Класифікація методів управління

Правила управлінської діяльності

Ефективність управлінської діяльності забезпечується дотриманням певних правил:

· простота структури управління;

· прозорість цілей та завдань управління;

· мінімальна кількість проміжних ланок;

· невеликий штат управлінської команди;

· ідентифікація особистих інтересів працівників з успіхом загальної справи;

· чітка система розрахунків, обліку, витрат та прибутків;

· планування персональної кар’єри;

· гнучкість вертикальних та горизонтальних зв’язків та ін.

Протиріччя в управлінні закладом освіти

Основними внутрішніми рушійними силами розвитку управління виступають протиріччя в управлінській діяльності, а саме:

· між необхідністю комплексної, взаємопов’язаної реалізації усіх функцій управління, усіх компонентів управлінської діяльності і невмінням керівника це робити;

· між прагненням керівника виконати одночасно всі функції і необхідністю виокремити головну ланку та реалізувати її першочергово;

· між прагненням керівника управляти всім безпосередньо самому і неможливістю охопити всі ланки системи;

· між звичкою використовувати конкретні їхнього оновлення та оптимального поєднання;

· між природнім бажанням керівника мати додаткові фінансові, кадрові, матеріальні ресурси та необхідністю обмежуватись наявними.

Досягнення поставленої мети реалізується через методи управління, як сукупність способів здійснення функцій управління, які забезпечують досягнення встановлених цілей та результатів.

Система методів, обраних керівником, зумовлює:

· якість системи управління в цілому;

· якість керованої організації та показників діяльності.

Відтак, важливо удосконалювати та оновлювати арсенал методів управління.

1. Методи організаційно-стабілізуючого впливу:

· регламентування – розподіл функцій, обов’язків, повноважень;

· нормування – встановлення норм робіт, чисельності персоналу, витрат;

· інструктування – уточнення завдань; ознайомлення з обставинами, особливостями діяльності;

· оргпроектування – розробка проектів раціоналізації діяльності, структури організації і тому подібне.

2. Методи організаційно-технологічного впливу (для встановлення взаємодії, узгодження діяльності, зусиль):

· планові;

· програмні;

· мережеві;

· алгоритмічні.

3. Методи організаційно-розпорядницьокого впливу:

· розпорядження;

· вказівка;

· наказ;

· директива.

4. Методи вирішення функціональних задач:

· методи аналізу;

· методи панування;

· методи організування;

· методи контролювання;

· методи регулювання та коригування.

5. Методи творчої праці:

· мозкова атака;

· дискусія;

· метод сценарії;

· методи ділових, імітаційних та інших ігор.

6. Соціально-психологічні методи управління:

· заохочення;

· переконання;

· критика;

· навіювання;

· пропаганда і агітація;

· метод «мовних трюків»;

· особисті приклади;

· бесіди.

7. Методи самоуправління:

· планування професійної кар’єри;

· самоорганізація;

· рефлексія;

· саморегуляція;

· самоменеджмент;

· методи психічного захисту (самовладання, самозаспокоєння).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Закони, закономірності, принципи управління	\|	Концепція процесного підходу до управління

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.