• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Яку технологічну операцію не проводять під час виробництва молока питного нежирного?

1. пастеризацію

+2. гомогенізацію

3. очистку

4. охолодження

Л-26, с.13

88. Нормалізація під час виробництва білкового молока здійснюється з метою отримання молока із заданим гарантованим вмістом жиру:

1. залежно від вимог стандарту

+2. і сухих речовин залежно від вимог стандарту

3. і білка залежно від вимог стандарту

4. всі відповіді правильні

Л-26, с.25

89. Спосіб нормалізації суміші під час виробництва молока пряженого відбувається:

1. в потоці

2. не має значення

+3. змішуванням, за масовою часткою жиру з урахування випареної вологи

4. за масовою часткою цукру

Л-26, с.23

90. Температурні режими пряження під час виробництва пряженого молока жирного:

1. 80–85⁰С з витримкою 10 хвилин

2. 90–95⁰С з витримкою 2 хвилини

+3.95–99⁰С з витримкою 3–4 годин

4. 76+2⁰С з витримкою 2 хвилини

Л-26, с.23

91. Температурні режими пряження під час виробництва пряженого молока нежирного:

1. 80–85⁰С з витримкою 10 хвилин

2. 90–95⁰С з витримкою 2 хвилини

+3.95–99⁰С з витримкою 4–5 годин

4. 76+2⁰С з витримкою 2 хвилини

Л-26, с.23

92. Внесення вітаміну С під час виробництва молока питного вітамінізованого відбувається:

1. після гомогенізації

2. перед пастеризацією

+3. перед пакуванням

4. в процесі приймання

Л-26, с.26

93. Специфічний смак і запах (ліків) виникає під час порушення:

1. правил годівля корів

2. зберігання молока

3. умов транспортування

+4. правил лікування корів

Л-26, с.69

94. Відсоток внесення закваски під час виробництва сметани:

1. 1–3%

2. 5–10%

+3. 3–5%

4. 0,05%

Л-26, с.146

95. Мета визрівання сметани:

+1.покращення консистенції та смаку

2.покращення синерезису

3.подовження терміну зберігання

4. припинення розвитку ферменту

Л-26, с.157

96. Сметану виробляють із масовою часткою жиру від:

+1. 15% до 40%

2. 10% до 50%

3. 8% до 40%

4. 5% до 25%

Л-10, с.3

97. Титрована кислотність, ⁰Т, для сметани від:

1. 50 до 60

+2. 60 до 100

3. 8 до 40

4. 5 до 20

Л-10, с.3

98. Характерний колір для сметани:

1. білий

+2. білий з кремовим відтінком, рівномірний за всією масою

3. білий з синюватим відтінком

4. кремовий

Л-10, с.3

99. Для виробництва сметани використовують молоко коров’яче незбиране:

+1. не нижче I сорту згідно з ДСТУ 3662

2. не нижче вищого сорту згідно з ДСТУ 3662

3. не нижче II сорту згідно з ДСТУ 3662

4. негатункове

Л-10, с.4

100. Режими пастеризації вершків під час виробництва сметани:

1. 70–75⁰ С без витримки

+2. 84–90⁰С з витримкою 15 секунд до 10 хвилин

3. 60+2⁰С з витримкою 2–8 хвилин

4. 40–45⁰ С витримкою 2–8 хвилин

Л-26, с.152

101. Температура гомогенізації вершків під час виробництва сметани:

+1. 60–70 ⁰С

2. 44–40⁰С

3. 20+2⁰С

4. 20–25⁰С

Л-26, с.153

102. Тиск гомогенізації вершків під час виробництва сметани:

1. 60–70 МПа

2. 14–50МПа

3. 20–25МПа

+4. 7–15МПа

Л-26, с.153

103. Строк придатності сметани за температури від 0 до 6⁰С для спожиткового використання не більше:

+1. 5 діб

2. 25 діб

3. 90 діб

4. 1 доби

Л-10, с.6

104. Пастеризація вершків під час виробництва сметани забезпечує:

+1. повне знищення патогенної мікрофлори, максимальне знищення загальної мікрофлори, інактивацію ферментів, отримання сметани потрібної в’язкості, з низьким синерезисом та більшою стійкістю до механічного впливу, отримання смаку пастеризації

2. мінімальне знищення сторонньої мікрофлори, руйнування імунних тіл, що заважають розвитку молочнокислих бактерій, інактивацію ферментів, отримання сметани потрібної в’язкості з низьким синерези­сом та більшою стійкістю до механічного впливу

3. часткове знищення патогенної мікрофлори, максимальне знищення мікрофлори у вегетативній формі, інактивацію ферментів

4. повне знищення мікрофлори, отримання смаку пастеризації

Л-26, с.152

105. Сметана має слизисту і тягучу консистенцію, причина виникнення вади:

1. підвищена температура пастеризації

+2. закваска має велику кількість слизистих рас молочнокислих бактерій

3. відсутність гомогенізації

4. тривале фасування сметани

Л-26, с.167

106. Надати характеристику кефіру:

+1. дієтичний кисломолочний напій змішаного бродіння

2. кисломолочний продукт

3. дієтичний кисломолочний напій з додаванням ферменту

4. дієтичний кисломолочний продукт підвищеної в’язкості

Л-26, с.114

107. Температурні режими визрівання кефіру:

1. 2–4⁰С

+2. 12–16⁰С

3. 0–10⁰С

4. 0–4⁰С

Л-26, с.116

108. Тривалість визрівання кефіру:

1. 3–5 годин

+2. 9–13 годин

3. 3–5 діб

4. 13–15 діб

Л-26, с.116

109. Нормалізацію під час виробництва кефіру з використанням виробничої закваски проводять з урахуванням:

1. жирності закваски

+2. жирності і дози закваски

3. жирності закваски і вмісту сухих речовин

4. жиру в нормалізованій суміші

Л-26, с.105

110. Характерний смак і запах для кефіру:

1. кисломолочний

+2. чистий, кисломолочний. Смак щипкий, без сторонніх присмаків і запахів

3. чистий

4. молочний, злегка кислуватий

Л-6, с.3

111. Титрована кислотність, ⁰Т, для кефіру від:

1. 45 до 60

2. 160 до 200

+3. 85 до 130

4. 15 до 20

Л-6, с.3

112. Кефір виробляють з масовою часткою жиру від:

1. 5 до 14%

2. 11 до 15%

3. 8 до 14%

+4. 1 до 5%

Л-6, с.3

113. Строк придатності кефіру за температури від 0 до 6⁰С (з використанням закваски на кефірних грибках) не більше:

1. 20 діб

2. 15 діб

3. 10 діб

+4. 3 діб

Л-6, с.6

114. Способи виробництва кефіру:

+1. резервуарний та термостатний

2. на потоково-механізованих лініях

3. змішуванням

4. в потоці

Л-26, с.114

115. Режими пастеризації молока за виробництва кефіру:

1. 80–85⁰ С без витримки

2. 76+2⁰С з витримкою 15–20 с

+3. 92–94⁰С з витримкою 5–10 хв

4. 76+2⁰С без витримки

Л-26, с.115

116. Відсоток внесення закваски за виробництва кисломолочних напоїв:

1. 1–2,5%

2. 5–15%

+3. 3–5%

4. 0,05%

Л-26, с.115

117. Температура заквашування і сквашування суміші за виробництва кефіру:

1. 30–32⁰С

2. 40–41⁰С

+3. 20–25⁰С

4. 10–12⁰С

Л-26, с.115

118. Пастеризацію суміші за виробництва кисломолочних напоїв проводять для:

1. знешкодження патогенної мікрофлори і мікрофлори у споровій формі

2. повного знешкодження сторонньої мікрофлори, руйнування ферментів, надання здатності до синерезису

+3. повного знешкодження патогенної мікрофлори і максимального знешкодження усієї іншої мікрофлори, покращення консистенції продукту, створення умов для розвитку мікрофлори закваски.

4. знешкодження патогенної мікрофлори

Л-26, с.106

119. Температура заквашування і сквашування суміші за виробництва біокефіру:

1. 40–42⁰С

2. 40–41 ⁰С

3. 20–25⁰С

+4. 36+1⁰С

Л-26, с.118

120. Склад закваски для простокваші:

1. ацидофільна паличка

2. ацидофільна паличка та дріжджі

+3. чисті культури молочнокислих стрептококів

4. пропіоновокислі бактерії

Л-26, с.131

121. Вибрати сиркові напівфабрикати:

+1. сирники, тісто для вареників лінивих

2. сирки, маси сиркові

3. креми сиркові, десерти сиркові

4. сирки пікантні, торти сиркові

Л-26, с.210

122. Титрована кислотність, ⁰Т, для простокваші від:

1. 45 до 50

2. 160 до 210

3. 55 до 56

+4. 75 до 130

Л-9, с.4

123. Простоквашу виробляють з масовою часткою жиру від:

1. 15% до 24%

2. 11% до 15%

3. 10% до 14%

+4. 0% до 8%

Л-9, с.3

124. Оберіть склад мікрофлори закваски для ацидофільного молока:

+1. чисті культури ацидофільної палички слизуватих і неслизуватих рас

2. чисті культури ацидофільної палички слизуватих і неслизуватих рас, молочнокислих стрептококів та кефірних грибків

3. чисті культури ацидофільної палички та дріжджів, що зброджують лактозу і мають антибіотичну активність

4. чисті культури болгарської палички

Л- 26 с.132

125. Температура заквашування і сквашування суміші за виробництва йогурту:

1. 30–32⁰С

+2. 40–45 ⁰С

3. 20–25⁰С

4. 50–55⁰С

Л-26, с.122

126. Час сквашування суміші за виробництва йогурту:

1. 10–12 годин

2. 7–8 годин

+3. 3–5 годин

4. не менше 12 годин

Л-26, с.122

127. За виробництва йогурту резервуарним способом плодово-ягідні наповнювачі вносять:

+1. в охолоджений згусток перед пакуванням

2. перед пастеризацією

3. після гомогенізації

4. перед сквашуванням

Л-26, с.122

128. Простокваша має дріжджовий присмак, причина виникнення вади:

1. наявність стабілізаторів

2. наявність ароматизаторів

+3. наявність дріжджів

4. наявність емульгаторів.

Л-26, с.139

129. Роль стабілізаторів за виробництва кисломолочних напоїв:

+1. зміцнення структури та надання стійкості під час зберігання

2. прискорення синерезису згустку

3. поліпшення смаку

4. відокремлення сироватки

Л-26, с.127

130. Ряжанку виготовляють на основі молока:

1. відновленого

2. сирого

+3. пряженого

4. термізованого

Л- 26 с.127

131. Смак і запах кисломолочного сиру:

+1. характерний кисломолочний, без сторонніх присмаків і запахів

2. кисломолочний, допускається слабокормовий

3. кисломолочний

4. кисломолочний з кормовим присмаком

Л-12, с.3

132. Консистенція та зовнішній вигляд кисломолочного сиру:

1. м’яка

2. розсипчаста

3. мазка

+4. м’яка, мазка або розсипчаста. Дозволено незначну частість крупин і незначне відокремлення сироватки

Л-12, с.3

133. До сиркових продуктів відносять:

+1. сиркові напівфабрикати, вироби, молочно-білкові пасти

2. пудинги

3. желе

4. муси

Л-13, с.5

134. Залежно від режимів обробляння сиркові вироби поділяють на:

1. пастеризовані

+2. нетермізовані та термізовані

3. гомогенізовані

4. нормалізовані

Л-13, с.5

135. Сиркові вироби зберігають за температурою не вище, ніж:

+1. 6 ⁰С

2. 16 ⁰С

3. 26 ⁰С

4. 12 ⁰С

Л-13, с.11

136. Сирки глазуровані, торти та тістечка дозволено зберігати за температури:

1. нижче ніж 20 ⁰С

+2. нижче ніж 0 ⁰С

3. нижче ніж 25 ⁰С

4. 18⁰С

Л-13, с.11

137. Масова частка жиру у кисломолочному сирі згідно з ДСТУ:

1. від 2,5 до 9 %

2.від 3,2 до 19 %

+3.від 2 до 18%

4. 2%

Л-12, с.3

138. Титрована кислотність кисломолочного сиру згідно з ДСТУ від:

+1. 170 до 250 ⁰Т

2. 20 до 70 ⁰Т

3. 40 до 50⁰Т

4. 45 до 55⁰Т

Л-12, с.4

139. Строк придатності кисломолочного сиру згідно з ДСТУ за температури зберігання від 2 до 6 ⁰С у разі пакування у пергамент має становити не більше:

1. 10-ти діб

2. 14-ти діб

3. 20-ти діб

+4. 3-х діб

Л-12, с.7

140. Масова частка жиру у кисломолочному сирі напівжирному:

1. 2,5%

2. 3,2%

+3. 9%

4. 2%

Л-26, с.169

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
3. Автоматизація виробництва
4. Альтернативні можливості виробництва масла і тракторів
5. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
6. Альтернативні можливості виробництва масла та гармат.
7. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ
8. Аналіз обсягу виробництва продукції в натуральному й вартісному вираженні.
9. Аналіз результатів національного виробництва.
10. Аналіз технічного рівня виробництва
11. Аналіз факторів впливу на обсяги виробництва суспільного продукту.
12. Багатопродуктового виробництва, тис. грн.

Переглядів: 2344