Гарантована оплата чеків забезпечується депонуванням коштів платника на окремому рахунку в банку-емітенті.

Розрахунковий чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекоутримувача протягом 10 календарних днів(день виписки рахункового чека не враховується). Рахункові чеки, що виписані після зазначеного терміну, вважаються недійсними і до оплати не приймаються.

Чек приймається до оплати безпосередньо від чекоутримувача, на ім'я якого виписаний документ, що підтверджує одержання товару (робіт, послуг). Заборонено передавати лімітовану розрахунку книжки її власником іншим особам, а також підписувати незаповнені бланки і проставляти на них відбитка печатки.

За бажанням фізичної особи рахунковий чек може виписуватися на ім'я іншої особи, яка стає в цьому випадку його власником.

Чек із чекової книжки чекодавець виписує при здійсненні платежу і видає за отримані їм товари (виконані роботи, надані послуги). Виписуючи чек, чекодавець переносить залишок ліміту коштів із корінця попереднього чека на корінець чека, що виписується, і виводить залишок нового ліміту. Чек підписується особою, що має право підпису розрахункових документів, і повинний мати відбиток печатки.

Чекоутримувач здає чек у банк, що його обслуговує.

Банк - чекоутримувача приймає чек і , спеціальним зв'язком передає чек ( інкасує чек) до банку-емітента, який перераховує кошти до банку-чекоутримувача, і той зараховує їх на поточний рахунок чекоутримувача.

Обмін рахункових чеків на готівку й одержання здачі готівкою із суми чека для юридичних осіб заборонено. Фізичні особи можуть обміняти чек на готівку чи одержати здачі із суми рахункового чека готівкою (але не більш 20 відсотків від суми цього чека).

Невикористані рахункові чеки по закінчення терміну дії лімітованої чекової книжки чи після використання ліміту підлягають поверненню в банк-емітент, який їх погашає. За бажанням клієнта банк може продовжити термін дії чекової чи поповнити її ліміт у випадку його використання.

У випадку порушення клієнтом порядку розрахунків рахунковими чеками банк може позбавити його права користування цим платіжним документом, якщо це передбачено умовами договору про розрахунково-касове обслуговування.

Для одержання готівки з поточного рахунка на виплату заробітної плати, на відрядження, на виробничі потреби й інші платежі, дозволені до виплати готівкою згідно діючого законодавства, використовуються грошові чеки, що брошуруються в не лімітовані чекові книжки.

Грошові чеки - це наказ підприємств банку, що його обслуговує, про видачу зі свого поточного рахунка зазначеної у грошовому чеку суми готівкою.

Не лімітовані чекові книжки містять 25 чи 50 грошових чеків і видаються підприємству на підставі їхньої заяви.

Однієї з розповсюджених форм безготівкових розрахунків є акредитивна форма розрахунків.

Акредитив – це грошове зобов'язання перед банком, видаване з доручення клієнта на користь контрагента останнього, відповідно до якого банк-емітент (банк, що відкрив акредитив) зобов'язаний виконати платіж третій особі (бенефіціар) за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги чи надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

При акредитивній формі розрахунків використовуються наступні терміни:

- банк-емітент– банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнтові;

- банк виконуючий – банк бенефіціара чи інший банк, що з доручення банку-емітента виконує акредитив;

- заявник акредитива– клієнт , що відкриває акредитив;

- бенефіціар– юридична особа, на користь якого виставлений акредитив (продавець товару, виконавець робіт, послуг).

Акредитив відкривається або за рахунок власних коштів або за рахунок кредиту банку і супроводжується депонуванням коштів.

При відкритті акредитива заздалегідь бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку у банку – емітенті чи виконуючому банку шляхом перерахування грошей з поточного рахунка заявника акредитива на окремий аналітичний рахунок «Розрахунки по акредитивах» відповідних балансових рахунків у банку - емітенті чи виконуючому банку .

Акредитив вважається відкритим після того, як здійснені відповідні бухгалтерські записи по рахунках , і спрямоване повідомлення про відкриття й умови акредитива бенефіціара. Банк-емітент повідомляє виконуючий банк про відкриття акредитива не пізніше наступного робочого дня після одержання заяви від клієнта. Про відкриття й умови акредитива виконуючий банк повідомляє бенефіціара (авізує акредитив) протягом 10 робочих днів із дня одержання повідомлення від банку-емітента (авізуючого банку).

Акредитив відкривається для розрахунків тільки з одним покупцем. Він повинний містити тільки ті умови, що банк може документально перевірити. Термін дії й порядок розрахунків акредитивами визначаються договором між платником і постачальником

Для відкриття акредитива платник подає в банк, що його обслуговує, заяву, у якій указується:

- номер договору, відповідно до якого відкривається акредитив;

- найменування постачальника й найменування банку, що виконує акредитив;

- вид акредитива, загальне найменування товарів ( робот, послуг ), що сплачуються за рахунок акредитива;

- умови реалізації акредитива (документи, види товарів і т.д.);

- сума акредитива.

Після відвантаження товару виконання робіт, надання послуг бенефіціара представляє необхідні документи, передбачені умовами акредитива , разом із реєстром документів по акредитиві у виконуючий банк, що ретельно перевіряє надані документи на предмет дотримання умов договору акредитива. Якщо хоча б одне з умов акредитива не виконано, виплати по акредитиву не здійснюються , про що інформується банк-емітент і повідомляється бенефіціара для одержання згоди на виконання акредитива. У випадку не одержання відповіді протягом 7 робочих днів після відправлення повідомлення чи надходження негативної відповіді, усі документи по акредитиву повертаються до бенефіціара з написом про причину відмовлення. Якщо ж усе нормально, то банк - виконавець списує кошти зі спеціального рахунка і зараховує їх на поточний рахунок бенефіціара.

Розрізняють наступні види акредитивів: покриті й непокриті; відкличні й безвідкличні.

Покритий - це акредитив, при якому для здійснення платежів заздалегідь бронюються кошти платника в повній сумі в чи емітенті банку виконуючому. Такі акредитиви змобілізують оборотні кошти платника, але вигідні банку, у якому відкрито акредитив, і контрагенту платника.

Непокритий (гарантований) – акредитив, оплата по якому забезпечується банком за рахунок наданого їм кредиту без попереднього бронювання коштів платника.

Безвідкличний– акредитив, що може бути змінений чи анульований тільки за згодою постачальника (бенефіціара), на користь якого він відкритий, і банку-емітента.

Це тверде зобов'язання банка-емітента оплатити кошти у порядку й терміни, визначені умовами акредитива, якщо передбачені їм документи представлені до виконуючого банку до банку-емітента і дотримані терміни й умови акредитива.

Умови акредитива є дійсними для бенефіціара, поки він не повідомить про згоду на внесення змін у них банку, що авізував йому ці зміни. Бенефіціар повинний письмово повідомити про згоду чи про відмовлення щодо внесення змін. Прийняття часткових змін не дозволяється.

Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива.

Відкличний - акредитив, до якого можуть бути занесені зміни або він може бути анульований банком платника з його доручення без попередньої згоди з постачальником (наприклад, у випадку недотримання умов , які передбачені договором).Постачальник же може відмовитися від акредитива, якщо така можливість обумовлена при його оформленні. Відкличний акредитив , невигідний постачальникам, на практиці використовується рідко.

Для примусового списання (стягнення) коштів із рахунків платників застосовуються розрахунки платіжними вимогами.

Примусове списання коштів із рахунків платників дозволяється тільки у випадках, передбачених законодавством України, а саме: на підставі виконавчих документів Арбітражного суду. Банки виконують платіжні вимоги щодо примусового списання коштів з усіх рахунків підприємства, у тому числі поточних, депозитних, відкритих за рахунок цього підприємства для здійснення розрахунків по акредитивах.

Юридичні особи , що примусово стягують кошти з рахунків підприємств та фізичних осіб, несуть відповідальність за обґрунтованість примусового списання коштів і вірність даних, внесених у платіжну вимогу щодо примусового стягнення коштів.Такими особами являються: державні виконавці, податкові органи й підприємства ( які здійснюють примусове списання коштів на підставі визнаних претензій), що на підставі документів, встановлених законодавством України, мають право оформляти й представляти в банк розрахункові документи щодо примусового списання коштів із рахунків платника.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Банк приймає до оплати вимога-доручення від платника протягом 20 календарних днів із дати оформлення його одержувачем.	\|	Структура і суть грошового ринку. Об'єкти й суб'єкти.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.