В кожному суспільстві існують багато різних соціальних норм, які регулюють як діяльність кожного з її членів, так і взаємостосунки між ними /рис. 17/.
Рис. 17. Соціальні норми
Серед соціальних норм чільне місце займають правові норми. Вони мають як спільні з іншими соціальні риси, так і свої специфічні. Спільним є те, що вони регулюють діяльність і відносини між людьми. Але, якщо звичаєві норми складаються спонтанно в результаті тривалого повторення людьми певних дій, то правові – встановлюються певною владою і за короткий час. Якщо моральнінорми охороняються силою суспільної думки і внутрішніх переконань людини, то правові охороняються владою, яка їх встановила. Якщо економічні норми регулюють суспільні відносини пов’язані з виробництвом, розподілом і споживанням матеріальних благ, корпоративніі нормигромадських організацій встановлюють правила поведінки людей у середині лише цих об’єднань, а політичні– між соціальними групами, пов’язаними зі здійсненням державної влади, то правові регулюють відносини суб’єктів суспільства у всіх сферах їх діяльності. Якщо естетичні норми регулюють відношення людей до оцінки предметів духовної і матеріальної культури з позицій їх краси, а релігійні регулюють відправлення релігійних культів та відношення людей до Бога, то правові закріплюють права і свободи громадян по відношенню як до переконань, в тому числі і релігійних, так і до свободи оцінювання предметів матеріальної і духовної культури.
Отже, правові норми – це правила поведінки, встановлені органами влади з метою дотримання у суспільних відносинах справедливості, формальної рівності і відповідальної свободи у всіх сферах діяльності суспільства. Це, по суті, своєрідний матеріал, з якого складається правова система. Виконання цих норм забезпечується владою.