Психокорекція та гармонізація особистості

Форми психокорекційної роботи

Залежно від специфіки конкретної ситуації психологічної допомоги застосовуються дві основні форми психокорекційної роботи: індивідуальна і групова.

У випадку індивідуальної психокорекції психолог працює з клієнтом один на один, без присутності сторонніх осіб. В іншому випадку він працює з групою клієнтів, що взаємодіють не тільки з психологом, а й один з одним.

Індивідуальна робота застосовується в тих випадках, коли через особистісні чи соціальні причини (горе, інтимні проблеми, статус клієнта) використання групової форми психологічної допомоги неможливе. Її застосовують, коли у клієнта наявна сильна тривожність, сором’язливість, невпевненість у собі, страхи, втрата сенсу життя, проблема недостатнього усвідомлення себе, виражена флегматичність мислення, загальмованість реакцій, а також коли участь у груповій роботі небажана (виражена збудливість, емоційна нестабільність, недостатній рівень морального розвитку).

Перевагою індивідуальної психокорекції є те, що вона забезпечує конфіденційність, за своїми результатами буває глибшою. В ній краще розкриваються індивідуальні особливості, допомагає зняти комунікативні бар’єри.

Групова психокорекція доцільна при розв’язання проблем міжособистісного характеру, коли зміст роботи потребує навчальної діяльності, соціальної підтримки. Перевага в тому, що отримується різноманітний зворотний зв’язок, відбувається апробація набутих навичок спілкування, відпрацьовується альтернативні форми поведінки та соціальна взаємодія.

Може бути комбінована робота, поетапна, почергова – індивідуальна і групова.

Особистісна психокорекція передбачає гармонізацію особистості (її структурних частин), що призводить до нівелювання внутрішніх затисків, деформацій, які перешкоджають ефективній комунікації.

Це завдання реалізується завдяки тому, що психокорекційна робота забезпечує умови для оптимальних людських стосунків, яких, вочевидь, не було у досвіді людини. Фактично людина з проблемою не здатна до подальшого вікового психічного розвитку, зупиняється у ньому, затискається у психологічних захистах супроти нового життєвого досвіду. Суб’єкт егоцентрується замість того, щоби прагнути до кооперації з іншими особами.

Гармонізація особистості передбачає подолання внутрішніх опорів, які приховують комплекси. Особливо це притаманно самим психологам, які намагаються у професійній діяльності компенсувати свої проблеми, побачити людей гіршими за себе. Тому самим психолога слід пройти психокорекцію. Психолог повинен навчитися працювати з матеріалом власного несвідомого. Це досягається шляхом інтуїтивного проникнення на територію несвідомого, рефлексії.

За останні півстоліття відбувся поворот від вивчення невротичної особистості до здорової, видатної. Психологічна допомога була спрямована на отримання емоційного благополуччя, самореалізації, самоактуалізації, розвитку власних ресурсів, конгруентності. Людина повинна бути звернена до реалізації своїх інтересів, але у співпраці з іншими людьми. Тобто уникати маніпулювання, експлуатації інших людей. Вона сприймає раціональну критику, не ображається.

Соціально успішна людина є психологічно зрілою, творчо сприймає життя, здатна творити внутрішній і зовнішній світ завдяки своїй спонтанній активності власних психічних сил, має перспективний та об’єктивний погляд на реальність, що передбачає звільнення від внутрішніх деструкцій. Власне це набуття внутрішньої цілісності, єдності думок, почуттів і волі, відкритості до нового досвіду. Вивільнення психічної енергії несвідомого в результаті психоаналізу повинно піти на сублімацію, професійну самореалізацію.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мова і мовлення в аспекті лінгводидактики	\|	Види групових форм психокорекції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.025 сек.