• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Корекція

Стан сформованості операції ймовірного прогнозування на фонологічному рівні дітей із ФФНМ

Стан сформованості фонематичних уявлень дітей із ФФНМ

Для вивчення стану сформованості фонематичних уявлень дітям пропонувалося повторити склади з опозиційними звуками (па – ба, си – зи, ґо – ко) та виконати діагностичне ігрове завдання „Трік-трак, чи це так?”, у якому вчитель-логопед показував дитині картинку, повідомляв, що буде називати зображення то правильно, то ні. Дитина, допомагаючи зайченяті Заю засвоїти правильні назви предметів, мала слідкувати за відповідністю називання зображення педагогом і ствердно або заперечливо кивати головою.

Виконувати завдання пропонувалось лише тим дітям, які впоралися із завданням „Так чи ні”, адже у інших дошкільників вже була виявлена порушена ланка (слуховий контроль), що спричиняла заміни чи змішування звуків, а тому виконання наступного завдання ставало недоцільним. Матеріал до проби добирався індивідуально, з урахуванням звуків, що неправильно вимовлялися дитиною.

Помилки, які допускаються дітьми під час повторення складів, обумовлюються навіть самою незвичною ситуацією відтворення нових беззмістовних звукокомплексів та недостатнім рівнем сформованості кінетичного праксису, який забезпечує переключення з одного артикуляційного укладу на інший.

У результаті проведення діагностичних завдань було виділено 4 групи дітей:

1) з відсутнім слуховим контролем і порушеними фонематичними уявленнями;

2) з наявним слуховим контролем, але порушеною фонематичною увагою (гарний прогноз щодо формування фонематичних уявлень);

3) з наявним слуховим контролем та порушеними фонематичними уявленнями;

4) зі сформованими фонематичними уявленнями, але з наявними змішуваннями звуків у мовленні (порушена артикуляційна ланка).

В цілому фонематичні уявлення дітей середнього дошкільного віку із ФФНМ відповідають власній неправильній вимові, що пов’язано з недостатністю слухової уваги та слухового контролю за власним мовленням.

З метою визначення стану сформованості операції ймовірного прогнозування на фонологічному рівні дітям середнього дошкільного віку із ФФНМ пропонувалось ігрове завдання „Я почну, а ти – продовжуй” (було модифіковано методику В.В. Тищенка), мовленнєвим матеріалом до якого слугували слова: 1) які починаються на однаковий склад (для показу) (ко – колобок, коник, коза; со – собака, сосиски, сонечко; ли – лимон, лисиця, лижі); 2) різної складової структури (для домовляння): а) чотирискладові (телеві… (зор), пірамід… (ка), рукавич… (ки), велоси… (пед); б) трискладові (яблу… (ко), таріл… (ка), лиси… (ця), коше… (ня), помі… (дор), маши… (на), ведме… (дик), дере… (во); в) двоскладові (лож… (ка), чай… (ник), гру… (ша), зай… (чик), ліж… (ко).

Завдання пропонувалося у трьох варіантах. У першому вчитель-логопед викладав перед дитиною шість картинок, промовляв початок слова; дитина мала вибрати серед зображень ту картинку, на якій назва зображення починалася на вказаний учителем-логопедом склад. У другому варіанті вчитель-логопед викладав перед дитиною шість картинок, три з яких починалися однаково, а інші – конфліктні; промовляв спільний початок у назвах трьох зображень; дитина, керуючись запропонованими зображеннями, мала показати ті з них, які починалися на названий вчителем-логопедом склад. У третьому варіанті вчитель-логопед починав слово, а дитина мала продовжити його.

Завданням спеціальних логопедичних груп для дітей з ФФНМ є: виправити існуючі мовленнєві розлади у дітей, що забезпечить їх подальше активне включення до будь-якого дитячого колективу, а також підготувати дітей до навчання в школі з всебічним та достатнім рівнем знань необхідних не тільки для навчання грамоти, а й для опанування всіма предметами в початковому класі.

Тому основна увага логопеда спрямовується, в першу чергу, на подолання основного дефекту у даної категорії дітей, т.б. на подолання вад фонетичної та недорозвитку фонематичної сторін мовлення. Але в останні роки більшість науковців (О.М.Мастюкова, Т.Б.Філічева, Р.В.Чіркіна,) до системи роботи з дітьми з ФФНМ радять активніше додавати заняття з розвитку мовлення, які забезпечили б закріплення вже опанованих та стимулювали б до правильного використання в мовленні деяких нових граматичних категорій ( 1995) .

Результати досліджень в структурі мовленнєвих порушень у дітей із ФФНМ окрім недорозвинення фонетико-фонематичної сторони мовлення виявили недостатній за обсягом словниковий запас, низький рівень використання в мовленні граматичних категорій, а також недостатній рівень сформованості словесно-логічного мислення відповідно до вікової норми, що особливо проявляється на рівні формування усного зв’язного висловлювання.

Розвиток фонетико-фонематичної та лексико-граматичної сторін мовлення повинні проводитись паралельно, з належною увагою до обох процесів, щоб забезпечити не тільки подолання вад фонетико-фонематичної сторони мовлення, а й належний, відповідний віку, рівень лексичного запасу та граматичного оформлення мовлення. Для покращання роботи з навчання та виховання дітей з ФФНМ рекомендовано додавання в існуючу методику дещо нових методів та прийомів, які б забезпечили у даної категорії дітей ще й належний рівень розвитку лексико-граматичної сторони мовлення та логічного мислення.

Взагалі, питання впливу мовленнєвих порушень на розвиток мисленнєвої діяльності дитини-логопата є одним з найважливіших але маловивчених в логопедії та спеціальній психології. Ця проблема хвилювала авторів ще в минулому сторіччі.

Так А.Куссмауль вважав, що будь-які мовленнєві порушення обов’язково впливають на розвиток пізнавальної діяльності. Основною причиною “мовленнєвої та мисленнєвої недостатності у погано розмовляючих дорослих і дітей” він вважав порушення “розподілу уваги між думками, синтаксисом та словами”.

Серед вітчизняних дослідників цю позицію розділяв відомий лікар М.В.Богданов-Березовський, який детально описав клінічну картину мовленнєвої та інтелектуальної недостатньості погано розмовляючих дітей.

А.Пік та Ф.Лотмар в аналізі співвідношення мовлення та мислення звертали особливу увагу на проміжні внутрішні форми пошуку потрібного слова, які можуть відбуватися в чисто словесному або чисто предметному плані. При цьому, вважав А.Пік, мисленнєві процеси, які виникають асоціативно, затримуються внаслідок відсутності потрібного слова, що приводить в свою чергу до спотворення зовнішнього мовлення, яке впливає на правильний хід думок.

Таким чином А.Пік та Ф.Лотмар стояли на позиції прямої обумовленості розладів мислення мовленнєвими порушеннями.

Однак, не дивлячись на детальний опис розладів мислення та мовлення, та їх взаємодії, авторами фактично не висувалась проблема вивчення специфічних структурно-психологічних особливостей недорозвинення “абстракції”, “категоріальної установки”, логічного мислення у осіб з різними формами мовленнєвого недорозвинення. Тому й спеціальної методики роботи з розвитку словесно-логічного мислення у дітей із мовленнєвими порушеннями, особливо у дітей із ФФНМ, до цього часу розроблено не було.

Організовуючи роботу з дітьми з ФФНМ, рекомендується створити таку систему роботи , яка б забезпечила всебічний розвиток мовлення, а паралельно – і мислення.

Приступаючи до вивчення нових тем та розділів у навчанні, необхідно виконувати такі завдання:

1. виправляти мовленнєві порушення, автоматизувати навички використання правильних мовленнєвих засобів;

2. формувати в дітей вміння граматично правильно оформлювати власне усне висловлювання;

3. організовувати досвід виконання ряду мисленнєвих операцій (порівняння, узагальнення, співставлення) під час мовленнєвої дії.

4. Організовуючи спеціальні заняття, необхідно ставити ще перед собою спеціальне завдання окрім класичного підходу до подолання ФФНМ у дітей, організувати роботу по формуванню у цих дітей логічного зв’язного висловлювання, вміння аргументувати та впевнено захищати свої думки.

Досягнути даної мети можливо шляхом введення в роботу:

1. дидактичних ігор по формуванню граматичних навичок та вмінь;

2. дидактичних ігор та завдань для розвитку логічного мислення.

У системі щоденних логопедичних занять в групах для дітей із ФФНМ вагоме місце посідають заняття з грамоти на яких проводиться робота над формуванням навичок звукового аналізу, визначення місця звука в слові, проводиться ознайомлення з кожним звуком та відповідною буквою. Окрім занять із грамоти проводяться також і заняття з розвитку мовлення дітей, метою яких є не тільки розвиток зв’язного мовлення

До програми навчання слід включати завдання спрямовані на :

1. формування зменшувально-пестливих форм іменників в усіх родах та відмінках;

2. формування навичок узгодження іменників із прикметниками, дієсловами та числівників з іменниками та прикметниками в усіх родах та відмінках;

3. префіксального словотворення дієслів та прикметників;

4. включення в активний словник дітей прийменників, що позначають просторові відношення.

Завдання та ігри, метою яких був розвиток логічного мислення використовуються на заняттях із розвитку мовлення починаючи з першого етапу навчання.

Починаючи з другого періоду навчання, приблизно з його другої половини, логічні вправи та завдання можливо активно використовувати не тільки на заняттях із розвитку мовлення, а й на заняттях із грамоти. Це пов’язано в першу чергу з тим, що на початковому етапі навчання грамоти будь – які ускладнення завдань викликають у дітей великі труднощі, пов’язані з недостатнім досвідом навичок звуко-буквенного аналізу слів. Навички звукового аналізу слів формуються повільно у дітей внаслідок значного недорозвинення у них процесів фонематичного сприймання, що обумовлює значні відставання формування процесів фонематичного аналізу. Тому на перших етапах навчання у цих дітей проходить не тільки процес формування нових знань та навичок, а й процес розвитку недорозвинених компонентів та автоматизації або постановки відсутніх компонентів фонетико-фонематичної сторони мовлення.

На другому етапі навчання грамоти діти враховуючи, що діти вже оволоділи навичками звукового аналізу простих за складом слів, навчилися розрізняти не слух більшість звуків української мови, вивчили відповідні букви, та оволоділи навичками читання простих за будовою слів. Можливим стає розширення вже існуючої програми навчання грамоті за рахунок завдань спонукаючих дітей не тільки до актуалізації їх знань , а ще й до логічного пошуку вирішення поставлених перед дитиною завдань.

На заняттях з розвитку мовлення використовуються ігри такого типу:

1. “Що забув намалювати художник?” Дітям пропонують недомальовані предметні картинки згідно лексичних тем, а вони повинні визначити що саме не домалював художник і навіщо це “деталь” потрібна. Наприклад: чайник без носика, людина без ока, тварина без лапи або без хвоста, стіл на двох ніжках і т.д.

2. “Назви одним словом”. Логопед пропонує дитині малюнки із зображенням предметів лексичної групи, і діти повинні назвати запропоновану групу предметів узагальнюючим словом (посуд, меблі, взуття, овочі і т.д.

3. “Четвертий зайвий” Дітям пропонуються малюнки із зображенням трьох предметів з одної лексичної групи, а один предмет з іншої. Предмети добираються згідно лексичних тем. Діти повинні визначити який із зображених предметів є зайвим і вказати на спільну ознаку трьох інших.

4. “Буває не буває” Дітям пропонується сюжетні малюнки на яких, події відбуваються неправильно, або безглуздо, та на яких зображені предмети та явища несумісні в реальності (сніговик серед квітучих соняшників; яблуня з плодами та листям серед снігів).

5. “Знайди малюнок” логопед пропонує дітям варіант малюнка, на якому контурні зображення предметів накладені один на одного. Діти повинні назвати зображені предмети та вказати до якої лексичної групи вони відносяться.

6.“Зміни слово”. Логопед пропонує до уваги дітей певне слово і пропонує дітям перетворити це слово на інше, пояснюючи на яке саме. Діти повинні пояснити що саме треба змінити в слові і яке слово вийде (зробити з слова кит ласкаву пухнасту тварину (кіт), перетворити слово ліс в назву тварини рудої, хитрої, яка живе в лісі(лис)).

7.“Продовжи слово”. Логопед називає склад і пропонує дітям додати до поданого складу ще звуки або склади, щоб утворити слово (ко- (-рова,-за,-ла, -т, -м))

8.“Утвори слово”. Логопед пропонує дитині певне слово, кожна буква якого пронумерована. Дитина повинна утворити нове слово відповідно до нумерації клітин для слова:

НАСОС ШИШКА ЗІРКА

1 2 3 4 5 1 2 3 4 5 12345

5 4 3 1 2 1 5 3 4 2 32145

9. “Зашифроване слово”. Логопед пропонує дітям набір букв в якому зашифроване певне слово, яке діти повинні скласти і прочитати (ебон, азав, убд).

Отже, робота по розвитку логічного мислення у дітей з ФФНМ проводиться безперервно та послідовно, що необхідно було не тільки для розвитку мисленнєвих процесів та всієї пізнавальної діяльності, а і для розвитку мовлення та мовленнєвих навичок зокрема. Будь яке завдання, яке вимагає від дитини самостійної зв’язної розповіді передбачає не тільки певну сформованість фонетико-фонематичної та лексико-граматичної сторін мовлення, а ще й високий рівень сформованості у дитини процесів логічного мислення. Тому що без освідомлення причин та наслідків подій, взаємозв’язку між предметами та об’єктами неможливе усвідомлення і складання розповіді з будь якої теми.

Читайте також:

1. Корекція
2. Корекція страхів методами арт-терапії
3. ПРОГНОЗУВАННЯ ТА КОРЕКЦІЯ МОДЕЛІ ВІДПОВІДНО ДО РЕЗУЛЬТАТІВ.
4. Профілактична корекція
5. Психокорекція та гармонізація особистості
6. Психологічна корекція
7. Розведення понять «Психологічне консультування», «Психотерапія», «Психокорекція».
8. Соціальна корекція і терапія
9. ФОРМУВАННЯ ТА КОРЕКЦІЯ ПОСТАВИ В ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО І ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Переглядів: 1285