Право у суспільстві існує у так званих правовідносинах. Правовідносини – це конкретна форма буття права. Вони існують у суспільстві згідно певним законам, встановленим владою, але можуть існувати і тоді, коли закону, що регулює певні дії суб’єктів у суспільстві, нема. У такому випадку вони виникають, як то кажуть, стихійно. Отже, правовідносини – це такі суспільні відносини, що виникають між суб’єктами на підставі різних форм права. Це можуть бути звичаї, закони, усні договори тощо.
Усі правовідносини можна поділити на багато видів: галузеві, що існують між суб’єктами суспільства у різних галузях їх діяльності (конституційні, адміністративні, трудові тощо); врегульовані і неврегульовані певними владними структурами; прості і складні,які залежать від кількості суб’єктів, що беруть участь у правовідносинах; короткочасні і довгочасніза терміном тривалості; активні(виконання обов’язків) і пасивні (утримання від певних дій) за змістом поведінки суб’єктів; внутрішні(всередині держави) і міжнародні(стосунки між державами); договірні, управлінськіза методом правового врегулювання; за функціональним призначенням їх можна поділити на регулятивні, що закріплюють чи розвивають певні відносини, та охоронні,що призначені для зберігання певних цінностей /рис. 21/.