Виділяють два основних види права: об’єктивне і суб’єктивне /рис. 16/. Об’єктивне право – це система загальнообов’язкових формально визначених норм, що встановлені і охороняються державою і є критерієм правомірної і неправомірної поведінки громадян.
Рис. 16. Види права
Суб’єктивне право – це можливість конкретної особи на юридично забезпечену поведінку. Тобто, доки норма права є загальною для усіх громадян держави у конкретній сфері життєдіяльності, вона є об’єктивною. Коли ж вона стосується конкретної ситуації та реалізується у поведінці суб’єкта, то стає суб’єктивною.