Планування і принципи розробки стратегії

Моделі вибору інноваційної стратегії.

Методи визначення вітчизняних і світових тенденцій розвитку інноваційних ідей.

Циклічність інноваційної стратегії.

Взаємозв'язок інноваційної стратегії з фазами життєвого циклу продукту.

Планування і принципи розробки стратегії.

Стратегічне управління інноваціями вирішує питання планування і реалізації інноваційних проектів, розрахованих на значний якісний стрибок в підприємництві, виробництві або соціальному середовищі підприємства. У широкому значенні — це процес передбачення глобальних змін в економічній ситуації і пошуку великомасштабних рішень, що забезпечують виживання і стійкий розвиток підприємства. Будь-які стратегічні заходи, що робляться організацією, так чи інакше, засновані на нововведеннях. Наприклад, продуктово-ринкова стратегія направлена на розвиток нових видів продукції і технологій, сфер і методів збуту.

Інноваційна політика (стратегія нововведень) вимагає об'єднання технічної політики з політикою капіталовкладень. Така політика ґрунтується на певних об'єктах досліджень і пошуку нових технологічних можливостей.

Стратегія — це взаємозв'язаний комплекс дій з метою зміцнення життєздатності і економічної потужності підприємства (фірми) по відношенню до конкурентів. З вибором стратегії пов'язане створення планів проведення досліджень і розробок, а також інших форм інноваційної діяльності. Стратегічне планування переслідує певну мету, основними з яких є наступні.

1. Ефективний розподіл і використовування ресурсів. Це так звана внутрішня стратегія. Планується обмеження у використовуванні таких ресурсів, як капітал, технології, люди. Отримують підприємства в нових галузях, і здійснюється вихід з неприбуткових (небажаних) галузей. Підбирається ефективний портфель підприємств.

2. Адаптація до зовнішнього середовища. Ставиться задача забезпечити ефективне пристосування до зміни таких зовнішніх чинників, як політика, демографія, економічні зміни.

Стратегічне планування вимагає проведення численних об'ємних досліджень і засноване на зборі і аналізі даних середовища, що переробляється. Це дозволяє постійно контролювати ринок, де обстановка змінюється стрімко. Стратегію розробляють так, щоб її можна було замінити іншій. Розробка стратегії починається з чіткого формулювання загальної мети організації, зрозумілої кожному її співробітнику. Загальна мета повинна враховувати такі основні чинники:

• основний напрям діяльності організації;

• робочі принципи в зовнішньому середовищі (принципи торгівлі, відношення до споживача, ведення ділових зв'язків);

• культуру організації, її традиції, робочий клімат. Після постановки загальної мети її конкретизують:

1) у поточному році добитися рівня чистого прибутку в сумі 5 млн. грн;

2) довести об'єм продажів продукції до 50 тис. шт.;

3) добитися середнього годинного вироблення на одного робітника 10 одиниць продукції;

4) понизити частку позикового капіталу і збільшити розмір оборотного капіталу;

5) упровадити нові технології;

6) відкрити представництво фірми в певному регіоні;

7) як соціальна допомога виділити кошти на устаткування лікарні.

Цілі можуть бути довгостроковими — до 10 років, середньостроковими — до 5 років і короткостроковими — до одного року. Цілі не повинні заперечувати одна однієї і уточнюються з урахуванням можливих змін. При цьому виявляються чинники, загрозливі позиціям фірми, і чинники, що сприяють її діяльності. Ретельне вивчення сильних і слабких сторін конкурентів і порівняння їх результатів з власними показниками дозволяють грамотно продумати стратегію конкурентної боротьби. Для цього необхідно виявити основних конкурентів і їх ринкові позиції (частка ринку, мети, об'єм продажів продукції і т. д.). З цією метою проводять дослідження по таких напрямах:

• оцінка поточної стратегії конкурентів (поведінка на ринку, методи просування товарів, нововведення і т. д.);

• вплив зовнішнього середовища на конкурентів;

• прогнозування майбутніх дій конкурентів. При розробці власної стратегії керівництво фірми повинне враховувати також зміни в демографічній ситуації, освітньому рівні населення, адаптації кадрів до умов ринкової економіки.

Ретельний аналіз внутрішнього середовища повинен виявити сильні і слабкі сторони в діяльності фірми. Фірми і організації в діловому відношенні часто розрізняються тим, наскільки їх керівники надають значення стратегії упровадження і використовування нововведень і в якому ступені пов'язують їх з фінансовою метою підприємства.

Розробка стратегії часто ґрунтується на оцінках і інтуїції декількох співробітників з вищого керівництва. Проте не слід виключати при цьому оцінки, спостереження, зауваження керівників

середніх і нижчих ланок персоналу. Універсальних рекомендацій для формулювання декількох варіантів стратегічних планів не існує. Кожен окремий варіант застосовний і ефективний для певних умов і тимчасових відрізків.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Взаємозв'язок інноваційної стратегії з фазами життєвого циклу продукту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.