• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Походження та розвиток центрального банку

План

1. Призначення, статус та основи організації центрального банку.

2. Основні напрями діяльності центрального банку.

3. Походження та розвиток центрального банку.

4. Становлення центрального банку в Україні.

1. Призначення, статус та основи організації центрального банку

Головне призначення ЦБ- це управління грошовим оборотом з метою забезпечення неінфляційного розвитку економіки.

Реалізація призначення ЦБ в економічній системі здійснюється через роль:

• емісійного банку;

• банку банків;

• органу державного управління, який відповідає за монетарну політику.

Правовий статус ЦБ- це державний орган управління з покладеними на нього особливими завданнями у сфері грошово-кредитних відносин і банківської діяльності.

Правовий статус ЦБ пов'язаний із вирішенням питань щодо його діяльності, а саме:

• визначення на законодавчому рівні завдань і напрямів діяльності ЦБ;

• формування статутного капіталу ЦБ;

• визначення взаємовідносин ЦБ з органами державної влади;

• порядок призначення і звільнення керівного складу ЦБ.

Організаційна структура ЦБ визначається формою державного устрою країни (федерація або унітарна держава), національними традиціями і особливостями банківського законодавства.

2. Основні напрями діяльності центрального банку

1. Емісійний центр готівкового обороту - в історичному плані, саме потреба в централізації банкнотної емісії спричинила надання одному з банків статусу центрального банку. У сучасних умовах в усіх країнах банкнотна емісія має фідуціарний характер, а в якості забезпечення використовуються державні цінні папери.

Банкнотна емісія, що не забезпечується золотим запасом банку, називається фідуціарною.

ЦБ як емісійний центр

- користується монопольним правом емісії банкнот і розмінної монети; організовує виготовлення грошей;

- регулює кількість грошей в обороті;

- вилучає зобігу фальшиві та зношені гроші та здійснює їх утилізацію.

2. Банк банків - ЦБ забезпечує касове, розрахункове та кредитне обслуговування комерційних банків.

3. Орган банківського регулювання та нагляду у більшості країн з ринковою економікою законодавчі й нормативні акти, що регламентують діяльність ЦЕ, покладають на нього відповідальність щодо регулювання банківської діяльності.

Під банківськім наглядом розуміють моніторинг процесів, що відбуваються в банківській системі на різних стадіях функціонування банків - з моменту їх створення, до моменту ліквідації.

ЦБ як орган банківського нагляду

- визначення вимог та умов, що є обов'язковими для отримання ліцензії і здійснення

- нагляду за дотриманням цих вимог та умов;

- забезпечення регулювання банківської діяльності з метою мінімізації банківських ризиків;

- отримання від банків звітність для контролю та нагляду за їх діяльністю;

- здійснення інспекційних перевірок у банках;

- застосування заходів примусового впливу щодо проблемних банків:

- призупинення діяльності неплатоспроможних банків, проведення їх реорганізації або ліквідації.

4. Банкір і фінансовий агент уряду - ЦБ є головним банком щодо прове­дення фінансових операцій та радником уряду з питань монетарної та фіскаль­ної політики.

ЦБ як банкір і фінансовий агент уряду

- здійснює; касове виконання державного бюджету:

- веде рахунки уряду (казначейства);

- здійснює емісію державних боргових зобов'язань та їх розміщення на вторинному ринку;

- вживає заходи щодо підтримання курсу державних цінних паперів;

- обслуговує державний борг, використовуючи наступні методи:

• податкове фінансування;

• боргове фінансування;

• фінансування шляхом емісії грошей.

5. Провідник монетарної політики - ЦБ визначає та реалізує грошово-кредитну політику держави.

Цілі монетарної політики · стратегічні; · проміжні; · тактичні.

Інструменти монетарної політики - політика відкритого ринку; облікова (дисконтна) політика; - політика обов'язкових резервів; селективні інструменти.

Рис. 19. Шляхи створення центральних банків

Напрями розвитку центральних банків в епоху глобалізації світових ринків

1 напрям - Співробітництво на міждержавному рівні

1930 р. створено Банк міждержавних розрахунків (БМР). Його основні завдання:

- сприяти співробітництву між ЦБ;

- забезпечувати умови для проведення ЦБ міжнародних фінансових операцій;

- виступати у ролі агента ЦБ - членів БМР у проведенні міжнародних розрахунків

2 напрям - Співпраця з міжнародними кредитно-фінансовими організаціями

1944р. створено Міжнародний валютний фонд (МВФ), який на сучасному етапі роз­витку міжнародних кредитко-фінансових організацій є головним органом міждержавного валютного регулювання. Згідно зі Статутом МВФ виконує наступні функції: регулятивну; емісійну; кредитну; консультативну; дослідницьку і в рамках їх реалізації співпрацює переважно з ЦБ, що у перспективі може перетворити його на Банк центральних банків.

3 напрям - Створення наднаціо­нальних ЦБ

1979р.створена Європейська валютна система (ЄВС). її функціонування створило передумови для формування економічного валютного союзу ЕС (ЕВС), а з часом - Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ), яка складається з Європейського центрального банку (ЄЦБ розпочав функціонування з 1998р.) і національних ЦБ країн ЄС.

Головне завдання ЄСЦБ

- підтримання цінової стабільності в ЄВС, а основні напрями діяльності:

- визначення та реалізація єдиної монетарної політики в зоні євро;

- проведення міжнарод­них валютних операцій;

- зберігання офіційних золотовалютних резервів країн-учасниць, а також управління ними;

- сприяння чіткому функціонуванню платіжних систем країн-учасниць ЄВС.

4. Становлення центрального банку в Україні

Система управління НБУ

Рада НБУ(складаєтьсяз 15 осіб: 7 членів призначає ВР; 7 членів призначає Президент; строк повноважень 7 років Голову НБУ призначає ВР за поданням Президента строком на 5 років)

- розроблення засад грошово-кредитної політики;

- затвердження кошторису НБУ;

- затвердження бухгалтерського балансу банку;

- право застосування вето щодо рішень Правління банку

Правління НБУ (кількісний та персональнийсклад формується Головою НБУ і затверджується Радою НБУ)

- забезпечення реалізацій монетарної політики через інструменти грошово-кредитного регулювання;

- здійснення емісії грошей;

- визначення основ формування структури НБУ;

- встановлення порядку ліцензування банківської діяльності;

- видача нормативних актів.

Складові системи НБУ (структурні елементи)

· центральний апарат

· територіальні управління

· розрахункові палати

· банкнотно-монетний двір

· фабрика банкнотного паперу

· державна скарбниця

· центральне сховище грошей

· спеціалізовані підприємства та установи, необхідні для забезпечення діяльності банку

· банківські навчальні заклади

Основні принципи функціонування НБУ

1. Принцип незалежності

2. Принцип президентського та парламентського контролю

3.Принцип центра­лізації

4. Принцип економічної самостійності

5. Принцип єдності системи банку

6. Принцип вертикальної структури управління

Функції НБУ

1. Емісійний центр

•здійснює емісію національної валюти - гривні і копійок;

• організовує і регулює грошовий оборот;

• прогнозує обся­ги готівкового обороту;

• встановлює пра­вила випуску в обіг, зберігання, перевезення, інкасації та вилучення з обігу готівки;

• визначає поря­док ведення касових операцій для банків, під­приємств та організацій.

2. Банк банків

• забезпечує ко­мерційні банки готівкою;

• здійснює роз­рахункове та кредитне обслу­говування ко­мерційних бан­ків шляхом впровадження:

• системи елек­тронних пла­тежів (СЕГІ);

• системи тер­мінових пере­казів, що працює в режимі он-лайн;

• цінових кре­дитних аукціонів;

• ломбардного кредитування під заставу ОВДП;

• операцій з цінними паперами на . умовах пря­мого РЕПО;

• рефінансування банків через проведення щотижневих кредитних тендерів;

• стабілізаційних

кредитів, що допомагають відновити плато­спроможність та ліквідність банку

3. Регулювання банківської діяльності та банківський нагляд

• визначає поря­док реєстрації банків та вида­чу їм ліцензій;

• встановлює обо­в'язкові економічні нормативи бан­ківської діяльності та контролює їх дотримання;

• здійснює наг­ляд за діяльністю банків у формі безвиїзного нагляду і виїзного інспектування та визначає рейтингову оцінку діяль­ності банку за системою САМЕL;

- визначає поря­док формування резервів на покриття ризиків;

- визначає порядок гарантування депозитів;

- здійснює заходи щодо реорганізації та ліквідації банків

4. Банків уряду

• співпрацює з урядом з пи­тань монетар­ної, валютної, фіскальної та інших напрямів загальноеконо­мічної політики держави;

• здійснює розрахунково-касове обслуговування уряду;

• кредитує уряд державних через купівлю державних боргових зобов'язань;

• обслуговує розміщення ОВДП та проведення платежів за ними;

• обслуговує зовнішній борг

• складає платіж ний баланс країни.

5. Провідник монетарної політики

• розробляє основні засади грошово-кредитної політики та встановлює

цільові орієнтири монетарної політики:

• рівень інфляції;

• показник грошової бази;

• показник грошової маси;

• курс гривні щодо основних валют;

• регулює обсяги грошової маси в обігу за допомогою наступних інструментів: політики відкритого ринку; політики обов'язкових резервів; облікової політики; селективних інструментів.

Тема 12. Комерційні банки

Читайте також:

1. Pp. Розвиток Галицько-волинського князівства за Данила Романовича
2. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
3. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
4. Адміністративно-територіальний устрій та соціально-економічний розвиток
5. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
6. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
7. Алгоритм формування статутного фонду банку
8. Аналіз активів банку
9. Аналіз відносних показників прибутковості (рентабельності) роботи банку
10. Аналіз ефективності діяльності працівників банку
11. Аналіз кредитного ризику банку
12. Аналіз пасивів банку

Переглядів: 2048