Технологія цегляної кладки

Цеглу для перевезення вкладають на піддони "в ялинку" або рядами.

Пакетне перевезення цегли дає змогу: механізувати навантажувально-розвантажувальні роботи; ліквідувати бій цегли під час перевантаження; скоротити простоювання транспорту; різко зменшити кількість робітників на транспортних операціях.

Розчин доставляють на об'єкт будівництва в автосамоскидах або в авторозчиновозах. Там його вивантажують в бункер, спеціальні місткості або ящики, які краном подають на робоче місце.

Для забезпечення безперервної роботи мулярів об'єкт ділять на захватай, а захватки - на ділянки. Працюючи за захватковою системою, на одній захватці виконують кладку, а на іншій - вкладають плити перекриття чи встановлюють риштування. Муляри з одного рівня не можуть викласти стіни на всю висоту поверху. Тому кладку стін виконують ярусами; якщо висота поверху З...3,3 м - трьома ярусами, висота яких 1...1,5 м. Тривалість кладки кожного ярусу на захватці приймають 1-2 робочі зміни.

До початку цегляної кладки в кутах і перетинах стін, а також на межах ділянок встановлюють порядовки. Кладку ведуть по причалках, які натягують між відповідними поділками порядовок.

Найкращої організації праці мулярів досягають, ділячи кладку на ряд операцій, кожну з яких, залежно від її складності, здійснює муляр відповідної кваліфікації. Муляр вищої кваліфікації виконує основні, найвідповідальніші операції: кладку верстових рядів, поєднання стін, перевірку правильності кладки. Муляр нижчої кваліфікації перелопачує розчин в ящику, подає цеглу і розчин на стіну, кладе забутку. В зв'язку з цим цегляну кладку виконують ланками з 2-3 чоловік (муляр вищого розряду і 1-2 робітники нижчого розряду).

У міру збільшення висоти кладки доводиться переміщати робоче місце муляра на вищий рівень. Для нього застосовують риштування різних типів: стійкові, трубчасті, інвентарне- і шарнірно-блокові, панельні.

Для кладки стін, висота яких більша, ніж 6 м, використовують риштування. Найрозповсюдженіші трубчаті безболтові риштування із стійок і ригелів, що з'єднуються гаками за патрубки.

Велике значення для підвищення продуктивності праці мулярів має правильна організація робочого місця. Робочий майданчик, з якого ведуть цегляну кладку, повинен мати ширину, не меншу за 2,5 м, і поділятися на три зони: робочу зону, зону матеріалів і зону транспортування. Робоча зона завширшки 0,6 м - це вільний простір між стіною і підготовленим матеріалом (в цій зоні працюють мулярі). В зоні матеріалів, ширина якої 1 м, до початку роботи створюють запас цегли для двогодинної роботи, який поповнюють у міру витрачання. Транспортна зона, ширина якої не менша, ніж 1 м, служить для транспортування матеріалів і проходу робітників.

Цеглу вкладають трьома основними способами: "вприсик", "вприсик з підрізанням" і "впритиск" (рис. 4.6).

Рис. 4.6. Способи цегляної кладки: а - кладка ложкового ряду способом "вприсик"; б - кладка тичкового ряду способом "вприсик з підрізанням"; в -кладка тичкового ряду способом "впритиск"; 1 ...4 - послідовність виконання операцій

Спосіб "вприсик" застосовують переважно для кладки порожньошовних стін. Розчин розстеляють шаром завтовшки 2...2.5 см, не доходячи до краю стіни на 2...З см. Ширина шару розчину для тичкового ряду 22...23 см, а для ложкового - 9...10 см. Способом "вприсик" цеглу вкладають без кельми. Муляр, тримаючи цеглину в руці під кутом до постелі, рухає нею в напрямку вже вкладеної цегли, захоплюючи частину розчину на відстані б...7 см від раніше вкладеної цегли. Цеглу вкладають, натиснувши рукою. Під час встановлювання цегли на місце вертикальний шов між нею і цеглою, що вкладена раніше, повинен бути заповнений розчином. Кладку способом "вприсик" можна виконувати одночасно двома руками, що підвищує продуктивність праці.

Способом "вприсик з підрізанням" кладку ведуть за необхідності повного заповнення швів розчином з наступним їх розшиванням. Цеглу вкладають аналогічно, як у способі "вприсик", а розчин, що витісняється з шва на лицеву поверхню стіни, підрізають кельмою.

Під час кладки способом "впритиск" розчин на постелі розстеляють шаром, висота якого 2,5...З см, а ширина 21...22 см під тичковий ряд і 8...9 см - під ложковий. Вкладаючи цеглу, муляр зрізає кельмою з постелі частину розчину, наносить його на грань раніше вкладеної цеглини, затискає його новою цеглиною, поступово піднімаючи кельму. Рівномірного обтискання горизонтальної постелі досягають, вкладаючи цеглини до рівня причального шнурка. Витіснений розчин зрізають кельмою. Горизонтальні та вертикальні шви повністю заповнюються розчином.

Кладку стін каналів і тунелів у півцегли ведуть ложковими рядами, зміщуючи кожний наступний ряд відносно попереднього на 1/2 цеглини. Кладка стін тунелів, камер і каналів завтовшки в одну цеглу виконується чергуванням тичкових і ложкових рядів за однорядною системою перев'язки швів. Перев'язують вертикальні поперечні шви, зміщуючи ряди на 1/4 цеглини.

Круглі колодязі викладають тичковими рядами, змішуючи кожний наступний ряд відносно попереднього на 1/4 цеглини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інструменти і пристрої для цегляної кладки	\|	Цегляна кладка спеціальних споруд

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.