• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Використання чистого прибутку

Рис. 1. Схема розподілу й використання
прибутку підприємства відповідно до національних положень
(стандартів) бухгалтерського обліку

Визначення чистого прибутку підприємства здійснюється виключенням із загальної суми прибутку тільки податку на прибуток. Отримання і сплата штрафів тепер враховуються при визначенні прибутку від іншої операційної діяльності, тобто в процесі формування прибутку.

Питання для самоперевірки

1. Розкрийте економічну сутність прибутку.

2. Які види прибутку прийнято виділяти?

3. Охарактеризуйте сутність та склад прибутку від операційної діяльності.

4. Охарактеризуйте сутність та склад прибутку від фінансових операцій.

5. Охарактеризуйте сутність та склад прибутку від іншої звичайної діяльності.

6. Дайте характеристику формування прибутку від реалізації продукції.

7. Які види витрат включає виробнича собівартість?

8. Розкрийте сутність та порядок обчислення чистого прибутку підприємства.

9. Охарактеризуйте зміст розподілу і використання прибутку.

ТЕМА 4.ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

ПЛАН:

1. Сутність податків і їх функції.

2. Система оподаткування підприємств.

3. Оподаткування прибутку підприємств.

4. Ресурсні платежі.

5. Непрямі податки.

1. Сутність податків і їх функції.

2. Система оподаткування підприємств.

ЗУ «Про систему оподатковування» визначає принципи побудови системи оподатковування в Україні, податки і збори в бюджети і ГЦФ, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Сукупність форм і методів стягнення частини доходу юридичних і фізичних осіб до доходу бюджету являє собою систему оподаткування.

Класифікація податків

У залежності від об'єкта обкладення (прямі і непрямі). Прямі встановлюються безпосередньо на прибуток і майно. Непрямі - не залежать безпосередньо від прибутку платника.

У залежності від органа, що стягує податок - державні і місцеві.

Державні - стягаються центральним урядом на всій території країни на підставі державного законодавства.

Місцеві - стягаються місцевими органами керування на відповідній території і надходять у місцеві бюджети.

По використанню - загальні і спеціальні (цільові).

Загальні - знеособлюються при надходженні в бюджет.

Спеціальні - мають строге визначене призначення (податок на продаж ГСМ, податок із прибутку нафтових компаній).

Податкові правовідносини - це відношення, що виникають при сплаті податків підприємствами, де сторони беруть участь як носії прав і обов'язків, установлених законом.

Виникнення податкових правовідносин можливо лише при наявності податкового закону, - це правовий акт вищого органа законодавчої влади, що зобов'язує юридичних осіб і громадян сплачувати в бюджет платежі у виді податків і в певному розмірі й у точно фіксовані терміни.

Найважливішим елементом податку є ставка податку.

Під ставкою податку розуміється розмір податку, установлюваний на одиницю обкладення. Система ставок включає:

• базову ставку (податок із прибутку - 30 %, ПДВ - 20 %);

• знижену (податок із прибутку страхових організацій - 3 %), враховує особливості платника;

• підвищену (для ігорного бізнесу).

Різновиду ставок податку:

1) пропорційні (стабільна ставка незалежно від збільшення об'єкта оподатковування (при сплаті ПДВ)).

2) прогресивне оподатковування - відрізняється ростом ставок податку по методі прогресії.

3) регресивне оподатковування - ставки податку знижуються в міру росту розміру прибутку.

4) змішане оподатковування - припускає використання для однієї частини прибутків прогресивного методу, для інший - пропорційного (при численні прибуткового податку).

У податковій практиці існує три засоби стягування податків:

1) кадастровий (поземельний, побудинковой) використовується при слабкому розвитку податкового апарата. Податок стягається по кадастрам (реєстрам).

2) вилучення податку до одержання власником прибутку (у джерела). Бухгалтерія утримує прибутковий податок до виплати заробітної плати.

3) вилучення податку після одержання власником прибутку (по декларації).

3. Оподаткування прибутку підприємств.

Основним видом прямих податків, що сплачуються господарюючими суб’єктами до бюджету, є податок на прибуток.

- Згідно з Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. зі змінами та доповненнями, внесені Законом України від 24.12.2002 р. № 349-ІV, податок на прибуток сплачують суб’єкти підприємницької діяльності й інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку.

Об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат і амортизаційних відрахувань.

Валовий доход -це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами без сум акцизного збору, податку на додану вартість і інших надходжень, що не є доходом платника податку.

Валові витрати виробництва і обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які купуються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Оподаткований прибуток зменшується на суму амортизаційних відрахувань.

Згідно Закону про оподаткування прибутку основні засоби поділяють на 4 групи. Сума амортизаційних відрахувань визначається щоквартально множенням встановленого розміру відрахувань по групам основних фондів на їх балансову вартість на початок розрахункового кварталу. По групам основних фондів встановлені такі норми амортизації в розрахунку на квартал:

група 1 – 2%;група 2 – 10%;група 3 – 6%;група 4 – 15%.

Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм наведених вище. Таке рішення приймається до початку звітного року і не може бути змінене протягом року, доводиться до відома податкового органу з поданням декларації за перший квартал звітного податкового року.

Балансова вартість груп основних фондів на початок розрахункового кварталу визначається в такому порядку:

до балансової вартості групи основних фондів (окремого об’єкта) на початок кварталу, що передує розрахунковому, добавляється сума витрат, вкладена в придбання основних фондів, на проведення капітального ремонту, реконструкцію, модернізацію та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації впродовж кварталу, що передує розрахунковому і віднімається вартість вилучених з експлуатації основних фондів (окремого об’єкта) впродовж кварталу, що передує звітному, а також віднімається сума амортизації, нарахованої в попередньому періоді.

Сума податку з оподаткованого прибутку розраховується множенням встановленої базової ставки оподаткування (25%) на суму оподатковуваного прибутку. Розрахунок оподаткованої суми прибутку, нарахованої суми податку на прибуток, податкового зобов’язання і суми податку, що належить сплаті в бюджет виконується в декларації про податок на прибуток підприємства.

Декларація складається щоквартально і за результатами роботи підприємства за рік. При цьому за квартал, півроку, 9 місяців складається скорочена декларація, за результатами року – повна. Складена декларація подається податковому органу за місцем реєстрації платника податку впродовж 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду. Нарахована сума податку, що належить сплаті, вноситься до бюджету в 10-денний термін після кінцевого терміну, встановленого для подання декларації. За правильність обчислення та своєчасну сплату податку на прибуток відповідальність несе його платник.

4. Ресурсні платежі

До передбачених податковим законодавством України для суб’єктів господарювання платежів за ресурси, можна віднести: плату (податок) за землю; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; податок на нерухоме майно (нерухомість); збір за спеціальне використання природних ресурсів (лісовий податок, плата за воду, плата за корисні копалини); збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Вплив цих платежів на результати фінансово-господарської діяльності підприємств досягається через формування собівартості і розподіл прибутку. Зменшення суми вказаних платежів, якщо вони здійснюються за рахунок прибутку, збільшує обсяг чистого прибутку. Якщо вказані платежі відносяться на собівартість, то їх скорочення зменшує поточні витрати господарської діяльності, що в кінцевому підсумку збільшує обсяг прибутку.

Читайте також:

1. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
2. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
3. Аналіз використання капіталу.
4. Аналіз використання матеріальних ресурсів
5. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
6. Аналіз використання обладнання.
7. Аналіз використання прибутку та резервів його зростання
8. Аналіз використання робочого часу на підприємстві
9. Аналіз використання фонду робочого часу.
10. Аналіз ефективності використання каналів розподілу
11. Аналіз ефективності використання оборотних активів
12. Аналіз ефективності використання основних засобів.

Переглядів: 1157