Плата за землю

Плату за землю введено з метою формування ресурсів для фінансування:

— заходів з раціонального використання й охорони землі, підвищення родючості грунтів;

— відшкодування власникам землі і землекористувачам витрат, які пов’язані з веденням господарства на землях гіршої якості;

— розвитку інфраструктури населених пунктів.

Плата за землю надходить на рахунок місцевих бюджетів. Плата за землю стягується у вигляді земельного податку або орендної плати і встановлюється залежно від грошової оцінки землі. Власники землі сплачують земельний податок. За земельні ділянки, передані в оренду, стягується орендна плата.

Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, що перебуває у власності або користуванні (у тім числі й на умовах оренди). Платниками є власники землі та землекористувачі (в тому числі орендарі).

Стягуючи плату за землю, дотримуються такого розмежування: землі сільськогосподарського призначення (придатні для сільськогосподарського виробництва або призначені для цієї мети); землі населених пунктів (у межах населених пунктів, установлених законодавством).

Плата за землю сільськогосподарського призначення. Ставки земельного податку встановлено з одного гектара сільськогосподарських угідь у відсотках від грошової оцінки цих угідь.

Плата за землі населених пунктів. Ставки земельного по
датку встановлено в розмірі 1% від грошової оцінки землі.

Фіксований сільськогосподарський податок

Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм господарювання та власності (колективні й державні сільськогосподарські підприємства, акціонерні товариства, агрофірми, фермерські господарства), які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а їхній валовий дохід від операцій з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50% загальної суми валового доходу підприємства.

За об’єкт оподаткування береться площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому в користування, у тім числі на умовах оренди.

Ставки фіксованого сільськогосподарського податку встановлюються з одного гектара сільськогосподарських угідь у відсотках до грошової їх оцінки в таких розмірах: — для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,5; — для багаторічних насаджень — 0,3.

Податок із власників транспортних засобів

Платниками податку є підприємства, організації, установи (юридичні особи) — власники транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

5. Непряме оподаткування підприємств.

Податок на додану вартість

ПДВ – це податок, що стягується з покупців у вигляді надбавки до цін на товари, роботи, послуги, які їм продаються, на кожному етапі їх виробництва і продажу.

ПДВ є одним із різновидів акцизів. Порядок розрахунку та сплати ПДВ В Україні регламентується ЗУ „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. зі змінами і доповненнями, що внесені до нього відповідно до чинного законодавства України.

Платниками податку на додану вартість є всі юридичні і фізичні особи, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України, незалежно від форм власності та господарювання.

Об’єктом оподаткування ПДВ є:

- продаж товарів, робіт, послуг на митній території України, в тому числі з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;

- ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт, послуг, які надають нерезиденти, для їх використання чи споживання в межах України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;

- вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами України.

Розрахунок бази оподаткування по операціях з продажу товарів, робіт, послуг здійснюється в такий спосіб:

- при продажу товарів, робіт, послуг база оподаткування виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами з урахуванням акцизного збору, ввізного мита та інших обов’язкових платежів без ПДВ;

- при продажу товарів без оплати (із частковою оплатою), здійснені натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, передачі товарів у межах балансу підприємства для невиробничого використання (витрати, які не належать до валових і не підлягають амортизації) чи суб’єкта підприємницької діяльності (неплатника ПДВ) база оподаткування дорівнює фактичній ціні операції, але не менша за звичайну;

- при ввезенні товарів на митну території України базою оподаткування є договірна вартість цих товарів, але не менша за митну вартість, зазначену у ввізній митній декларації. Митна вартість – це ціна товару, витрати на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, комісійних, агентських та інших винагород, плата за використання об’єктів інтелектуальної власності. Обов’язкові платежі – це ввізне мито, акцизний збір, інші податки та збори (за винятком ПДВ);

- при виготовленні готової продукції в Україні з давальницької сировини нерезидента та у разі її продажу на митній території України базою оподаткування є договірна вартість такої продукції з урахуванням АЗ, ввізного мита, інших податків і зборів, що визначають аналогічно операціям з продажу товарів. При цьому ПДВ до бюджету сплачує покупець, а відповідальність за сплату несе вітчизняний переробник продукції;

- при продажу товарів під забезпечення боргових зобов’язань покупця, що надають такому підприємству у формі простого чи переказного векселя, базою оподаткування є договірна ціна без урахування дисконтів (знижок);

- при ліквідації основних фондів за самостійним рішенням платника податку або при безоплатній передачі основних фондів особі, не зареєстрованій як платник податку, базою оподаткування даних операцій є звичайна ціна, а для основних фондів першої групи – звичайна ціна, але не менша від їх балансової вартості. Це правило не поширюється на випадок вимушеної ліквідації.

До об’єктів оподаткування ПДВ для розрахунку цього податку застосовують дві ставки:нульова;20%.

Акцизний збір

Акцизний збір, так само як і ПДВ, включається до ціни товару, що продається, у вигляді надбавки.

Суть акцизного збору полягає в тому, що він являє собою непрямий податок, що встановлюється у вигляді надбавки до ціни на високорентабельні та монопольні товари. АЗ оплачується покупцями, а сплачується до бюджету продавцями цих товарів.

Порядок обчислення і сплати АЗ в Україні регламентується Декретом КМУ від 26.12.1992р. „Про акцизний збір” з подальшими змінами і доповненнями, внесеними в нього, і ЗУ „Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” від 15.09.1995р. та іншими документами.

Платниками АЗ є всі суб’єкти підприємницької діяльності, що виготовляють і реалізують або імпортують підакцизні товари, а також громадяни України, іноземні громадини і особи без громадянства, які ввозять (пересилають) підакцизні товари на митну територію України.

Об’єктом обкладання АЗ є:

- обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безкоштовної передачі товарів або з частковою їх сплатою;

- обороти з реалізації товарів для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації для виробництва підакцизних товарів), а також для своїх робітників;

- митна вартість товарів, які імпортуються на митну територію України, в т.ч. в межах бартерних операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.

До підакцизних товарів належать: бензини моторні, дизельне пальне, деякі транспортні засоби, тютюнові вироби, ювелірні вироби, спирт етиловий та алкогольні вироби, пиво солодове.

Перелік підакцизних товарів і ставки акцизного збору в Україні встановлюються ВРУ.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Використання чистого прибутку	\|	Опорний конспект лекцій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.