economics“.
2. Визначте соціально-економічні та політичні фактори утворення Київської Русі.
3. Виникнення людської свідомості. Мова і свідомість.
4. Воєнно-політичні аспекти.
5. Воєнно-політичні події 1649 – 1653 рр. Утворення Української гетьманської держави.
6. Вплив засобів масової комунікації на формування громадської думки, політичну свідомість та культуру . Функції масової комунікації.
7. Впровадження християнської ідеології та її вплив на розвиток філософської думки.
8. Геополітична структура сучасного світу.
9. Геополітичні зміни у світі після першої світової війни. Паризька мирна конференція. Версальська система мирних договорів
10. Геополітичні концепції Збігнева Бжезінського.
11. Голодомор в Україні (1932-1933), його соціально-політичні наслідки
12. Громадські рухи й організації. Політичні партії і влада

Переглядів: 419