Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ТЕМА 12. Політична свідомість і політичні ідеології

 

1. Сутність, структура й функції політичної свідомості.

2. Політична психологія.

3. Політична ідеологія: поняття й сутність.

4. Сучасні політичні ідеології.

1. Сутність, структура й функції політичної свідомості. Політична свідомість – форма суспільної свідомості, що відбиває політичне буття – все політичне життя суспільства, систему політичних відносин, політику, політичну діяльність.

У політичній свідомості можна виділити три аспекти: соціально-психологічний, теоретико-ідеологічний, діяльно-практичний. Головними елементами політичної свідомості є політична психологія й політична ідеологія, які можна розглядати як три рівні – теоретичний, емпіричний і повсякденний.

Теоретичний рівень політичної свідомості відрізняє орієнтація на розкриття законів, що керують політичним життям суспільства. Емпіричний рівень політичної свідомості базується на безпосередній практиці, участі в політичному процесі різних соціальних спільнот і відбиває політичну дійсність у формі відносин, ілюзій, переживань, подань.Повсякденний рівень тісно пов'язаний з емпіричним рівнем, але має й ряд відмінностей. Так, емпіричний рівень характеризує практичний досвід суб'єкта.

Формами політичної свідомості виступають індивідуальна, групова й масова. Індивідуальна політична свідомість формується в процесі політичної соціалізації й виражає здатність особистості оцінювати політику й діяти в ній. Носіями групової свідомості виступають політичні партії й інші політичні об'єднання громадян. Масова політична свідомість визначає тип і рівень політичної культури суспільства й обумовлює найбільш типові, масові варіанти політичної поведінки.

Як атрибут політичного життя свідомість виконує ряд специфічних функцій: регулятивна, пізнавально-інформаційна, оцінна, мобілізуюча.

2. Політична психологія. Політична психологія – це область політичної свідомості й політичної поведінки людей, що виражає переважно оцінне й, як правило, емоційно-пофарбоване відношення до подій і фактів політичного життя, до політичної системи й насамперед державної влади. За змістом в політичній психології можна виділити стійку частину (здоровий глузд, менталітет, психічний склад етносу, традиції й т.д.) і більш рухливу, нестійку (настрою, переживання, емоції, почуття, очікування).

Серед стійких психологічних феноменів велике значення має політична ментальність – сукупність стабільних політичних цінностей, способів реагування суб'єктів політики на різноманітні соціальні зміни й політичні події. Найважливіше значення серед нестійких, швидко-минаючих проявів політичної психології мають настрої – загальні, яскраво виражені риси психології, що охоплюють на певний період часу великі маси людей і визначає їхнє відношення до тієї або іншої політичної події або проблеми.

3. Політична ідеологія: поняття й сутність. Політична ідеологія – система ідей, поглядів, уявлень, що містить теоретичне (концептуальне) осмислення політичного буття з погляду інтересів, потреб, цілей і ідеалів певних соціальних груп і шарів, національних утворень.

Політична ідеологія виконує наступні функції:

- Функцію вираження й захисту інтересів певної соціальної групи;

- Орієнтаційну, тобто задає систему змістів і орієнтацій людської діяльності;

- Мобілізаційну, тобто виступає як безпосередні мотиви політичної діяльності й мобілізує суспільство, соціальні групи на їхню реалізацію;

- Інтегративну, тобто поєднує людей на базі загальних оцінок, ціннісних орієнтацій, політичних уявлень;

- Легітимації влади, тобто забезпечує раціональне обґрунтування (виправдання) діяльності правлячої еліти.


Читайте також:

  1. Англійці Вільям Стенлі Джевонс (1835–1882) та Альфред Маршалл (1842–1924), замість терміна ”політична економія”, вводять нейтральний термін “economics“.
  2. Визначте соціально-економічні та політичні фактори утворення Київської Русі.
  3. Виникнення людської свідомості. Мова і свідомість.
  4. Воєнно-політичні аспекти.
  5. Воєнно-політичні події 1649 – 1653 рр. Утворення Української гетьманської держави.
  6. Вплив засобів масової комунікації на формування громадської думки, політичну свідомість та культуру . Функції масової комунікації.
  7. Впровадження християнської ідеології та її вплив на розвиток філософської думки.
  8. Геополітична структура сучасного світу.
  9. Геополітичні зміни у світі після першої світової війни. Паризька мирна конференція. Версальська система мирних договорів
  10. Геополітичні концепції Збігнева Бжезінського.
  11. Голодомор в Україні (1932-1933), його соціально-політичні наслідки
  12. Громадські рухи й організації. Політичні партії і влада




Переглядів: 411

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ТЕМА 11. Політичне лідерство | Сучасні політичні ідеології.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.