Соціальне явище – розмаїття форм дійсності, в яких всесвіт і буття постають перед суб’єктом.

Соціальний експеримент– спосіб одержання інформації про наявність причинно – наслідкових зв’язків між показниками функціонування, діяльності, поведінки соціального об’єкта і деякими керованими та контрольованими чинниками, що впливають на нього.

Соціальний закон – об’єктивний і повторюваний причинний зв’язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей або їх дій.

Соціальний інститут – відносно стійка модель поведінки людей і організацій, що історично склалася у певній сфері життєдіяльності суспільства.

Соціальний контроль – засіб саморегуляції соціальної системи, що забезпечує упорядковану взаємодію її елементів шляхом нормативного (у т.ч. й правового) регулювання.

Соціальний конфлікт – зіткнення інтересів двох або більше сил, спрямованих на забезпечення своїх інтересів в умовах протидії.

Соціальний процес – послідовна зміна станів у соціальних системах і підсистемах, соціальних інститутах та організаціях, соціальні зміни в динаміці.

Соціальний статус особистості – це її позиція в соціальній системі, пов’язана з належністю до певної соціальної групи чи спільноти, сукупність її соціальність ролей та якість і ступінь їх виконання.

Соціальний тип особистості – результат взаємодії історико – культурних і соціально – економічних умов життєдіяльності людини, сукупність повторюваних якостей людини як істоти соціальної.

Соціальні відносини – самостійний, специфічний вид суспільних відносин, які виражають діяльність соціальних суб’єктів, зумовлену їх неоднаковим становищем у суспільстві та роллю в суспільному житті.

Соціальні зміни – перетворення, що відбуваються протягом певного часу в організації, структурі суспільства, мисленні, культурі, соціальній поведінці.

Соціальні настанови – соціально визначені загальні орієнтації особистості, які відображають її можливості діяти відповідно до об’єкта дії.

Соціальні приписи – норми, що визначають соціальне становище індивіда.

Соціальні рухи – сукупність колективних дій великої кількості людей, спрямованих на підтримку певних соціальних процесів і змін або на протидію їм.

Соціальна позиція особистості – місце особистості у системі соціальних відносин.

Соціологічне дослідження– система логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно – технічних процедур для отримання наукових знань про соціальне явище, процес.

Соціологічне інтерв’ю – метод збору соціальної інформації, що ґрунтується на вербальній соціально – психологічній взаємодії між інтерв’юєром і респондентом з метою одержання даних, які цікавлять дослідників.

Соціологічне спостереження – метод збору наукової інформації, сутність якого полягає в безпосередній реєстрації фактів, явищ, процесів, що відбуваються у соціальній реальності.

Соціологічний експеримент – метод дослідження, під час якого здійснюється отримання інформації про кількісні та якісні зміни характеристик, діяльності та поведінки соціального об’єкта (індивіда, групи, спільноти) під дією певних факторів, у спеціально створених умовах, підконтрольних експериментаторові.

Соціологія– наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.

Соціологія громадської думки – спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає сутність громадської думки, її структуру, функції, канали висловлювання, закономірності її функціонування в різноманітних сферах суспільного життя, політичній, економічній діяльності, соціальному управлінні.

Соціологія дитинства – спеціальна галузь соціології, яка вивчає дитинство як соціальне утворення, його функції у суспільстві, взаємодію суспільства та дітей, державну політику в інтересах дітей.

Соціологія екології – галузь соціології, яка досліджує специфічні зв’язки між людьми та навколишнім середовищем, особливості розвитку і функціонування соціальних спільнот, соціальних структур та інститутів в умовах впливу на їх життєдіяльність антропогенних екологічних чинників.

Соціологія комунікацій – галузь соціології, предметом якої є закономірності інформаційних явищ у суспільстві, процесів комунікації, діяльність соціальних груп та інститутів, що виробляють і поширюють інформацію (в т.ч. і масову).

Соціологія конфлікту – галузь соціології, яка вивчає сутність, зумовленість, наслідки та управління конфліктом як соціальним явищем.

Соціологія міста – галузь соціології, яка вивчає конкретні особливості розвитку і функціонування міста як елемента соціально – просторової організації суспільства, соціальні процеси, що відбуваються в ньому, його форми та інститути.

Соціологія молоді – галузь соціології, яка досліджує молодь як соціально – демографічну спільність суспільства, що перебуває у процесі переходу від дитинства до дорослого життя і переживає стан сімейної та позасімейної соціалізації, інтерналізації норм і цінностей, творення соціальних і професійних очікувань, ролей, статусу.

Соціологія освіти – галузева соціологічна дисципліна, предметом якої є освіта як соціокультурний інститут, її взаємодія з іншими інститутами і суспільством загалом, а також соціокультурні процеси у сфері освіти.

Соціологія політики – галузь соціального знання, яка вивчає соціальні механізми влади та їх вплив у суспільстві, закономірності впливу соціальних спільнот, інститутів на політичний порядок, соціальні засади політичних та державних інститутів, стан, тенденції, напрями функціонування політичної свідомості, політичної поведінки в соціальному середовищі.

Соціологія права – галузь соціології, що вивчає закономірності функціонування права в системі соціальних інститутів: генезис, динаміку, структуру правових норм та їх роль у суспільстві, механізми їх реалізації в поведінці та діяльності особистості, групи, організації, інститутів, суспільства.

Соціологія праці та зайнятості – галузева соціологічна теорія, яка вивчає закономірності формування, функціонування і розвитку соціальних утворень (систем спільнот та інститутів) у сфері праці й пов’язані з ними процеси та явища.

Соціологія релігії – галузь соціології, одна зі спеціальних соціологічних дисциплін, яка вивчає взаємодію релігії та суспільства, її вплив на соціальну поведінку індивідів та спільнот.

Соціологія села – галузь соціологічної науки, що вивчає різні аспекти життєдіяльності села як соціально – територіальної спільноти.

Соціологія сім’ї – галузь соціології, що вивчає закономірності виникнення, функціонування і розвитку сімейно – шлюбних відносин як соціального феномену в конкретних соціокультурних умовах.

Ставлення до праці – зв’язок між працівником і суспільством, працівником і працею щодо виробництва та розподілу матеріальних і духовних благ.

Суспільне життя – реальний процес існування розвитку і взаємодії, соціальних спільнот, інститутів, суспільства, що відбувається в конкретно – історичних умовах і характеризується певною системою форм діяльності.

Суспільство – сукупність усіх засобів взаємодії та форм об’єднання людей, що склалися історично, мають спільну територію, загальні культурні цінності та соціальні норми, характеризуються соціокультурною ідентичністю її членів.

Суспільство відкрите – демократичне суспільство, якому властиві дух критики, здатність легко змінюватися і пристосовуватися до обставин зовнішнього середовища.

Тоталітаризм – тоталітарний режим, для якого характерні контроль держави над усіма галузями суспільного життя, фактична ліквідація конституційних прав на свободу, репресії; напрям політичної думки, що підтримує встановлення тоталітарних режимів.

Трудова адаптація – соціальний процес засвоєння особистістю нової трудової ситуації внаслідок активної взаємодії особистості й трудового середовища.

Трудова мобільність – переміщення працівника, пов’язані зі змінами його становища в системі суспільного поділу праці (місця роботи, професії, виду зайнятості тощо).

Умови праці – сукупність чинників, які впливають на працездатність і здоров’я працівника.

Управління соціальне – свідомий цілеспрямований вплив на соціальну систему, організацію, інститут або процес, метою якого є приведення напряму і темпів їх розвитку та функціонування у відповідність з дією об’єктивних соціальних законів.

Урбанізація – соціально – економічний процес зростання міст, міського населення, поширення міського способу життя.

Фемінізм – науковий напрям і суспільний рух, метою якого є повна рівноправність чоловіків і жінок у всіх сферах життя.

Футурологія– сукупність уявлень про майбутнє людства; галузь наукових знань, що охоплює перспективи соціальних процесів.

Ціннісні орієнтації особистості – соціальні цінності, які спрямовують діяльність та соціальну поведінку особистості.

Цінність – суспільне ставлення особистості, яке переносить її потреби та інтереси на матеріальні та духовні явища, надає їм визначальних соціальних ознак.

Шлюб– родинний союз, співжиття чоловіка і жінки за взаємною згодою.

Якісні методи в соціології – методи збору та аналізу емпіричної інформації в якісній соціології, які сформувались для вирішення дослідницьких проблем, що виникають за межами пізнавальних можливостей методів кількісної соціології.

До змісту

До змісту

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Питання для самоперевірки	\|	Эффект Фарадея.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.