Форми права

Теоретичне визначення права - це загальне і абстрактне визначення, тому що у різні часи і в різних суспільствах право виступає у конкретних формах, які можуть бути більше або менше наближеними до цього загального визначення. Ці форми ще називають джерелами права, але тут мається на увазі джерела права як закону, бо в кожному окремому суспільстві право виступає у вигляді своїх правил поведінки, які можуть бути досить різними в залежності від багатьох обставин /рис. 13/.

Рис. 13. Форми права

Першою і найдавнішою формою існування права є правовий звичай,який уявляє собою правило поведінки людей, що увійшло у звичку в силу багаторазового застосування протягом тривалого життя суспільства. Така форма права була найпоширенішою на ранніх формах існування людства. Далі її змінюють інші форми.

Однією з них є так званий правовий прецедент. Це більш пізня форма, яка утворилась в результаті фіксації конкретних рішень винесених судовими органами у тій чи іншій справі за тих чи інших обставин при розгляді певної діяльності людей, які порушували загально встановлений порядок. Таким чином, зафіксоване один раз рішення про покарання за скоєні дії стає взірцем для усіх інших подібних випадків. Ця форма є базовою для систем права Великобританії та багатьох штатів США. Цю систему права ще називають англо-саксонською.

Нормативно-правовий договір – це правило поведінки, встановлене у результаті домовленості двох або більше сторін. Він може бути і в усній формі.

Навпаки, нормативно-правовий акт– хоча теж встановлює певну домовленість сторін, але він обов’язково складається у письмовій формі і є дійсним юридичним документом.

Нормативно-правові акти за юридичною силою поділяють на закони і підзаконні акти. Закон – це нормативний акт, який приймається вищим органом державної влади в особливому порядку, регламентує найважливіші сфери суспільних відносин і має вищу юридичну силу по відношенню до інших підзаконних нормативних актів (Конституція, конституційні закони, звичайні закони).

Підзаконний нормативний акт – це документ компетентного органу держави, що приймається на основі та відповідно до закону (наприклад, укази, постанови тощо). Вони можуть бути: загальними, що поширюються на всю територію та населення держави; відомчими, які діють у певній сфері суспільних відносин; місцевими, які діють на певній території держави; локальними, що регламентують діяльність конкретних підприємств.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правова держава	\|	Види законів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.