Підприємницька діяльність в Україні. Види підприємницької діяльності.

Конституція України закріплює підприємництво як найважливіше праволюдини і громадянина. Згідно з нею (ст.42) кожен має право напідприємницьку діяльність, не заборонену законом, а держава забезпечуєзахист конкуренції у цій сфері(ст.42), виключно законами визначаєгарантії та правові основи підприємництва(п.8 ст.91).

У Законі України «Про підприємництво» від 26 лютого 1991 року зафіксовані основні ознаки підприємницької діяльності.

У ст.1 цього закону зазначено, що підприємництво – це самостійна,ініціативна, систематична, здійснювана на власний ризик діяльність звиробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і зайняттяторгівлею з метою отримання прибутку.

У наступних статтях зазначається,що вона я вільною (ст..3), не повинна суперечити чинномузаконодавству (ст.3), у разі необхідності ліцензується (ст.4), тавизначаються суб’єкти (ст.2) і встановлюється відповідальність (ст.10).

Отже, можна сформулювати таке визначення підприємництва (підприємницької діяльності).

Підприємництво – це визначена державою, підзаконна, самостійна, вільна, ініціативна та систематична, з метою отримання прибутку, діяльність фізичних та юридичних осіб по виробництву товарів, виконанню робіт, наданню послуг і торгівлі, здійснювана на власний ризик і під свою відповідальність.

Цілий ряд діяльності може здійснюватись лише за спеціальним дозволом ліцензією). Під ліцензією розуміється спеціальний документ, виданий компетентним державним органом підприємствам, який дає право на здійснення окремих видів діяльності.

Ліцензування підприємницької діяльності регламентується: Законом України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991р., Законом України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991р., «положенням про видачу суб’єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності» від 17 березня 1994р.

На законодавчому рівні зафіксовані принципи підприємницької діяльності. Згідно з ст.5 Закону України «Про підприємництво» вона здійснюється на основі таких принципів:

- вільний вибір діяльності;

- залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб та громадян;

-самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів вироблюваної продукції, встановлення цін відповідно до законодавства;

- вільний найм працівників;

- залучення до використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством;

- вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством;

- самостійне здійснення підприємцем – юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Чинне законодавство чітко визначає коло суб’єктів підприємницької діяльності. Вже у ст..2 Закону України «Про підприємництво» визначається , що ними можуть бути:

ü громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності та дієздатності;

ü юридичні особи всіх форм власності, встановлених законом «Про власність».

Відповідно до законодавства України можуть діяти підприємства таких видів :

ü приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи;

ü колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства;

ü господарське товариство;

ü підприємство, засноване на власності об’єднання громадян;

ü комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади;

ü державне підприємство, засноване на державній власності, в тому числі казенне підприємство.

За ознакою предмета діяльності учасників відповідних правовідносин підприємницьку діяльність можна класифікувати на:

1. Виробничу підприємницьку діяльність, тобто діяльність, у процесі якої виробляється певна продукція.

2. Невиробничу підприємницьку діяльність, у межах якої виділяється:

— діяльність із виконання робіт, надання послуг (виконання ремонтних робіт, надання інформаційних послуг, здійснення транспортних перевезень);

— діяльність із зайняття торгівлею;

— інша невиробнича діяльність, зокрема діяльність на фінансовому ринку.

За ознакою суб'єкта — учасника відповідних правовідносин підприємницька діяльність поділяється на:

1. Підприємництво без створення юридичної особи (просте). Воно здійснюється фізичними особами, що набули в установленому порядку статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

2. Підприємництво зі створенням юридичної особи (складне). Залежно від наявності обмежень у зайнятті підприємницькою діяльністю останню можна поділити на:

1. Вільну підприємницьку діяльність. Для провадження такої діяльності не потрібна згода (дозвіл) держави в особі уповноважених нею органів. Така діяльність провадиться за принципом "дозволено все, що не заборонено законом". При цьому, наприклад, державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності не є дозволом на зайняття підприємницькою діяльністю, оскільки здійснюється за заявочним принципом. У той же час виготовлення печатки суб'єктом підприємницької діяльності вимагає дозволу відповідного органу внутрішніх справ, що є своєрідним обмеженням у провадженні підприємницької діяльності.

2. Дозвільну підприємницьку діяльність, провадження якої потребує певної згоди державних органів. Дозвільною є також діяльність, що провадиться з обмеженнями, встановленими законодавством, які, в свою чергу, можна поділити на:

— обмеження, пов'язані з організаційно-правовою формою підприємців (наприклад, згідно зі ст. 4 Закону України від 7 лютого 1991 р. № 698-ХІІ "Про підприємництво" проведення ломбардних операцій може здійснюватися повними товариствами);

— обмеження, пов'язані з формою власності суб'єкта підприємництва (наприклад, діяльність, пов'язана з виготовленням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, видобуванням бурштину, охороною окремих особливо важливих об'єктів права державної власності, може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями);

— обмеження, пов'язані з необхідністю придбання ліцензії. Перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, міститься у ст. 9 Закону України від 1 червня 2000 р. № 1775-ПІ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності";

— обмеження діяльності, пов'язані із необхідністю придбання патенту (види діяльності, що підлягає патентуванню, а також порядок патентування визначається Законом України від 23 березня 1996 р. № 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності").

Класифікувати підприємницьку діяльність можна також за ознакою законності її здійснення на легальну та тіньову, а також за іншими ознаками.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Господарський кодекс України.	\|	Приватна медична практика як вид спеціальної підприємницької діяльності. Припинення приватної медичної практики.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.